Яворжина (Велика Рача)

Яворжина (пол. Jaworzyna, словац. Javorina — Яворина) — вершина заввишки 1173 м у групі Великої Рачі на польсько-словацькому кордоні. За класичним поділом Єжи Кондрацького ця група належить до Живецьких Бескидів, за новішим польським поділом 2018 року — до Живецько-Кисуцьких Бескидів, а в Словаччині — до Кисуцьких Бескидів. Головним гребенем проходять державний кордон і Великий європейський вододіл між басейнами Чорного й Балтійського морів. Польські схили належать до села Рицерка-Ґурна (гміна Райча, Живецький повіт Сілезького воєводства), словацькі — до Нової Бистриці в окрузі Чадця. Найближчі поселення — словацька Вихилівка (близько 3,2 км) і присілок Рицерка-Ґурна Колонія (4,3 км); до Нової Бистриці — 5,9 км.

Яворжина лежить у головному гребені між Буґаєм (1140 м) на заході й Кікулою на північному сході. На польський бік від неї спадає короткий гребінець Абрамова між потоками З Цяпкова й Абрамув, а на словацький відходить короткий гребінь із вершиною Кичерка (1050 м). Словацька Вікіпедія нагадує, що за 2,5 км на південний захід, над Новою Бистрицею, є ще одна однойменна гора (1117 м), тож не сплутайте їх.

Як дістатися / маршрути

Через Яворжину проходить червоний маршрут — відтинок Головного бескидського шляху (Główny Szlak Beskidzki): Велика Рача — Яворжина — перевал Пшеґібек — Баня — Пшеґібек — Майхерова — перевал під Рицерцовою. В OpenStreetMap це маршрут PTTK «Сул — Рицерка», що проходить приблизно за 90 м від вершини. Маршрут веде верхнім краєм поляни, що заростає, а після вершини в бік Кікули — лісовою прикордонною просікою. Зі словацького боку тим самим гребенем приходять від Великої Рачі через Орел або від Рицерцової гори; за словацькою Вікіпедією, на вершину можна піднятися й непозначеними стежками з Вихилівки. Узимку PTTK позначає тут червоний лижний маршрут Звардонь — Рицерцова.

Що видно з вершини

Під час спуску з Яворжини до перевалу перед Кікулою з прикордонної просіки видно Маюв, Велику Рицерцову з Рицерцовою полониною й далекий масив Пільська. За словацькою Вікіпедією, з частково безлісних місць відкриваються далекі краєвиди: крім Кисуцьких Бескидів, добре видно Оравську Маґуру, Криванську Фатру, Кисуцьку височину, Сілезькі й Оравські Бескиди, а за доброї видимості — Моравсько-Сілезькі Бескиди, Високі й Низькі Татри, Лучанську Фатру та Яворники.

Природа та історія

Гора вкрита лісом. На гребені колись була велика поляна, де випасали худобу, але тепер вона заростає. Найцікавіше видно на прикордонній просіці в бік Кікули: обабіч неї ростуть два зовсім різні ліси — на словацькому боці первісний буковий ліс, на польському — вторинний смерековий. Південну частину масиву дренують притоки річки Вихилівка, що течуть до Бистриці й далі в басейн Дунаю, а північні, польські схили — річка Цяпкув, яка впадає в Рицерку, а потім у Солу. Словацька частина гори лежить у межах охоронюваної ландшафтної області Кисуце.

Безпека, сезон і правила

Червоний гребеневий маршрут нескладний і доступний цілий рік, проте це довгий лісовий відтинок без поселень, тож розраховуйте сили й світловий день, а взимку будьте готові до глибокого снігу. Ідучи прикордонною просікою, пам'ятайте, що ви на державному кордоні. На польському боці рятувальна служба — ГОПР (985 або +48 601 100 300), на словацькому — HZS (18 300, +421 18 300); загальний номер — 112.

Цікаві факти

• Прикордонна просіка на гребені розділяє первісний буковий ліс у Словаччині й вторинний смерековий у Польщі.
• Вершиною проходить Великий європейський вододіл між Чорним і Балтійським морями.
• Неподалік, над Новою Бистрицею, є ще одна гора з такою самою назвою — Яворина (1117 м).

Фото: Adrian Tync, CC BY-SA 4.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0; Jerzy Opioła, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.