Гора Кострича

Кострича — найвища вершина однойменного хребта заввишки 1586 м. Хребет Кострича, до якого належать також гори Кострич (1544 м) і Костриця (1512 м), лежить між Чорногірським хребтом на південному заході та Покутсько-Буковинськими Карпатами на сході. Найближче до вершини — село Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області, далі — Стаїще і Бистрець.

Як дістатися

Класичний підхід — від Кривопільського перевалу (1013 м): за червоним маркуванням через полонини Буков'єн, Веснарку й Рогальову на вершину й назад на перевал або коротшим варіантом за жовтим маркуванням. На нашому сайті є короткий траверс г. Кострича (2,5 км), а також довші маршрути, що проходять повз вершину: с. Красник, через хр. Кострич, г. Кукул до с. Вороненко (39,2 км) та с. Ільці, через г. Кукул до с. Вороненко (45,8 км). Хребтом Костричі пролягає й Східно-Карпатський туристичний шлях. Звідси зручно продовжити на сусідній Кукул.

Вода, ночівля і безпека

За нашою картою, біля вершини є два джерела — приблизно за 0,8 і 1,6 км, а за 1,5 км на полонині Веснарка стоїть колиба. Хребет здебільшого безлісий, тож у грозу на ньому небезпечно: стежте за прогнозом і спускайтеся заздалегідь. У туман на широких полонинах легко втратити стежку — тримайтеся маркування й майте офлайн-карту. У разі біди телефонуйте 112 або 101; контакти найближчих підрозділів — на сторінці гірські рятувальники.

Цікаві факти

• Назву пов'язують зі словом «костер» — стіс сіна чи дров: на широких полонинах хребта в давнину, ймовірно, стояли стоги. За іншою версією, вона походить від трави костриці, що росте на карпатських схилах.
• На Костричі стояв харцерський (скаутський) притулок у формі гуцульської ґражди, відкритий 15 грудня 1935 року. Його спалили під час Другої світової війни, тепер тут лише руїни.

Фото: Nata Mostova, CC BY-SA 4.0; Oleksandr Bravo, CC BY-SA 4.0; Віталій Попков, CC BY-SA 4.0; Jan Jaroszyński, Public domain — Wikimedia Commons.