Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Перші вірменські іммігранти з’явилися на території Буковини у середині 14 століття, а в 19 столітті - у Чернівцях. На той час у місті проживало приблизно 30 вірменських родин. Спочатку вірмени не мали власного храму, тому у католицькому костьолі був установлений образ святого Григора Просвітителя, який вже своїм виглядом зміцнював дух вірменів.

Виникла потреба спорудити власний храм. До будівництва був запрошений чеський архітектор Йосиф Главка, й у середині 19 століття за його проектами була зведена Вірменська церква. Цікаво те, що будівництву храму посприяла царська родина. Його величність цісар Австрії Франц Йосиф виділив тисячу крон на будівництво вірмено-католицької церкви в Чернівцях. З тих пір Вірменська церква знаходилась під патронатом австрійського цісаря. Храм став центром духовного вірменського життя, а також місцем, яке згуртовувало родини вірмен, що були відірваними від своєї батьківщини.

Вірменська церква Чернівців - діюча вірменська католицька церква східного обряду Святих апостолів Петра та Павла в місті Чернівці. Збудована і освячена 1875 року, функціонує з перервою на час перебування радянської влади на Буковині. Занесена до списку будівель, які охороняються державою.

На сьогодні Вірменська церква є справжнім архітектурним шедевром. Церква поєднує традиції вірменського народу з готичним, візантійським, романським стилями. Вражає яскравий інтер’єр храму. Він прикрашений мармуровими вівтарями й надзвичайно прекрасним поліхромним розписом. Захоплює яскравість кольорів внутрішнього оздоблення.

У приміщенні храму надзвичайна акустика, тому від самого початку церкву використовували як концертну залу, де влаштовувалися концерти церковного співу. Сьогодні у церкві розташований зал органної й камерної музики, де проводяться вечори прекрасної класичної музики. Вірмени з'явились на Буковині як учасники міжнародної торгівлі ще за часів Київської Русі та Галицько-Волинського князівстваВірменські купці та ремісники брали участь у всіх великих торгах і пропонували широкий асортимент як західних, так і східних товарів.

Буковина приваблювала вірмен релігійними свободами та податковими пільгами. Одним з перших документів, який зафіксував наявність вірменських колоній на Буковині, була грамота молдавського воєводи Александра «Доброго» від 4 жовтня 1408 року. Масове переселення вірмен на Буковину відбулося в 1418 році - їх сім'ї були розселені в містах і селах краю.

До входження Буковини до складу імперії Габсбургів основну частину вірмен-колоністів складали григоріанці. Після 1786 року, коли Буковина стала округою Королівства Галичини та Володимирії, на її території почали селитися вірмени, які прийняли унію з РКЦ. Це призвело до створення двох вірменських релігійних громад: григоріанської - з центром у Сучаві і вірмено-католицької - з центром у Чернівцях.

1820 року в Чернівцях проживало 30 родин, які намагалися створити свою власну парафію. Указом цісаря від 5 серпня 1835 року було схвалено створення вірмено-католицької парафії у Чернівцях. На пожертви вірян було створено дотаційний фонд. Першим священиком парафії став Целестин Торосевич - колишній вікарій із селища Кути Косівського повіту.

Місцеві вірмени хотіли мати свою церкву та школу. Питання про будівництво храму ставилось уже в 18501860 роках, але безуспішно, тому що всі витрати на спорудження храму мав би взяти на себе католицький дотаційний фонд, який не міг цього зробити. На початку 70-х років 19-го століття кількість вірмен міста Чернівці та околиць склала 985 осіб. Вони молились в єдиній на все місто римо-католицькій церкві, що стала вже затісною, а в свята і вихідні зовсім не могла вмістити велику кількість віруючих. Віруючі вірмено-католики прийняли рішення збудувати у Чернівцях кам'яну церкву шляхом збору добровільних внесків.

З середовища вірмен був створений будівельний комітет. До складу комітету ввійшли шановані люди, в основному великі землевласники. Президентом став Якоб фон Петрович, який на той час був і бургомістром міста. Згідно із зверненням комітету, «…вірмено-католицька церква мала стати центром національного і сімейного віровизнання, вона мала стати ланкою того таємничого ланцюга, який об'єднає вірмен по всій землі, і церква стане пам'ятником побожності вірменської нації. … Церква повинна стати дароохороннецею Бога та центром національного об'єднання, адже вірменський народ не по своїй волі розкиданий по всьому світу. У місцевого народу він знайшов співчуття, разом з іншими народами влився у дружну сім'ю, зумів зберегти свою релігію, мову, звичаї, любов до своєї нації…».

Комітет закликав всіх, хто любить Бога «узяти участь у будівництві, хто як може …». Звернення було видруковане вірменською та французькою мовами. Було одержано від влади дозвіл на проведення лотереї і підписку на пожертви по всій імперії. Частину землі під будівництво церкви парафія одержала від міста безплатно. Певні кошти було виділено із державної казни.

Проект храму був розроблений відомим чеським архітектором Йозефом Главкою, автором комплексу резиденції буковинських митрополитів. Він і керував будівництвом, але через хворобу не зміг бути в Чернівцях на завершальному етапі будівництва. Будівництво церкви завершилось у жовтні 1875 року, 9 жовтня церква була освячена і отримала назву на честь святого Григорія Просвітителя. В її архітектурі переплелися елементи романського та готичного стилів, а також українського бароко. Завдяки чудовій акустиці храм з самого початку використовувався для проведення вечорів церковного співу, тут також було встановлено орган.

Вірменська церква діяла до приходу радянської влади. Після 1944 року церкву було закрито, більшість вірмен-католиків покинули Чернівці. Церковне майно передано в користування організаціям міста. Деякий час приміщення церкви не використовувалось, пізніше було передано під склад. Будівля церкви була передана на облік як пам'ятка архітектури. Було відмічено, що « за своїм стилем і обробкою споруда дуже близька до резиденції митрополитів. Всередині наявні розписи і скульптури.».

1986 року споруду Вірменської церкви передано Чернівецькій філармонії для використання під зал органної музики. У 1988 році приміщення церкви реконструювали, а одна із чеських фірм виготовила і встановила новий орган. Було відновлено постійне богослужіння, проводяться обряди вінчання молодих і хрещення дітей. До приходу на Буковину радянської влади вхід до Вірменської церкви прикрашали скульптури Святих Петра та Павла. Потім вони зникли. Уже в період Незалежності України їх віднайшов на цвинтарі по вулиці Зеленій в покаліченому і занедбаному стані дослідник Валерій Михайлович Квітко.

У 1992 р., з нагоди святкування першої річниці проголошення незалежності України у приміщенні колишнього храму розмістили органний зал Чернівецької обласної філармонії, тут відбуваються концерти класичної та камерної музики, а також – церковного співу. Спеціально для цього залу у Празі відома фірма створила орган, який гармонійно вписується у інтер'єр церкви та її загальну архітектуру. У наш час у сакральній будівлі зі своєю програмою виступають не лише українські, але й зарубіжні виконавці з Австрії, Німеччини, Великобританії, Польщі, США, Нідерландів тощо. Останнім часом вірменська громада у церкві проводить недільні богослужіння та відзначає інші свята, проводяться вінчання молодих та хрещення новонароджених немовлят. Тобто, нині тут відбуваються і концерти класичної та камерної музики, і Богослужіння.

У минулому біля храму були знову встановлені статуї апостолів Петра і Павла, які зникли у 70-тих роках XX ст., залишилися лише постаменти. Проте у 2008 р. їх віднайшли на місцевому кладовищі, ці скульптури були відреставровані заслуженими скульпторами України – Дмитром Горшковським, Миколою Лисаківським та Петром Лемським. Через два роки, на свято апостолів Петра і Павла – 12 липня 2010 р. відбулося урочисте освячення цих скульптур біля Вірменського храму за участі парафіяльної громади та відомих представників інтелігенції Буковини та місцевої влади.

Вірменська церква святих апостолів Петра та Павла (Зал органної музики) у Чернівцях є діючим храмом, відзначається оригінальністю свого архітектурного вирішення і належить до пам'яток історії та архітектури національного значення. Перебуваючи у місті, не оминіть увагою також старовинні дерев'яні храми: церкву Успіння Богородиці, церкву св. Миколая та церкву Вознесіння Господнього.

Завітайте до храму! Ви почуєте величне звучання органу й вас наповнять відчуття радості й легкості. Ця музика створить у вашій уяві  безліч мальовничих картин – настільки вона різноманітна за своїм тембром та діапазоном звучання!

Чернівці - столиця Буковини. Одне з найкрасивіших і приємніших українських міст. Тут один з найкрасивіших в країні залізничний вокзал, Храм Святої Параскеви Сербської, Воздвиженський костел, будинок-корабель, Міська ратуша (кожного дня 12:00 з башти лунає мелодія "Марічки" у виконання трубача), художній музей, далі вулиця Кобилянської, німецький народний дім, вірменський і Успенський храм (найстаріша кам'яна українська греко-католицька церква в Чернівцях), театральний майдан і театр ім. Кобилянської, Єврейський народний дім, Чернівецький університет (включений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), Турецька площа (Чернівці побували у складі Туреччини, Модови, Румунії, Австро-Угорщини, СРСР, Русі, України), великий ровер, затишні вулички і бруківка, так звана П'яна церква, будинок Назарія Яремчука, далі ще один будинок-корабель, два будинки із однаковим номером (тут мешкала Ольга Кобилянська), будинок де мешкав Володимир Івасюк, рожевий храм - Собор Святого Духа.

Пам'ятки Чернівців

  • Миколаївська дерев'яна церква (з 1607, реставрувалася 1954);
  • кам'яна церква Святого Юрія на гіркоту (1767 в бароковому стилі);
  • дерев'яна Троїцька церква в маглів (тисяча сімсот сімдесят чотири), перенесена в 1874 в Клокучка;
  • дерев'яна Успенська церква на Калечанке (1783);
  • міська ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843-1847, архітектор А. Микулич), тепер міська рада;
  • українська греко-католицька церква (1825-1830 у стилі бароко);
  • кафедральний собор у візантійському стилі (1844-1864, архітектор Ролл);
  • церква святої Параскеви в псевдороманському стилі, закінчена 1 862 (архітектор А. Павловський);
  • резиденція буковинських митрополитів - з 1956 одну з будівель Чернівецького університету);
  • вірмено-грегоріанському церква (1869-1875, архітектор Й. Главка);
  • корпус Чернівецького університету (1874-1875);
  • єзуїтський костел в неоготичному стилі (1893-1894);
  • залізничний вокзал (1898-1903) в стилі модерн;
  • міський театр (1904-1905, архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської) і ін.