Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

На одній із найвищих вершин буковинських Карпат - на горі Томнатик - з 1960-х аж до середини 1990-х років працювала секретна радіолокаційна станція. Секретний військовий об’єкт розміщувався на висоті 1565 метрів у горах не просто так. Поблизу проходить кордон із Румунією. У розпал "холодної війни" із західним світом СРСР збудував військову станцію, котра повинна була забезпечувати радіолокацію величезної території – від турецького узбережжя до Балтійського моря.

5 листопада 1995 року військова база "Памір" припинила своє існування. Сьогодні територією покинутого військового об’єкта гуляють хіба поодинокі туристи, ну, й тварини також тут часті "гості". Місцеві можновладці лише нещодавно звернули увагу на туристичний потенціал цієї місцевості. І вже вдруге тут провели щорічний етно-фестиваль, на який з’їхалося близько тисячі гостей і туристів.

З Шепоту до колишньої радіолокаційної станції "Памір" веде близько 15 кілометрів гірської дороги. Цей шлях звичайний автомобіль або туристичний автобус подолати не зможе. Тут можна пересісти на вантажівку. Деякі туристи наймають позашляховики в місцевих мешканців. Гірською дорогою їхати приблизно дві години.

Приблизно за кілометр до станції на галявині відкривається дивовижний вид на закинутий військовий об’єкт – 5 білих куполів. Уже при в’їзді на саму станцію військові куполи, де розміщувались радіолокаційні антени, вражають своєю масштабністю і занедбаністю одночасно.

На території колишньої станції всюди видно сліди випасання худоби. Та й сама худоба подекуди заходила і виходила собі із покинутих куполів. Два куполи колишньої радіолокаційної станції розписані в кольори українського орнаменту. Обласні чиновники обіцяють у наступні роки розписати ще три куполи станції.

«Станція у нас несла бойове чергування цілодобово. У найбільшому куполі тут розміщувалась «Дубрава-5Н84» (одна з найпотужніших у протиповітряній обороні Радянського Союзу мобільних радіолокаційних станцій – авт.)», – розповідає колишній військовий. – У дальньому куполі була П-18 (станція дальнього виявлення літаків, з 1971 року на озброєнні в радянській армії, до 2007 року була на озброєнні в російській армії – авт.). У двох інших куполах розміщувався висотомір, а в найменшому куполі – оператори, які здійснюють запити «свій-чужий». Трохи далі у нас був магазин, невеличкий готель, офіцерський будинок, казарма. Тут постійно несли службу і проживали 60-70 військових. Завжди була неукомплектованість. Мало б бути близько 120 осіб, – продовжує свою розповідь Віталій Новіков. – Тут у нас були машини – тягачі АТС-59Г (радянський гусеничний швидкохідний артилерійський тягач, знятий з виробництва у 1980-х роках – авт.), ГТ-С-ка стояла (радянський гусеничний транспортер-снігоболотохід – авт.), трактор був Т-75, який прочищав дорогу. Також у нас було три ЗІЛи, один возив воду, інший до магазину їздив постійно, і ще один - бортовий.

У нас тут була власна дизельна електростанція. Ми працювали на власних дизелях. Коли світло вимикалося через погодні умови чи з якихось інших причин, ми продовжували працювати. Окремо були дизелі, які обслуговували офіцерські будинки, КПП, і повністю все військове містечко. А у спеціальних бункерах розміщувались дизелі, які забезпечували роботу станції. Я тут був водієм-механіком гусеничного тягача АТС-59Г і дизелістом на ДЕС (дизельній електростанції). У мене було підсобне приміщення, я тут і спав біля ДЕС інколи. Як тільки бачив, що електрика пропадає, одразу вмикав дизелі».

Після розпаду Радянського Союзу, Україна стала не лише незалежною, а й відповідальною за величезний військовий спадок «червоної імперії». Упоратись із такою радянською спадщиною було занадто важко для тогочасної розваленої української економіки. Тож поступово радіолокаційна станція «Памір» припинила свою роботу. Військовий об’єкт закрили, техніку вивезли.

Тільки порожні, занедбані куполи й одна величезна антена «П-14 Лена» залишилася. І напівзруйновані адмінбудівлі. До речі, на «Куполах» знімала кліп на пісню «1944» переможниця Євробачення-2016 Джамала. А торік Чернівецька облдержадміністрація започаткувала тут проведення щорічного етно-фестивалю.

«Зараз ми в одному із найгарніших місць не лише нашої області, а й, напевно, цілої країни – на горі Томнатик, – каже керівник відділу з питань туризму Чернівецької ОДА Володимир Фурдига. Незважаючи на важкий і тривалий шлях до колишньої радіолокаційної станції «Памір», все більше туристів дізнаються про це дивовижне місце і приїжджають сюди.

Якби тут побудували хостели, готелі, зробили дорогу, сюди їхало б багато туристів, бо тут є на що подивитись. Треба тільки цьому всьому дати лад.

Мандрівка до «Паміру», в село Сарата Путильського району Чернівенцької області, в перспективі може стати популярним туристичним маршрутом. Хоча далеко не для всіх, а лише для певної касти відчайдухів, які прагнуть чогось нового та екстремального. За два дні, можна побачити кілька чудових туристичних об’єктів: гору Томнатик, станцію РЛС "Памір", Кляузу Рудольфа, озеро «Гірське Око», майже завершені гідроелектростанції на Білому Черемоші та його притоках.

Традиційно до «Паміру» туристи їздять на джипах, адже автобусного сполучення немає, а дорогами можуть проїхати лише дуже сміливі люди та міцні «сталеві коні». Дороги з Чернівецької сторони трохи кращі, ніж з Франківської.

Туристичні об’єкти, які можна побачити по маршруту на Памір

  • Томнатик (висота 1565,3) — гора в Українських Карпатах, у масиві Яловичорські гори. Розташована у межах Путильського району Чернівецької області, на північний схід від села Сарата. На вершині гори розташована покинута база радянської ППО — «Памір». Вершина незаліснена, схили порівняно пологі; підніжжя гори поросле лісом. З гори відкриваються чудові краєвиди на 360 градусів, — видно найвищі вершини Румунських гір.
  • РЛС «Памір» (1950-1995) — радіо-локаційна військова станція, яка була створена в СССР для точності визначення кута місця і висоти цілі в небі. Розташована на горі Томнатик. В найбільшому із куполів донині збереглася радіолокаційна антенна «П-14 Лена» Ще півстоліття тому назад, вона була цілком таємним чудом техніки, але і зараз принцип роботи самої РЛС вважається державною таємницею! 
  • Гірське Око (Буковинське Око) — озеро в Українських Карпатах, у масиві Яловичорські гори. Розташоване в межах Путильського району Чернівецької області, за бл. 1,5 км на схід від села Нижній Яловець. Озеро лежить на висоті 1000 м. над р. м. Має овальну форму, завдовжки бл. 100 м. Максимальна глибина озера 6 м. Утворилося за рахунок зсуву глинистих порід, який перегородив русло невеликого потічка — притоки річки Яловичори. Багато тритонів
  • Кляуза «Кронпринца Рудольфа» — мальовниче озеро розташоване в Перкалабі. Неподалік є також сірководневе джерело, з лікувальною та дуже смачною водою. Глибина озера десь 1-1.5 м, тому плавати на рафтах чи катамаранах можна без проблем. 
  • Чорний Діл — хребет у масиві Яловичорські гори, в межах Путильського району. Простягається з півдня на північ між річками Перкалабом і Саратою (витоки Білого Черемошу). Південною частиною хребта проходить українсько-румунський кордон. Тут є найвищі точки Буковинських Карпат — гори Яровиця (1574 м), Жупани (1488 м), Чорний Діл (1452 м), Лунгуль (1377 м).
  • «Молочні браття» — друга за глибиною печера Буковини (глибина — 38 м, довжина — 56 м). Геологічний заказник загальнодержавного значення. Розташований на півдні Путильського району Чернівецької області, на захід від села Сарати, в масиві Чорний Діл Яловичорських гір.

В цей чудовий віддалений закуток Буковини, самий край Українських Карпат, можна зібратися у колі однодумців для збирання грибів, ягід, різнотравя та неквапливо відпочити на лоні дикої природи. Тут, в горах, нічого суттєво не змінюється: вівчарі і далі живуть своїм звичним полонинським життям, а мовчазні білі кулі вкотре нагадують про непросте і суворе минуле колишніх військовозобов’язаних, які жили колись тут, на висоті більше ніж 1500 метрів…

Не дивлячись на те, що за останні роки «РЛС Памір» поступово перетворилася на притулок від негоди для овець і туристів, тут на вершині гори Томнатик, періодично проводятся різні заходи. Зокрема туристичний фестиваль «Памір FEST», де присутня «жива» музика, нічна дискотека, ярмарок, буковинська кухня, інтелектуально-розважальні ігри та багато іншого. В цілому, спектр видів туризму, які можна було б успішно розвивати в регіоні Українських Карпат, дуже широкий. Справа стоїть насамперед за інвестиціями і зваженою рекламною політикою.

Фотографії
Відео
Найближчі маршрути
с. Нижній Яловець, через г. Яровиця до с. Шипіт
с. Шепіт – г. Яровиця
с. Шепіт, через г. Яровиця, г. Пнів'є, г. Масний Присліп до с. Шибене
с. Шепіт, через г. Яровиця, г. Пнів'є, г. Тарниця до с. Пробійнівка