Путівник Карпатами
Пошук

Музей хата-ґражда “Анничка”, Верховина

У вересні 2016 року у Верховині проходив кіномистецький фестиваль з назвою "Тіні забутих предків" слідами фільму "Анничка". На якому і відбулось відкриття музею.

Музей хата-ґражда "Анничка" - це єдина хата, яка збереглася у Верховині, в якій знімали важливі сцени кіна "Анничка". Коли прийшли режисери і сценаристи кіностудії ім. О. Довженка у 1968 році до цієї хати, то сказали, що сам феномен цієї хати-гражди  їм повністю підходить для зйомки цього фільму. Це є хата-гражда з брамами та прибудовами і є перлиною гуцульської культури і архітектури. Цій хаті вже є більше 100 років. Вона було побудована в 1913 році.

Було багато хат, в яких теж знімалися фільми, але вони не збереглися або перебудовані на сучасний лад. Так сталося, що наша хата збереглася, а також збереглося ще багато речей з фільму, які можна бачити у нашому музеї. Наша хата в цьому фільмі у самому центрі уваги, бо у ній проживав Кметь, дядько Аннички та головна героїня фільму - Анничка. Більш детальніше дізнатись про фільм або навіть подивитись його можна в музеї.

Тут можна фотографуватиси в гуцульському одязі. А ще у господарстві музею утримується кінь. Адже відомо, що колись Іван Миколайчук подарував коня маленькому хлопчику Іванку, тобто хазяїну цієї хати, який зіграв роль хлопчика, який розбив миску перед молодими (нареченими). Звичайно того коня вже нема, але є похожий на якому можна покататись.

Щиро запрошуємо до нашого музею на екскурсію, яка складається з двох частин!

Одна частина проводиться на подвір’ї, а друга частина в хаті. В цих частинах Ви дізнаєтесь те, про що варто знати та цікаво слухати. Гуцульська Столиця в Карпатах має ще багато таємниць, кожна з яких відкривається у різних місцях Верховини. 

Спочатку у цій хаті проживала родина Бойчуків (Павлюків). Потім Анна родичка Петра Шекеряка-Доникова, видатного гуцульського письменника, яка вийшла заміж за Івана Бойчука. У 1961 році він помер і Анничка вийшла заміж за другого чоловіка Миколу Ласкурійчука, з яким проживала в той час, коли знімали фільм "Анничка".

У фільмі "Анничка" ми бачимо романтичну оповідь про кохання юної гуцулки Аннички і партизана Андрія. Вона йому врятувала життя, вилікувала від ран. Вона пожертвувала собою навмисне порізавши собі руку, щоб дістати мазь і дати Андрієві.

Фільм показує побут гуцулів тодішніх років – їхну газдивку, музику, пісні, танці, вбрання. Ми бачимо як люди жили, чим займалися, як працювали, фільм повертає нас в минуле, так би мовити важке минуле під час Великої Вітчизняної війни.

У фільмі  є дуже багато кадрів, які знімали у хаті і на подвір’ї біля хати, з усіх сторін, по цілій присадибі і навіть на стайні. Є чудові кадри фільму, коли Іван Гаврилюк і Іван Миколайчук гуляють у нас на подвір’ї гуцульський танець "Аркан". А також гуцульське весілля, яке знімалося біля хати.

Крім того, що цей фільм знімався тут, в ньому ще й брали участь усі жителі цієї хати. Є кадри де добре видно газдів Анну і Миколу Ласкурійчука і навіть маленького хлопчика Іванка. А також знімалося дуже багато наших односельчан гуцулів. Це Петро Сорук, у якого в хаті знаходиться музей "Тіні забутих предків" , а також його дочка Марія Хімчак і Марія Ілійчук. Прекрасну роль знахарки зіграла наша односельчанка Ганна Гараджук, до якої Анничка ходила по мазь аби врятувати партизана Андрія.

Музей "Анничка", в якому знімався одноіменний фільм "Анничка", знаходиться у Верховині на присілку, який в народі називають райським куточком Верховини - присілок Жаб'євський потік. Потік, від якого пішла назва, тече з-під гори Кринта і протікає через цілу нашу вулицю та затікає в річку Чорний Черемош.

Жаб'євський потік називають райським куточком тому, що тут спокійно, затишно, немає ні великого вітру, ні заметілі, таких як високо у горах. А все тому, що ми захищені горами з усіх сторін.

Коли заходите в наш присілок, по правій стороні знаходиться музей "Тіні забутих предків", на схід від нашого музею знаходиться гора Глифа, а трішки далі на південь - гора Магура. Якщо вийти на цю гору файної сонячної днини, то видно  Чорногірський хребет, цілу Верховину, а також нашу вулицю на якій і знаходитьсямузей.

Зовсім поруч знаходяться ще такі музеї як: музей "Тіні забутих предків", музей "Хата-стая", музей гуцульської магії і хата-музей опудал.

Щоб додати коментар, увійдіть, або зареєструйтесь.
Фотографії
Відео