Словацький музей охорони природи і печерництва

Словацький музей охорони природи і печерництва (Slovenské múzeum ochrany prírody a jaskyniarstva, SMOPaJ) у Ліптовському Мікулаші — загальнодержавний музей, присвячений печерам, карсту й природі Словаччини та тому, як люди її охороняють. Він міститься в історичній будівлі на Шкільній вулиці в центрі міста. Дві великі експозиції займають 1400 м² на чотирьох рівнях — від підвалу до піддашшя, а завершується огляд на оглядовій вежі з краєвидом на гори двох найбільших національних парків країни — TANAP і NAPANT. Саме сюди варто зайти перед відвідинами Деменовських печер, що лежать за кілька кілометрів на південь.

Музейна традиція в Ліптовському Мікулаші сягає середини XIX століття, коли тут діяло літературно-культурне товариство «Татрін» (1844–1848). 1904 року при міщанському казино постала Ліптовська збірка старожитностей і природничих предметів. Справжній музей виник завдяки професорові гімназії Яну Волку-Старогорському: 2 червня 1930 року установчі збори заснували Музей словацького карсту, зосереджений на печерах і карстових областях усієї Словаччини. Після війни музей узяло під опіку Словацьке спелеологічне товариство, 1949 року його очолив Войтех Беніцький, а в липні 1951 року в будівлі колишнього окружного суду на Шкільній вулиці відкрили загальнословацьку печерну експозицію. 1952 року музей одержавили, а від 1954 року він належить до центральних державних музеїв.

Що побачити

• «Карст і печери Словаччини» у підвалі — феномен карсту в усіх зв'язках: гідрологія, поверхневий і підземний карст та його охорона, льодові печери, печерні натічні утворення, тварини печер, сліди давніх людей у печерах і саме печерництво — як захоплення, наука, колекціонування й натхнення для мистецтва. Є невеликий клуб, де показують фільми про роботу кураторів і давні знімки відкриття печер.
• Історія будівлі й музею на першому поверсі — фільми про реконструкцію, археологічні знахідки з будівельних робіт і відреставровані фрагменти первісних настінних розписів; тут же виставкова зала й навчальна лабораторія з мікроскопами.
• «Охоронювана природа Словаччини — Земля, місце для життя» — від виникнення Всесвіту й планети до мінералів (їхній хімічний склад допомагають зрозуміти звуки музичних інструментів), уламків словацьких метеоритів, рослин і грибів, ендеміків і реліктів, різних біотопів і голосів тварин; далі — історія охорони природи, ДНК і біорізноманіття, мапи заповідних територій і діорама видів європейського значення.
• «Людина, гори, NATURA 2000» у піддашші, куди ведуть крізь макет гірничої штольні, — лісове господарство, бджільництво, рибальство й мисливство, а також туризм, альпінізм, лижі й скітури, вплив людини на клімат і гірська рятувальна служба; є інтерактивний куточок для дітей.
• Оглядова вежа з видом на домінанти Ліптовського Мікулаша й панораму Татр.

Музей також влаштовує тимчасові виставки, лекції та освітні програми для шкіл.

Практична інформація

Музей стоїть у центрі Ліптовського Мікулаша, тож до нього легко дійти пішки від головної площі. Він відкритий щодня — у будні з ранку, у вихідні з 10:00, останній вхід о 15:30. Квиток на експозиції разом з оглядовою вежею в касі коштує 8 € (онлайн — 7 €), для учнів, студентів, пенсіонерів і людей з інвалідністю — удвічі дешевше, є родинний квиток; подробиці — у блоці «Коротко». Оплатити можна карткою.

На огляд чотирьох поверхів і вежі закладайте 1,5–2 години. Музей добре підходить для родин із дітьми та на дощовий день, коли в горах негода.

Поруч: маршрути й вершини

За кілька кілометрів на південь, у Деменовській долині Низьких Татр, розташовані дві найвідоміші печери краю — Деменовська печера Свободи і Деменовська льодова печера: після музею їх цікаво оглянути вже наживо. На північ від міста розкинулося водосховище Ліптовська Мара, а далі на схід, у Ліптовському Градку, можна продовжити знайомство з краєм у музеї Народознавчий і вівчарський музей у Ліптовському Градку.

Офіційний сайт: smopaj.sk

Фото: Patrik Kunec (talk), CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Slovenské múzeum ochrany prírody a jaskyniarstva, офіційний сайт.