Інеу

Інеу (рум. Vârful Ineu, також Inău) — вершина заввишки 2279 м у горах Родна, друга за висотою після П'єтросу (2303 м). Вона височіє над східною частиною головного хребта масиву в повіті Бистриця-Несеуд, неподалік межі з повітом Сучава. Найближчі села — Валя-Вінулуй (близько 6,5 км на південний захід), Валя-Маре і Шанц у долині Сомешу-Маре. Разом із сусідніми Інеуцом (2222 м) і Рошу (2113 м) вона утворює помітне здалеку «тріо» вершин понад 2100 м, яке панує над східною половиною хребта.

Вершина та її схили належать до змішаного заповідника Інеу — Лала площею 2568 га, створеного законом 2000 року; він лежить усередині Національного парку «Гори Родна» на землях комун Лешу, Родна і Шанц.

Як дістатися / маршрути

• Червона смуга — гребеневий маршрут Родни від перевалу Ротунда до перевалу Шетреф, близько 58 км, який радять проходити за 2–3 дні. Від сідла Гажей стежка піднімається на Інеуц, спускається в сідло Інеуцулуй (2060 м) і веде до сідла Ша-ку-Лак; далі один варіант маркування виходить на саму вершину Інеу, а інший обминає її з півдня трав'янистою стежкою.
• Синя крапка з місцини Гура-Лалей на дорозі DN18 веде долиною Лали повз водоспад до озер Лала-Маре й Лала-Міке і виходить на гребінь: 12,1 км, набір близько 1170 м, 4½–5¾ години до сідла Ша-ку-Лак, звідки до вершини ще 30–40 хвилин.
• Синій хрест із села Шанц піднімається з півдня через вершини Кобешел і Рошу на Інеуц: 11,5 км, набір близько 1780 м, 4¾–6¾ години.
• З містечка Родна долиною Валя-Вінулуй і через сідло Курецел до сідла Ша-ку-Лак веде ще один маркований маршрут; адміністрація парку оцінює його в 5–6 годин улітку.

Що видно з вершини

За описом гребеневого маршруту, з Інеу відкривається вершина Томнатек (2051 м) і кар з озером під Інеу, а в ясні дні видно сусідні гірські групи: гори Марамуреша, Сухард, Рареу, Келімань і Бирґеу. На північ під вершиною лежить долина Лали, замкнена північним відрогом Інеу і хребтом Плешкуца.

Природа та історія

Заповідник Інеу — Лала охороняє виразний льодовиковий рельєф: гострі гребені, кари, троговидні долини, морени, водоспади й вапнякові урвища. Лала-Маре на висоті 1815 м — найбільше льодовикове озеро Родни, його площа близько 5640 м²; трохи вище лежить менше озеро Лала-Міке. У лісах ростуть смерека, ялиця, модрина, кедр і тис, вище — ялівець і гірська сосна, на луках — карпатський дзвоник, анемона нарцисоцвіта, шпажник черепитчастий. Тут живуть благородний олень, вовк, рись, тетерук, рябчик і трипалий дятел, на гребенях трапляються бабаки та серни. Схили Рошу в травні й червні рясніють рододендроном — звідси й назва вершини, що означає «червоний».

Безпека, сезон і правила

• У Національному парку «Гори Родна» дозволено ходити лише маркованими стежками; намети в заповіднику Лала можна ставити тільки біля озера Лала-Міке, багаття в альпійському поясі заборонені, собак водять на повідку. Правила публікує адміністрація Національного парку «Гори Родна».
• Найкращий сезон — з кінця червня до вересня. Узимку відтинок від Лала-Міке до сідла Інеуцулуй закрито через лавинну небезпеку, а у вузьких сідлах біля Рошу утворюються великі карнизи. Національне метеорологічне агентство (ANM) взимку публікує на meteoromania.ro лавинний бюлетень з окремою оцінкою для масиву Родна. У тумані орієнтуватися на широкому гребені важко.
• Біля кошар на гребені пильнуйте пастуших собак. Ведмеді в румунських Карпатах звичні: Salvamont радить не сходити зі стежки, не ходити поодинці, подавати голос, не ходити в сутінках і вночі, не тримати їжу в наметі.
• Рятувальники: національна диспетчерська Salvamont 0SALVAMONT — 0725 826 668 або єдиний номер екстреної допомоги 112. Під вершиною є аварійний притулок — лише для негоди та надзвичайних ситуацій.

Цікаві факти

• Гребінь Родни — другий за довжиною в Карпатах після гребеня Фегерашу.
• Село Валя-Вінулуй під Інеу за часів Австро-Угорщини жило з копалень срібла, міді, цинку й свинцю.

Фото: Hardsr, Public domain; Hardsr, Public domain; Hardsr, Public domain; Hardsr, Public domain; Hardsr, Public domain; Dezidor, CC BY 3.0 — Wikimedia Commons.