Пам'ятник Францу Йосипу, Чернівці

Найближче проживання

Урочисте відкриття пам'ятника австрійському імператору і королю Угорщини Францу-Йосипу Першому, за правління якого Чернівці переживали розквіт, відбулося 3 жовтня 2009 року, а перший камінь під майбутній монумент було закладено ще 2008 року під час святкування 600-річчя Чернівців. Пам'ятник виготовлено і встановлено коштом уродженця Чернівців Арсенія Яценюка. У церемонії відкриття пам'ятника також взяли участь Чернівецький міський голова М. Т. Федорук, представники обласної влади, Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні Йозеф-Маркус Вукетич, широка громадськість. Автори пам'ятника - скульптор Володимир Цісарик та заслужений художник України Сергій Іванов.

Арсеній Яценюк наголосив, що відкриття пам’ятника імператору Австро-Угорщини Францу Йосифу Першому – це відновлення історичної справедливості. "Відбулася справедлива оцінка історичних подій на Буковині. Адже Україна і Буковина були частиною імперії, і саме в період існування цієї імперії тут відбувався дуже серйозний розвиток. Чернівці почали розвиватися як національний культурний центр – починаючи з відкриття університету і закінчуючи чотирма україномовними школами, українськими газетами й загалом економічним, соціальним, політичним рухом", – зазначив він.

Місто Чернівці досягло найбільшого розквіту, коли Буковина входила до Австро-Угорської імперії за часів імператора Франца Йосифа Першого (1848-1916). Саме з його ім’ям пов’язаний бурхливий економічний і культурний розвиток міста, зокрема поява залізниці Чернівці-Львів, електростанції, введення в дію електричного трамваю, водогону й каналізації, спорудження кафедрального собору, міського театру, шкіл, серед яких чотири народні школи з українською мовою навчання. 1875 року засновано Чернівецький університет.

Франц Йосиф I - правитель Австрійської імперії і король Богемії з 2 грудня 1848 року, апостольний король Угорщини (2 грудня 1848 - 14 квітня 1849 року; з 13 серпня 1849 року); король Галичини та Володимирії; великий герцог Буковини; з 15 березня 1867 року - голова двоєдиної держави - Австро-Угорської монархії.

За часів правління імператора Франца Йосифа (1848-1916 рр.) Буковина була частиною Австро-Угорської імперії. Саме в той час Чернівці досягли свого розквіту. У місті спостерігався значний економічний підйом, що призвело до будівельного буму і створенню визначних пам'яток архітектури, які досі вражають своєю величчю. У той же час Чернівці стали культурним і просвітницьким національним центром - тут було відкрито університет, створена величезна суспільна бібліотека, відкрилися школи, де велося викладання українською мовою. Завдяки активній діяльності українських товариств почали видаватися перші газети.

Чернівці - столиця Буковини. Одне з найкрасивіших і приємніших українських міст. Тут один з найкрасивіших в країні залізничний вокзал, Храм Святої Параскеви Сербської, Воздвиженський костел, будинок-корабель, Міська ратуша (кожного дня 12:00 з башти лунає мелодія "Марічки" у виконання трубача), художній музей, далі вулиця Кобилянської, німецький народний дім, вірменський і Успенський храм (найстаріша кам'яна українська греко-католицька церква в Чернівцях), театральний майдан і театр ім. Кобилянської, Єврейський народний дім, Чернівецький університет (включений до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО), Турецька площа (Чернівці побували у складі Туреччини, Модови, Румунії, Австро-Угорщини, СРСР, Русі, України), великий ровер, затишні вулички і бруківка, так звана П'яна церква, будинок Назарія Яремчука, далі ще один будинок-корабель, два будинки із однаковим номером (тут мешкала Ольга Кобилянська), будинок де мешкав Володимир Івасюк, рожевий храм - Собор Святого Духа.
Пам'ятки Чернівців
Миколаївська дерев'яна церква (з 1607, реставрувалася 1954);
кам'яна церква Святого Юрія на гіркоту (1767 в бароковому стилі);
дерев'яна Троїцька церква в маглів (тисяча сімсот сімдесят чотири), перенесена в 1874 в Клокучка;
дерев'яна Успенська церква на Калечанке (1783);
міська ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843-1847, архітектор А. Микулич), тепер міська рада;
українська греко-католицька церква (1825-1830 у стилі бароко);
кафедральний собор у візантійському стилі (1844-1864, архітектор Ролл);
церква святої Параскеви в псевдороманському стилі, закінчена 1 862 (архітектор А. Павловський);
резиденція буковинських митрополитів - з 1956 одну з будівель Чернівецького університету);
вірмено-грегоріанському церква (1869-1875, архітектор Й. Главка);
корпус Чернівецького університету (1874-1875);
єзуїтський костел в неоготичному стилі (1893-1894);
залізничний вокзал (1898-1903) в стилі модерн;
міський театр (1904-1905, архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер музично-драматичний театр ім. О. Кобилянської) і ін.