Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Руїни синагоги Золота Роза ("Простір Синагог"), Львів

Руїни синагоги "Золота Роза" ("Турей Захав") у Львові - одна з найдавніших святинь єврейського народна на території України. Споруда є пам`яткою архітектури, виконаного в стилі ренесансу. "Золота Роза" вважається найяскравішим взірцем історії та архітектури Галичини. З 16 по 20 століття "Золота Роза" була головним об`єктом в єврейському кварталі, а також центром культурного і духовного життя городян.

Муровану міську синагогу спорудив у 1592–1596 роках італійський архітектор Павло Щасливий за участі Амвросія Прихильного і Адама Покори. Фундатором синагоги був багатий львівський купець, банкір і королівський фінансист та голова єврейської міської общини Іцхак Нахманович (Ісаак бен Нахман). Архітектори надали споруді рис архітектури ренесансу з ремінісценціями готики. Це була друга міська синагога в Львові, на будівництво якої влада довго не давала дозвіл. Врешті-решт, римо-католицький архієпископ, даючи дозвіл на її будівництво, наказав, "щоб невірні жиди не будували синагоги видною і цінною, але звичайну, середньої міри" (згідно з усталеними правилами синагога не мала права бути вищою за інші будівлі в місті). Наприкінці XVI століття єзуїти вирішили спорудити в Львові монастир і для цього вибрали ділянку, на якій стояла синагога. У 1603 році король Сигізмунд III подарував їм цю ділянку, а суд конфіскував будівлю. Проте прохід до будівлі був через будинок Мордегая Нахмановича, який заборонив єзуїтам проходити через його володіння. Судова суперечка ордена єзуїтів з львівськими євреями продовжилася, внаслідок чого синагогу повернули сім'ї Нахмановичів у 1609 році.

Ця будівля була центром суспільного життя середньовічного єврейського кварталу і однією з найгарніших синагог Східної Європи. 1914 року студенти відділу архітектури Львівської політехніки Калікст Кшижановський, Мечислав Жепецький, Зигмунт Шпербер, Фридерик Таданір під керівництвом Адольфа Шишко-Богуша як навчальне завдання виконали заміри синагоги. Інвентаризаційні креслення, доповнені статтею Таданіра, видано у щорічнику, присвяченому роботам студентів Політехніки. 1920 року на виставці єврейських художників у будинку кагалу рисунки Золотої Рози експонував Зигмунт Шпербер. У 1930-х роках її досліджували фахівці, які виконали архітектурні обміри і фотофіксацію.

Під час німецької окупації 14 серпня 1941 року, а також протягом кількох наступних днів низку синагог у Львові було підпалено. Тоді ж горіла Золота Роза. Пізніше остаточно зруйнована нацистами. Залишки синагоги оголошені пам'яткою архітектури місцевого значення (№ 513- лв). Вона включена в Програму відтворення видатних пам'яток історії і культури України (затверджена урядом України в 1999 році).

Синагога знаходилась у глибині подвір'я, із трьох сторін оточена забудовою. Мурована з цегли та каменю, невелика за розмірами і в плані майже квадратна (11*9 м). 1601 року із заходу було прибудовано одноповерховий присінок, а з південного - прибудова із в'язницею і приміщеннями для служки. Над цими прибудовами пізніше було влаштовано галерею для жінок. До галереї провадили сходи змонтовані на західному фасаді.

Стилістично будівля перехідна від готики до ренесансу. Головна зала перекрита системою готичних хрещатих склепінь із нервюрами, що спиралися на ренесансні консолі. На трьох стінах під самою стелею було по два стрільчастих вікна. Підлога молитовного залу була заглиблена нижче від рівня вулиці, адже споруда не мала бути вищою за львівські храми, але архітекторам хотілося зробити її хочаб величною зсередини, як прийнято для храмів. Арон Га-кодеш у вигляді кам'яного ренесансного порталу знаходився на піднесенні біля східної стіни. Водночас зовні фасади синагоги завершувались високим ренесансним аркатурним аттиком з волютами і зубцями.

Єврейська релігійна громада "Турей Загав" неодноразово висловлювала переконання, що синагогу "Золота роза" потрібно відновити. Голова "Турей Загаву" Мейлах Шейхет стверджує, що в 2013 році було прийнято програму регенерації юдейської дільниці, яка є "затвердженою на всіх рівнях, включно з ЮНЕСКО" та передбачає підтримку "гранту посла США". Згідно вищезгаданій програмі увесь єврейський квартал у Львові підлягає повній реставрації.

Розкопки "Золотої Рози" розпочали у 2007. Пам'ятку було включено до затвердженої урядом у 1999 році програми відтворення видатних пам'яток історії та культури України. У липні 2015 року на замовлення міської влади розпочалась консервація вцілілих залишків синагоги "Золота Роза".

У 2010 році Львівська міська рада, Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ та Центр міської історії Центрально-Східної Європи ініціювали конкурс проєктів вшанування місць єврейської пам'яті у Львові. Пропозиції щодо проведення цього конкурсу вперше були озвучені на міжнародній конференції "Міська єврейська спадщина та історія Центрально-Східної Європи", організованій Центром міської історії 2008 року. Перемогу на конкурсі здобув проєкт німецького архітектора Франца Решке "Простір Синагог", який передбачав створення меморіального комплексу біля залишків "Золотої Рози" та впорядкування площі на місці Великої синагоги.

Адаптацію проєкту та оформлення документації у відповідності до вимог чинного законодавства України здійснив архітектор Юрій Столяров, а к.арх.н. Оксана Бойко з Інституту "Укрзахідпроектреставрація" підготувала проєкт консервації синагоги "Золота Роза". Загальна вартість першої частини проєкту складала 295 тис. євро. Проєкт був профінансований Львівською міською радою, Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) за підтримки Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку Німеччини (BMZ), Центром міської історії та меценатами. Організаторами проєкту виступили міська рада, Центр міської історії та GIZ в партнерстві з всеукраїнським благодійним фондом "Хесед Ар'є" (Україна), організаціями "Гілель Львів" та "Гешер Галіція" (США), Асоціацією нащадків та колишніх мешканців Львова (Ізраїль) і Асоціацією вшанування львівської єврейської спадщини та історичних місць (Ізраїль).

Серед противників проєкту голова львівського відділення УТОПІК Андрій Салюк, який заявляє, що у процесі погодження проєкту фактично проігноровано громадські слухання. Мейлах Шейхет, керівник релігійної громади "Турей Загав" виступає за відбудову Золотої Рози, а не просто консервацію. Він заявляє, що проєкт консервації Решке несумісний зі створеною раніше і затвердженою "Програмою регенерації юдейської дільниці", створеної інститутом "Укрзахідпроектреставрація".

4 вересня 2016 року відбулося урочисте відкриття першої частини меморіального комплексу "Простір синагог" на вул. Староєврейській, 41. Проєкт меморіалу включає законсервовані залишки синагоги "Золота Роза", помаркований фундамент єврейського Будинку навчання (Бейт Гамідраш) та меморіальну інсталяцію "Увіковічнення", які усі разом творять комплекс "Простору синагог".

Є легенда, що назва синагоги "Золота Роза" походить ще з часів XVI століття. У 1603-му році у Львові з’явилися єзуїти, і король надав їм ділянку для будівництва єзуїтського костелу. На цій ділянці євреї вже встигли збудувати синагогу, тому вони розпочали судовий процес, який згодом програли. На захист єврейського народу стала багата вдова Роза: вона продала свій великий маєток, щоб викупити ділянку землі. Та єзуїтський єпископ, побачивши незрівнянну красу Рози, забажав, щоб вона стала його дружиною. Не вагаючись ні хвилини, вона погодилась, за умови, якщо єпископ негайно віддасть синагогу євреям. Коли документ про відмову від землі було доставлено до представників єврейської громади, Роза отруїлася. Вдячні євреї хотіли вшанувати пам’ять сміливої жінки і назвали синагогу на її честь. Існує ще кілька версій, але саме ця є найулюбленішою легендою серед городян і туристів.

До наших днів збереглася лише мала частина останків синагоги. "Золота Роза" включена в список пам`ятників, взятих під охорону ЮНЕСКО, а також є пам`ятником архітектури місцевого значення. Кілька років тому була включена в програму відродження унікальних історико-культурних об`єктів у світі.

Ідея відродити синагогу з`явилася також у єврейської громади міста після здобуття Україною незалежності. На гроші, зібрані городянами, були проведені археологічні дослідження останків споруди. У планах відбудувати центр, який був однією з головних святинь для всього єврейського народу України. Поруч з синагогою, на вулиці Староєврейській планують відкрити музей.

Руїни синагоги "Золота Роза" розташовані на вулиці Староєврейська 41, в колишньому єврейському кварталі, всього в 200 м від площі Ринок. З центрального залізничного вокзалу міста сюди ходить трамвай №6 (зупинка - "Вулиця Підвальна"), а також № 1, 10 (зупинка - "Площа Ринок").

Галицько-жидівська кнайпа "Під Золотою Розою" розташована в історичному єврейському кварталі Львова поблизу руїн синагоги Золота Роза. Вас здивує меню без цін, а вартість наїдженого залежить від вміння клієнта торгуватись.

Фотографії
Відео