Запитайте AI-гіда:

Вапенна

752 м Вапенна, Плавецьке Подградьє

Вапенна (словац. Vápenná, також Roštún; нім. Rachsthurn) — вершина заввишки 752 м, третя за висотою в Малих Карпатах. Вона стоїть над селом Плавецьке Подградьє, приблизно за 18 км на схід від Малацок, в окрузі Малацки Братиславського краю, і заходить на угіддя сіл Сологніца й Плавецьке Подградьє. Завдяки оглядовій вежі на вершині це популярна мета прогулянок у цій частині гір.

Вапенна лежить у середній частині гір, у Пезинських Карпатах, у вузькому гребені з вапняків і доломітів, що тягнеться з південного заходу на північний схід. Це частина головного хребта: з півночі він приходить від Ветерліна через Чорну скалу, а на південь продовжується до масивної Високої (754 м). Сусідні вершини — Поганська (495 м) на півночі, Клокоч (661 м) і Месячна (462 м) на сході, Єленец (694 м) і Біла скала (561 м) на півдні та Мала Вапенна (573 м) на заході. Південну частину гребеня дренує Сологніцький потік, північні схили — Плавецький потік, обидва впадають у Рудаву в басейні Морави; східні схили — це витоки річки Парна.

Як дістатися / маршрути

  • Жовта позначка — з Плавецького Подградья майже під вершину; найкоротший підйом з північного підніжжя.
  • Зелена позначка — з Сологніци із заходу або з Частої з південного сходу через розвилку Месячна лука.
  • Червона позначка — Штефанікова магістраль, якою тут іде і Шлях героїв СНП, і європейський маршрут E8: від Сологніцької долини з південного заходу або з вершини Зарубі через розвилку Амонова лука з півночі.
  • Кільцевий варіант — після вершини піти червоною через Клокоч на Амонову луку, а звідти синьою повз руїни Плавецького замку назад до Плавецького Подградья.

Що видно з вершини

Гребінь і вершину вкриває суцільний ліс, тому краєвиди обмежені, але зі скель і з вежі відкривається круговий огляд: довколишні вершини Малих Карпат, Борська низовина й частина Подунайської низовини, а за сприятливих умов — частина Білих Карпат, Повазький Іновець, Трибеч, нерідко Втачник і навіть передгір'я Альп.

Природа та історія

На вершині стоїть залізобетонна оглядова вежа заввишки близько 5 м у формі обеліска зі сталевою платформою та драбиною, збудована 2003 року. Масив належить до національного природного заповідника «Роштун», де діє найвищий, п'ятий ступінь охорони; заповідник входить до охоронної ландшафтної області Малі Карпати. У вапняковому масиві є кілька печер.

Вапнякові скелі й світлі ліси дають притулок теплолюбним рослинам. Саме тут, на висоті 748 м, зафіксовано найвище відоме місцезнаходження вероніки ранньої (Veronica praecox).

Безпека, сезон і правила

Підйоми короткі, але місцями круті й кам'янисті; вапняк після дощу слизький. Оскільки вершина лежить у заповіднику з п'ятим ступенем охорони, ходіть лише значеними стежками, не збирайте рослин і не розпалюйте вогнищ. Драбиною на вежу піднімайтеся обережно, особливо з дітьми. У Словаччині в горах допомагає Гірська рятувальна служба HZS: 18 300 (+421 18 300) або 112.

Цікаві факти

  • Друга назва гори — Роштун — збігається з назвою заповідника, у якому вона лежить.
  • Вершина Вапенної менш залісена, ніж найвища гора Малих Карпат Зарубі, тож краєвиди з її вежі вважаються кращими.

Фото: Stanislav Doronenko, CC BY 3.0; Lure, CC BY-SA 3.0; Pistal, CC BY-SA 4.0; Lure, CC BY-SA 3.0; Lure, CC BY-SA 3.0; Lure, CC BY-SA 3.0 — Wikimedia Commons.

Як дістатися з України

Пункти пропуску

  • Ужгород – Вишнє Нємецьке — автомобільний, цілодобово
  • Малий Березний – Убля — автомобільний, цілодобово Для легкових авто й автобусів; пропуск пішоходів ДПСУ не підтверджує, вантажівки до 3,5 т.
  • Малі Селменці – Вельке Слеменце (пішохідний) — пішохідний, 09:00–21:00 за київським часом Лише пішоходи й велосипедисти; до Татр звідси без власного транспорту незручно.
  • Чоп – Чєрна-над-Тисою (залізничний) — залізничний, цілодобово

Автомобілем

З Ужгорода до Жиліни ≈330 км, ≈4 год 20 хв без черг: Ужгород – Вишнє Нємецьке → I/19 до Кошиць → D1 через Пряшів, Попрад, Ліптовський Мікулаш і Ружомберок (між ділянками D1 ≈17 км дорогою I/18) → Жиліна. До Терхови ≈314 км, ≈4 год 15 хв: з D1 на I/70 і II/583. Зі Львова через Польщу: М-10 → Краковець – Корчова → A4 до Кракова → S7/DK7 до Хижне – Трстена → R3, I/59 до Долного Кубіна → II/583 через Терхову до Жиліни: до Терхови ≈493 км (≈6 год 30 хв), до Жиліни ≈518 км (≈7 год). Варіант через платну A4 Краків – Катовиці, S1 і D3 — ≈533 км, ≈6 год 35 хв. Для D1 потрібна е-віньєтка (eznamka.sk).

Дані перевірено 23.10.2026; режим роботи пунктів пропуску й розклади змінюються — уточнюйте перед поїздкою.

Розташування на карті

Досліди Вапенну в 3DСтань на вершині: реальний рельєф і краєвиди на всі бокиГрати

Вода й укриття поруч

  1. Джерело під горою Букова гора (західний схил)2 км · Не перевірено · 431 м
  2. Джерело під горою Мала Вапенна (західний схил), 347 м2 км · Не перевірено · 347 м
  3. Джерело «Янка», 419 м2,1 км · Не перевірено · 419 м
  4. Джерело під горою Месачна2,2 км · Не перевірено · 421 м
  5. Притулок «Солошницька»2,2 км · Не перевірено · 281 м
  6. Джерело під горою Мала Вапенна (західний схил), 297 м2,4 км · Не перевірено · 297 м
  7. Джерело Грча2,6 км · Не перевірено · 402 м
  8. Кравчукове джерело2,8 км · Не перевірено · 340 м

Усі джерела КарпатУсі колиби Карпат

Коментарі

Поділіться враженнямиУвійдіть, щоб залишити коментар або поставити запитання.УвійтиЗареєструватися

Маршрути поруч

Всі маршрути

Цікаве поруч

Винарня «Юран з Модри»: дегустація у винотеці в МодріВино й дегустаціїВинарня «Юран з Модри»: дегустація у винотеці в МодріМодра14 км від «Вапенна»Модра (Modra) — одне з головних виноробних міст Малих Карпат: тут у кожному другому дворі є власний погреб, а на схилах над містом тягнуться ряди лози.Словацька народна майоліка в Модрі: розпис керамікиРемесла й майстер-класиСловацька народна майоліка в Модрі: розпис керамікиМодра15 км від «Вапенна»Модра (Modra) — невелике виноробне місто на східних схилах Малих Карпат, за пів години їзди від Братислави.Винарня Magula в Сухій-над-Парною: біодинамічні вина й фермаВино й дегустаціїВинарня Magula в Сухій-над-Парною: біодинамічні вина й фермаСуха-над-Парноу17 км від «Вапенна»Суха-над-Парною (Suchá nad Parnou) — винарське село на південно-східних схилах Малих Карпат, неподалік Трнави.Винарня «Карпатська перлина» в Шенквіцах: дегустаціяВино й дегустаціїВинарня «Карпатська перлина» в Шенквіцах: дегустаціяШенквиці19 км від «Вапенна»Від домашнього погреба до «Винарні року» Шенквіце (Šenkvice) — виноробне село на рівнині під східними схилами Малих Карпат, між Пезінком і Модрою.Винарня HACAJ у Пезінку: ігристе вино в 300-річному погребіВино й дегустаціїВинарня HACAJ у Пезінку: ігристе вино в 300-річному погребіПезинок19 км від «Вапенна»Пезінок (Pezinok) — центр Малокарпатської винної дороги, місто, де виноробні будинки з глибокими погребами тягнуться вздовж старих вулиць.Винарня VIAJUR у Святому Юрі: дегустація в погребах ПалфіВино й дегустаціїВинарня VIAJUR у Святому Юрі: дегустація в погребах ПалфіСвяти Юр23 км від «Вапенна»Вино у старих погребах на краю Братислави Святий Юр (Svätý Jur) — старовинне виноробне містечко біля самого підніжжя Малих Карпат, буквально за межею Братислави.