Музей Гвєздослава і Бібліотека Чапловича в Дольному Кубіні

Літературна експозиція Павола Орсаг-Гвєздослава та Бібліотека Чапловича (Literárna expozícia P. O. Hviezdoslava a Čaplovičova knižnica) — музей у центрі Дольного Кубіна, головного міста Орави. Обидві експозиції розміщені в одній історичній будівлі на Гвєздославовій площі й належать Оравському музею П. О. Гвєздослава (Oravské múzeum P. O. Hviezdoslava), яким опікується Жилінський самоврядний край. Той самий музей доглядає Оравський Град і Оравську лісову залізницю, тож цей будинок — його міська, «книжкова» частина.

Історія музею почалася з дарунка. Оравський уродженець Вавринець Чаплович (1778–1853), архіваріус родини Зічі в Братиславі, збирав книжки шістдесят років — від чотирнадцятирічного студента до глибокої старості. Купував їх у Відні, Празі, Лейпцигу, Берліні та інших містах, а 15 квітня 1839 року дарчою грамотою передав свою приватну колекцію Оравському комітату: тоді це було близько 20 000 творів, а також численні музейні предмети. Книжки перевозили з Братислави до Дольного Кубіна чотирнадцятьма партіями до 1851 року. Окрему одноповерхову будівлю для бібліотеки звели в 1905–1911 роках, видавати книжки почали 1914 року.

13 листопада 1954 року, у 33-тю річницю похорону Павола Орсаг-Гвєздослава, у цьому будинку відкрили Літературний музей поета. 1980 року його об'єднали з Оравським краєзнавчим музеєм — так постав сучасний Оравський музей. Гвєздослав (1849–1921) — один із найвизначніших словацьких поетів, драматург, перекладач і адвокат; народився у Вишньому Кубіні, а помер у Дольному Кубіні. Будинок, у якому він жив, стоїть навпроти бібліотеки.

Що побачити

• Літературна експозиція П. О. Гвєздослава — три кімнати про життя і творчість поета з його особистими речами: робочий кабінет, частина салону, одяг, подарунки до ювілеїв і предмети щоденного вжитку. Доповнюють експозицію художні твори Еви Тризулякової за мотивами циклу «Криваві сонети» та старовинні меблі.
• Експозиція Бібліотеки Чапловича — відкрита 2009 року до 170-річчя дарунка. Фонд налічує понад 93 тисячі бібліотечних одиниць, серед них 302 рукописи XIV–XIX століть, 25 інкунабул (друків до 1500 року), понад 1600 старих карт XVII–XX століть і мистецьку збірку з майже 1300 гравюр, портретів, ведут і ботанічних ілюстрацій.
• Пам'ятник Гвєздославу — бронзова скульптура Франя Штефунки більша за людський зріст перед будівлею, поруч чотири кам'яні брили з рельєфами й уривками з чотирьох напрямів творчості поета.
• Дім Флорина — двоповерховий ремісничий будинок XVIII століття неподалік, де 1953–1973 років жив поет Теодор Геркель Флорин, організатор загальнословацького конкурсу художнього читання «Гвєздославів Кубін». Від 1997 року тут відкрита його меморіальна кімната з автентичними меблями, а в інших приміщеннях музей влаштовує тимчасові виставки.

Практична інформація

Музей стоїть просто на центральній Гвєздославовій площі, тож від автобусної зупинки чи паркування в центрі міста до нього кілька хвилин пішки. Експозиції відчинені в будні дні протягом усього року, у вихідні зачинено; оплата лише готівкою, ціни помірні, є родинний квиток (подробиці — у блоці «Коротко»). На огляд обох експозицій вистачить 45–60 хвилин, разом із Домом Флорина — близько півтори години. Для дослідників бібліотека працює окремо, за попередньою домовленістю. Будинок історичний, зі сходами при вході; про безбар'єрний доступ варто запитати телефоном заздалегідь. Музей найцікавіший для тих, хто любить книжки, історію та словацьку літературу; дітям молодшого віку, найпевніше, більше сподобається Оравський Град.

Поруч: маршрути й вершини

Дольний Кубін — зручна база для піших виходів. Майже від центру міста стартує маршрут Дольний Кубін – притулок на Кубінській голі на популярну гору з лижним центром і краєвидами Орави. За кілька кілометрів, у рідному селі Гвєздослава, починається підйом Вишній Кубін – Великий Хоч на одну з найпримітніших вершин регіону. Тим, хто подорожує машиною, варто поєднати музей із двома пам'ятками поблизу: Дерев'яна артикулярна церква в Лєштинах (близько 4 км навпростець) і Оравський Град — головна пам'ятка того самого Оравського музею.

Офіційний сайт: oravskemuzeum.sk

Фото: Oto Zapletal, CC BY-SA 4.0, Wikimedia Commons; Investigatio, CC BY-SA 3.0, Wikimedia Commons; Oto Zapletal, CC BY 4.0, Wikimedia Commons.