Петропавлівський костел, Вижниця

Костел святих апостолів Петра і Павла у місті Вижниця Чернівецької області був зведений у 1876 р. у неоготичному стилі коштом тодішнього місцевого магната вірменського походження Григорія Айваса і знаходиться у центральній частині міста. Згідно з історичними даними, його збудували на місці старого дерев'яного храму, який був споруджений ще у 1812 році польськими переселенцями на землях, наданих їм тогочасною Австро-Угорською імперією для колонізації і полонізації Карпатського краю. Будівля стоїть на підвищенні, неподалік історичного центру міста, біля стадіону. На відстані кількох хвилин ходу - головні пам'ятки міста: Миколаївська церква, Головна синагога, Краєзнавчий музей...

У своєму архітектурному вирішенні костел апостолів Петра і Павла – являє собою базиліку у плані без виступів, над бабинцем височіє чотирикутна дзвіниця, яка увінчана загостреним восьмигранним дахом з хрестом. У тильній частині - гранчаста апсида, де міститься вівтар. Центральний фасад будівлі прикрашений невеликими сходами. Бічні фасади костелу декоровані високими арковими вікнами і псевдоколонами. Римо-католицький храм збудовано таким чином, що його високу вежу видно майже з усіх куточків міста.

Після Другої світової війни за наказом радянської влади у 1946 р. костел зачинили, а його приміщення переобладнали під промислові склади. Лише на початку 90-тих років минулого століття з проголошенням незалежності України храм було повернуто римо-католицькій громаді міста, а згодом тут здійснили реставраційні роботи.

У крипті збереглася могила засновника цієї святині – Григорія Айваса. Відомо також, що саме тут брали шлюб батьки відомого українського письменника Юрія Федьковича.

На нині Петропавлівський костел у Вижниці є діючим храмом, вважається типовою сакральною будівлею епохи Австро-Угорщини, відноситься до дієцезії римо-католицької церкви і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Перебуваючи у Вижниці, варто також відвідати недалеке село Виженку з її численними цікавинками.

Вижниця – невелике прикарпатське містечко з населенням всього близько 5 тисяч мешканців. Але дивовижна краса навколишніх гір та лісів, стрімкого Черемошу у поєднанні з оригінальною архітектурою австрійських часів робить її справжньою перлиною прикарпатської частини Буковини. Розташована Вижниця біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу, за 70 км від обласного центру – Чернівців. 

Перша згадка про місто міститься у молдовському літописі за 1501 рік. У 1514–1574 роках місто перебувало під владою турків. До 1774 року Вижниця була підпорядкована Молдовському князівству, пізніше — Австро-Угорщині. Наприкінці XVIII століття, з початком розвитку лісової промисловості, Вижниця стає важливим пунктом торгівлі деревиною. Після регулювання русла Черемошу (1790–1812 роки) будівельний ліс і дрова сплавлялися до Чернівців, а звідти по ґрунтовій дорозі через Бояни — на Бессарабію і Поділля.

Вижниця зазнала страшного спустошення у роки Першої світової війни. Місто кілька разів переходило з рук у руки, внаслідок чого більшу частину будівель перетворили на руїни, а кількість жителів зменшилася до 500 осіб.

905 року у Вижниці організовано крайову школу різьбярства, токарства й металевої орнаментики. Її відвідувало 20 дітей. Засновниками і вчителями її були славнозвісні гуцульські різьбярі Василь Шкрібляк, Василь Девдюк, Марко Мегеденюк, Федір Гнатюк. Вироби школи незабаром стали відомими далеко за межами краю.

Протягом 1869-1872 рр. інспектором шкіл Вижницького повіту працював письменник Юрій Федькович. Деякий час у Вижниці жив і помер український художник, письменник і громадський діяч Корнило Устиянович (1839-1903). Тут народився відомий польський художник Юліуш Косак (1824-1899); провела свої дитячі і юнацькі роки польська художниця Ганна Чарториська.

У місті бували українські письменники: Іван Франко, Леся Українка, Василь Стефаник, художник Іван Труш та інші діячі культури. Громадськість міста завжди гостинно і радісно зустрічала своїх улюблених митців. 23 липня 1901 року на честь приїзду Лесі Українки в найбільшому на той час приміщенні було організовано великий концерт.

Вижниця є батьківщиною народного артиста України Назаря Яремчука, тут зародилися вокально-інструментальний ансамбль “Смерічка” та фольклорно-танцювальний ансамбль “Смеречина”, розпочинав творчу кар’єру Василь Зінкевич та багато інших відомих діячів мистецтв.

Вижниця туристична - дерев'яна Дмитрівська церква (ХІХ ст.); Миколаївська церква (кін. ХІХ - поч. XX ст.); Петропавлівський костел (ХІХ ст.); синагога (XVIII ст., тепер Палац культури); старий вокзал (австрійських часів), Вижницька ратуша (поч. ХХ ст.); будинок-готель Анни Москви-Голоти (тут у свій час побували Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська), музей-садиба Назарія Яремчука, музей поета М. Марфієвича, музей коледжу прикладного мистецтва ім. В. Шкрібляка (у його фондах зберігаються понад 600 експонатів дипломних та кращих семестрових робіт: це жіночі блузки, чоловічі сорочки, серветки, рушники, доріжки, скатертини). Про історію міста та краю можна дізнатись, відвідавши Вижницький народний краєзнавчий музей. Вижниця по праву вважається центром народних промислів (вишивка, виготовлення килимів, обробка деревини, писанкарство, інкрустовані вироби).