Козія (Чуха-Маре)

Козія, або Чуха-Маре (рум. Vârful Cozia, Ciuha Mare), — найвища вершина масиву Козія заввишки 1668 м, у центральній частині Південних Карпат Румунії, в повіті Вилча. Масив здіймається на лівому березі Олту навпроти бальнеологічного курорту Келіменешть. За румунською Вікіпедією, це об'єднання майже радіальних гребенів, що розходяться від вершини Козія, — цілісний скелястий моноліт. Інші помітні вершини — Чуха-Міке (1629 м), Дурдукул (Кручя-Чобанулуй, 1568 м) і Булзу (1560 м). Відносна висота Козії сягає 934 м: над долиною Олту гора підноситься дуже ефектно.

Масив належить до південних відрогів Фегераша разом із масивами Фрунць і Гіцу й займає близько 77 км². На півночі його відділяє від головного гребеня Фегераша міжгірна улоговина Цара-Ловіштей, на північному сході — потік Беяшул, на заході — останнє ущелиння Олту, а на півдні та південному сході — підкарпатські пагорби улоговини Жіблея — Келіменешть.

Як дістатися / маршрути

До підніжжя масиву зручно доїхати залізницею, що йде ущелиною Олту, або дорогою DN7 Римніку-Вилча — Телмачу. Марковані шляхи починаються просто від залізничних зупинок. Від станції Менестіря-Турну через масив до хати Козія й далі до села Пріпоаре веде червона смуга; від тієї самої станції повз притулок Турняну до хати Козія підіймається червоний трикутник. Від станції Лотру гребенем Мукія-Урзіка до хати Козія веде синя смуга. Хата Козія стоїть приблизно за 400 м від вершини, на висоті близько 1500 м, тож останній відтинок короткий.

Що видно з вершини

З вершини видно хату Козія та ретранслятор під нею, а ще — глибоку долину Олту. Вершина приваблює й парапланеристів: на Вікісховищі є знімок, зроблений під час змагань із парапланеризму на вершині Козії. Улоговина Цара-Ловіштей і головний гребінь Фегераша лежать на північ від масиву.

Природа та історія

Масив складений кристалічними породами — так званими очковими гнейсами Козії — та осадовими вапняками, конгломератами й пісковиками. Від 2000 року він входить до національного парку Козія (категорія II МСОП) площею близько 171 км², який охоплює весь масив, а також східну частину гір Кепецина та південно-східну частину гір Лотру; перші пропозиції про охорону з'явилися ще 1966 року. 2017 року дві старовікові пралісові ділянки парку увійшли до об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси та давні букові ліси Карпат та інших регіонів Європи».

У парку охороняють ведмедя, вовка, рись і кілька видів кажанів, а також цвіркуна Isophya harzi, ендемічного для Козії. Серед рослин — едельвейс, дзвоники, гвоздики, лілія карніольська, первоцвіт малий і волошка Centaurea coziensis, названа на честь цих гір. На схилах ростуть бучини, дубово-грабові та смерекові ліси, а на крутих скелях — рослини скельних угруповань на вапняках.

Біля підніжжя масиву, в долині Олту, стоїть монастир Козія в Кечулаті, заснований у XIV столітті, а неподалік — монастир Турну в Пеуші (XV–XVI століття), від якого й названо залізничну зупинку на початку маршрутів.

Безпека, сезон і правила

Козія — національний парк, тому перед походом уточніть чинні правила відвідування в адміністрації парку: офіційний сайт парку під час підготовки цього тексту не відповідав. Підйоми від долини Олту довгі й мають великий перепад висот, а скелясті ділянки після дощу слизькі. Salvamont радить перевіряти прогноз погоди на найближчу добу, не йти наодинці, повідомляти рідним маршрут і брати ліхтарик, теплий одяг і запас води.

Ведмеді в масиві Козія — звичайне явище. Не сходьте з маркованих стежок, ходіть групою й розмовляйте, не ходіть увечері та вночі, тримайте собак на повідку, не залишайте їжі в наметі чи поряд і відходьте від ведмежати, бо ведмедиця майже завжди поруч. У разі біди телефонуйте на національний диспетчер 0SALVAMONT — 0725 826 668 або 112; поради щодо зустрічей із тваринами — на сайті Salvamont România.

Фото: Cioboata Andrei, CC BY 3.0; Cioboata Andrei, CC BY 3.0; Cioboata Andrei, CC BY 3.0; Cioboata Andrei, CC BY 3.0; Dorin Paslaru, CC BY 2.0; Petr Vodička, CC BY-SA 4.0 — Wikimedia Commons.