Успенський собор

Справжнім та неперевершеним шедевром культового зодчества всієї Буковини є старообрядницький Успенський собор, збудований протягом 1900-1908 років, як головний храм жіночого монастиря, на кошти заможної родини московських старообрядців Гліба і Ольги Овсянникових за проектом австрійського архітектора В.Кліка. На його побудову було витрачена астрономічна на ті часи сума – півмільйона російських рублів золотом. Будівельні матеріали, гранітні деталі та оздоблення для храму були доставлені безпосередньо з Москви, а під його фундамент навіть було привезено дві підводи російської землі.

Храм є хрестовим у плані з п’ятьома банями, що нагадують величезні цибулини. Куполи вкриті мідними листами і увінчанні позолоченими хрестами. В його оздобленні використані елементи еклектичної архітектури: тесане каміння, багатокольорова керамічна глазур голубого, оранжевого та рожевого кольорів, задіяні такі елементи старовинного руського храмового зодчества, як кокошники, бусинки, поребрик.

Собор дійсно вражає своєю величчю і багатством, а пишність його зовнішнього декору може зрівнятися хіба що з розкішшю резиденції Буковинських митрополитів у Чернівцях чи храмом Василія Блаженного у Москві.

Інтер’єр собору представлений одним великим та двома малими іконостасами, виробленими з дубу найкращими різб’ярами з Володимира і живописцям Палехівських майстерень. Вражаючою своєю архітектурою і багатством зовнішнього оздоблення і дзвіниця собору, яка і насправді не має собі подібних на всій території України. За висотою вона перевищує собор, має чотири яруси, а її верх вкрито різнобарвною черепицею. З дзвіниці відкривається неповторний вид на Успенський собор, Білу Криницю та навколишню місцевість Глибоцького району.

В приміщенні Успенського храму проходило два всесвітніх собори Руської православної старообрядницької церкви: у 1996 та 2006 роках.