Ушуст

Ушуст (словацьк. Úšust, пол. Oszus або Oszust) — вершина заввишки 1155 м в Оравських Бескидах, на словацько-польському прикордонні. Вона стоїть над селом Оравська Лесна (близько 4,4 км), приблизно за 20 км на захід від Наместова, у Жилінському краї. Сама вершина лежить на території Словаччини, приблизно за 200 м на південь від кордону, у межах громади Закаменне; польські схили належать до села Собувка (ґміна Уйсоли, Сілезьке воєводство). Найближчі поселення — Оравська Лесна на півдні, Закаменне й Новоть на сході та Собувка на північному заході. Гора лежить у Заповідній ландшафтній області «Горна Орава».

Ушуст належить до головного хребта Оравських Бескидів — у польській традиції це частина Живецько-Кисуцьких Бескидів — і дає назву цілій групі вершин Ошуст. Він лежить між сідлом Глинка (845 м) і Беднаровою (1093 м). Довкола — Чоло (1040 м) і Яворина на півночі, Велький копець і Страков верх на сході, Юрікова (918 м) на півдні, Висока Магура (1115 м) і Кркошкуля на заході. Хребтом проходить Головний європейський вододіл: північні схили дренує потік Урвіско до Соли (басейн Балтики), а південні й східні — потоки до Білої Орави (басейн Чорного моря).

Як дістатися / маршрути

На саму вершину позначеної стежки немає, але трохи на північ від неї головним хребтом проходить синя гребенева позначка — до вершини від неї лише кілька хвилин.

• Із заходу — синьою позначкою від сідла Прислоп через Талапков Бескид і Кркошкулю.
• З півночі — синьою від сідла Глинка через розвилку Каньовки.
• З південного сходу — зеленою позначкою із Закаменного (стежка «Закаменським хотарем») до розвилки Каньовки.
• З півдня — жовтою з Оравської Лесної через розвилки Когутік і Подушуст.

Часів переходу джерела не наводять — плануйте похід за туристичною картою Оравських Бескидів.

Що видно з вершини

Вершину вкриває переривчастий ліс, позначений рубками й вітровалами, тож огляд обмежений. Завдяки вирубкам із вершини відкривається панорама на захід і північний захід. З відкритих місць видно сусідні вершини Оравських, Кисуцьких, Сілезьких і Живецьких Бескидів, Оравську Магуру, Кисуцьку височину та Малу Фатру, а нерідко й Татри.

Природа та історія

На польських підвершинних схилах створено заповідник «Ошаст» — тут зберігся фрагмент первісної Карпатської пущі: буково-ялицевий ліс нижнього поясу з домішкою смереки та явора. На вершині є тригонометричний пункт.

Із назвою гори справжня плутанина. Польський дослідник Олексій Семенов вважав правильною назвою «Високий Бескид» — так вершину вперше назвав Анджей Комонецький (1658–1728), і ця назва добре передає те, як гора височіє над сусідніми Рівним Бескидом і Каньовками. На мапі 1880-х років з'явилася помилкова форма «Осуш», яку переписав і «Географічний словник Королівства Польського»; польський Військовий географічний інститут змінив її на «Ошус», а державний реєстр назв нині подає «Ошуст». Словацька форма — Úšust.

Безпека, сезон і правила

Це лісиста середньогірна вершина, доступна цілий рік, але без позначок легко збитися зі шляху, а після вітровалів трапляються завали. Гребінь іде вздовж державного кордону — у Шенгенській зоні його можна перетинати, проте тримайтеся позначених стежок. На польському боці в заповіднику «Ошаст» не сходьте зі стежок. У Словаччині допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300); у Польщі — GOPR: 985 або +48 601 100 300; загальний номер 112.

Цікаві факти

• Одна вершина — щонайменше п'ять назв: Úšust, Oszus, Oszust, Osusz і Wysoki Beskid.
• Краплі дощу на вершині можуть потрапити і в Балтійське, і в Чорне море.

Фото: ZIGI2014, CC BY-SA 4.0; Zygmunt Gałązka (ZIGI2014), CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.