Реформаторський костел, Тячів

Реформатська церква - пам'ятка архітектури національного значення у місті Тячів Закарпатської області. Культова споруда розташовується на вулиці Незалежності, 29. Пам'ятка архітектури національного значення хоронний номер - 200. Це унікальна історична будівля, заснована в період правління короля Угорщини Ласло Великого.

Точна дата спорудження первинної будівлі не з'ясована. Елементи, які зустрічаються в архітектурі церкви, дозволяють робити припущення про заснування храму у 13-14 столітті, тому що саме у цей час такий стиль архітектури був поширений у цій місцевості. Існують твердження щодо заснування церкви і в 15 столітті. Історичні літописи містять свідчення щодо заснування греко-католицького храму у Тячеві в 13 столітті угорським королем Ласло Великим. Проте він був зруйнований, так як для будівництва сучасної церкви використовувались стіни храму, засеованого королем. Мараморські церкви у 1326 році отримали привілеї, видані архієпископом естерґомьским. Їх затвердження для реформатської церкви у місті Тячів просив священик на ім'я Бенедек, який в той час опікувався церковною спорудою. У 1334 році ним було сплачено 60 грошів, у 1335 році - 48 грошів папської десятини. У 1336 році священиком міста Тячів у історичних документах значиться Павло.

В 16 столітті церква стає реформаторською, проте в літописах різниться інформація щодо року, коли це відбулось. Одні книги свідчать про перехід церкви та більшої частини населення Тячіва до реформатської віри у 1539, інші - у 1546 році чи 1556 році. Під час реставрацію церкви у 1748 році відбулось розширення її приміщення і вона стала вміщати 600 осіб. У 1810 році відбулась прибудова триярусної дзвіниці з шатровим завершенням. Верхній ярус дзвіниці був місцем, куди встановили старовинні годинники, які збереглись до цього часу. Годинникова башта була поєднана з дзвіницею.

Тячів не став заможним королівським містом. Цей факт сприяв збереженню окремих первинних архітектурних елементів церкви до наших днів. У 1864 році такими фахівцями у сфері архітектури, як Імре Генсльманном, Флорішем Ромером і Ференцем Шульцем була відвідана реформатська церква у місті Тячів. Після цього інформація про будівлю опинилась у каталозі церковних споруд, який складався з описів 48 церков. В публікації зазначалось, що архітектурний стиль церкви походить з 15 століття. Оціночні судження були повторно озвучені у 1887 році. У 1890-х роках реформатська община Тячіва володіла багатьма орними землями та лісами.

Після 1939 року церква була включена до переліку реформатських церков Угорщини. До 1944 року у приміщенні реформатської церкви розташовувалась бібліотека Мараморщини і міський архів Тячіва. Часткове дослідження архітектури церкви було здійснено після 1990-х років спеціалістом Йожефом Лангі. У листопаді 2001 року ним була досліджена південно-східна консоль, а потім і північні консолі. На консолях приміщення проглядаються пластини з лозин, жолудів та дубових листків. З 1992 року Реформатську церкву у Тячеві очолює священик Ласло Карло.Реформатська церква входить до переліку місць, в яких відбувається святкування Дня міста Тячів. Поряд з будівлею храму 1 травня 1992 року відбулось урочисте відкриття бронзового погруддя, яке зображає художника Шимона Голоші.Скульптором виступив Еміке Товт. Поряд з костелом розташований лютеранський парафіяльний будинок. У церкві зберігся старовинний орган. Кількість вірників у 2010 році склала 1500 осіб.

Церква побудована у готичному стилі. Вона поділена на чотири одиниці. Над західним фасадом будівлі знаходиться дзвіниця, що має три рівні через наявність карнизів. Нава має форму прямокутника. Західна частина споруди та нава відділені двома неподіленими вертикальними конструкціями. Апсида створена у квадратній формі. Ризниця подібна до апсиди довжиною. Їх поділяють існуючі прорізи. На низькій стіні нави відсутній карниз. Неф та апсида оточені цоколем. Одне вікно різниці з розкосом має невеликі параметри. На південних боках апсиди містяться півциркульні вікна. Вікна нави, розташовані з північної сторони, мають подібне оформлення. Західний відрізок інтер'єру відокремлюється від основної частини. Нава та апсида поєднані тріумфальною аркою, яка має півциркульний характер. Такого ж типу проріз слугує з'єднуючим елементом апсиди та різниці. Хори розташовуються у західній частині нави. Там міститься орган, який датований 1853 роком.

У 1748 році у церкві з'явилась кесонна стеля, яка на даний час потребує проведення реставраційних робіт. На ній розташовується розпис, який складається з 200 частин, серед яких містяться зображення лева, пелікана, русалки та дракона. Бічні стіни храму посилюються розташованими контрфорсами. Стіни храму у повну висоту збереглись майже в первинному виді і датуються 13 століття. Збережені також вікна у формі щілин у нішах.Апсида перекривається хрещатим склепінням з ребрами циліндричного профілю. Початок ребер веде до консолей, які ще потребують дослідження. Одна з консолей лежить під вапняним шаром. Зовнішній вигляд деяких стін був змінений. Наприкінці 19 століття вони містили розпис театральної направленості. Зараз їх покриває побілка. Згідно з місцевим повір'ям, в інтер'єрі церкви приховані фрески.

Архітектурні особливості церкви свідчать про кілька етапів побудови споруди. Західна дзвіниця була споруджена пізніше всього, ця подія датується 1810 роком. Є припущення, що в цей період були зведені вікна апсиди та нави, які мають більший розмір, тому що стилістично вони схожі з вікнами дзвіниці. Церква однонавна. Східна стіна апсиди містить вікна, зроблені в стилі романської епохи. Отвір різниці був змінений. Обрамлення південного порталу може датуватись 13 століттям. Схожі архітектурні елементи та стиль були виявлені в церкві, яка знаходиться в селі Паладь-Комарівці. Деякі елементи оздоблення в церкві у Тячеві нагадують класичний готичний стиль.