Шепіт - село в Україні, в
Чернівецькій області,
Путильському районі. Відстань до райцентру становить близбко 32 км і проходить автошляхом Т 2601. Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Румунією Шепіт-Ізвоареле-Сучевей.
Невелике прикордонне село Шепіт на березі Сучави засновано 15 березня 1490 року. До 1946 року село мало назву Шепіт-Камерал. Село Шепіт вперше згадується у писемних джерелах наприкінці XV ст.
Вузька ґрунтова дорога від Селятина до Шепоту проходить паралельно річці Сучава. Від річки дорога відокремлена колючим дротом: на протилежному березі річки – Румунія. З правого боку до дороги підступаються гори: хребет Погар з найвищою однойменною вершиною висотою 1268 метрів.
У селі розташований геологічний заказник - водоспад "Сучавський Гук". Звідси починається туристичний маршрут до гори Томнатик, на Чивчинські та Гринявські гори. На південний захід від села розташовані ботанічні пам'ятки природи - "Арніка" і "Буковинка". У селі річка Кобилара і струмок Горбанєвський впадають у Сучаву. Не доїжджаючи до центру села ліворуч від дороги зупинимося біля цікавої пам’ятки природи – водоспаду Сучавський Гук. Водоспад розташований на річці Сучаві і має вид каскаду з трьома уступами загальною висотою п’ять метрів.
Церква св. Пророка Іллі у селі Шепіт Путильського району була зведена у 1898 р. у стилі модерн і розташована на пагорбі, у північній частині села. Цей храм було збудовано з нагоди 50-тої річниці правління цісаря Франца Йосифа на місці старої церкви. Пам'ятник архітектури національного значення Чернівецької області, який належить УПЦ. 1950 року настоятель о. Петро Тимофійчук (1898 с. Вовчківці, Снятинського району, Івано-Франківської області - 1986), рукоположений 1950 р. в Миколаївському соборі м. Чернівців.
Відвідини цього храму добре поєднати з іншими шедеврами дерев'яної архітектури, а саме церквою святого Миколая у Путилі та церквою Різдва Пресвятої Богородиці у Селятині. Врахуйте, що Шепіт знаходиться практично на самому державному кордоні, то ж прямуючи сюди, не забудьте документи.
Церква Святого Іллі в Шепоті є вдалим поєднанням характерної для Буковини традиційної архітектури однокупольного храму та панівної наприкінці ХІХ століття архітектурі модерну.
Домінантою церкви є масивний купол над центром витягнутої нави у вигляді приплюснутої цибулини. Круті дахи над бабинцем і вівтарем завершуються відтягнутими уверх коньками, що надає споруді додаткових криволінійних форм. Стіни вівтаря і нави розділені на два яруси піддашшям на фігурних кронштейнах, а бабинець оточує відкрита арочна галерея над опасанням. Додаткову декорацію храму надають невеликі стрілчасті вікна з різнокольоровими стеклами.
В середині церкви знаходиться цісарський трон – унікальний витвір мистецтва, який при розпаді Австрійської імперії у 1918 році не встигли забрати у Відень і залишили у Шепоті.
До складу ансамблю Іллінської церкви входить також двоярусна каркасна дзвіниця з главкою у формі цибулини, що повторює своєю формою купол церкви, та дерев’яна огорожа з вхідною брамою, вкритою ґонтовим дахом.
Перед тим, як продовжити подорож, потрібно зробити декілька попереджень. По-перше, в Селятині починається погранзона, тому необхідно мати при собі паспорт. По-друге, для подальшої подорожі найвіддаленішим рідконаселеним регіоном Буковинських Карпат потрібен виключно повнопривідний позашляховик. Те, що нам вдалося проїхати там моєю «Дачією» - це, скоріше, чудо і виключення. Це приклад, не вартий наслідування. По-третє, Селятин – останнє місце, де можна поповнити запаси пального. Далі, на всьому шляху до повернення в Селятин автозаправочних станцій не буде.
На виїзді з Селятина у бік Шепоту знаходиться прикордонна комендатура. Оскільки подальша подорож буде проходити уздовж українсько-румунського кордону, необхідно повідомити комендатуру про цілі поїздки і маршрут, пред’явивши документи, що засвідчують особу.
Дорога на перевал Джоголь починається в центрі Шепоту. Спочатку дорога більш-менш нормальна навіть для легкового авто. Проїжджаємо невелике сільце Андреківське: За Андреківським уздовж потоку Горбанівський розпочинається крутий підйом на ПЕРЕВАЛ ДЖОГОЛЬ (1159 метрів). Підйом супроводжується крутими серпантинами. Особливо уважним треба буди на спуску з перевалу: гравій та великі груди каміння, особливо у дощову погоду, роблять спуск небезпечним для автомобілістів та велосипедистів. Не дарма, Джоголь вважається перевалом п’ятої категорії складності. З перевалу відкриваються мальовничі види у напрямку Шепоту та румунського кордону.
