"Церква Різдва Пресвятої Богородиці" Рогатин

Споруда рогатинської Церкви Різдва Пресвятої Богородиці є традиційним храмом з двома опорами-стовпами і готичним нервюрним склепінням. На фасадах церкви - контрфорси, що на рівні склепінь з'єднуються арками. До західного фасаду пізніше прибудовано бароковий портал на двох круглих колонах та кам'яні сходи.

Численні перебудови храму визначили його зовнішній вид, у якому творчо переплелися елементи готичної та барокової архітектури. Щодо дати зведення Церкви Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині немає спільності думок серед вчених-дослідників. Вважається, що храм є однією з найдавніших культових споруд у країні, і будувався вже у ХІІ—XIV століття, тобто походить з часів Галицького князівства.

А в рукописній «Хроніці міста і церков у Рогатині», яку зладнав у 2-й половині XIX століття Дмитро Бідненький, автор, ґрунтуючись на йому доступні джерела, зазначав:

« «Церква наша, чи то през князей, чи през бояр руських, чи то впрочом одновременно з замком галицьким чи ні, уже в первом тисячолетію по Христі збудованою бити мусит» »

Однак, більшість сучасних науковців дотримується резонного погляду, що храм будувався і отримав свій теперішній вигляд у XV—XVIII століттях. Відомо також, що церква тричі горіла, і відбудовували її щоразу з деякими змінами як зовні, так і в інтер'єрі.

Церковне братство (відоме як Рогатинське братство) своїм клопотом спорудило в 1642 році храмовий іконостас, який виконав львівський майстер Петрахнович-Мораховський Микола,[1] проіснував до 1932 року, поки його не замінили новим.

Під час Першої світової війни, коли Рогатин майже повністю згорів, церква Різдва Пресвятої Богородиці лишилася неушкодженою. А під час нападу німців на Галичину у Другу світову війну (1941) храм не обминула бомба. В результаті її попадання згоріла покрівля, лишилися тільки мури. Невдовзі майстром Миколою Дарміцем церкву було відновлено. Та за три роки, 1944-го, у храм потрапила фугасна бомба, і знищила церкву із середини. Парохом храму в цей час був отець Денис Теліщук (1885—1952), закатований радянською владою у мордовських таборах.

По війні розпочалися відновлювальні роботи в храмі, які тривали майже 10 років. Відтак, 31 липня 1955 року відбулося освячення рогатинської Церкви Різдва Пресвятої Богородиці Преосвященним єпископом Антонієм. Іконостас у теперішньому вигляді закінчено лише 1961 року.

За роки незалежності України (від 1991 року) храм УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині пережив великі зміни — церква збагатилася внутрішнім оформленням, здійснено реставрацію, зокрема привертає увагу зовнішній вигляд та покриття куполів і хрестів сусальним золотом; також споруджено фігуру Матері Божої.

У 1998 році при храмі створено благодійний фонд «Карітас Любов і Милосердя».

У теперішній час церква Різдва Пресвятої Богородиці в Рогатині — не лише духовна святиня, але й історико-архітектурна пам'ятка національного значення.

21 жовтня 2012 року відбулося святкування 800-річчя храму. Архиєрейська літургія була очолювана Архиєпископами і Митрополитами Львівської та Івано-Франківської Митрополій, а саме: Митрополитом Ігором Возьняком, ЧНІ, Митрополитом Володимиром Війтишиним, ЧСВВ.