Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Національний природний парк "Гуцульщина" Косів

Національний природний парк "Гуцульщина" розташувався в межах Косівського району Івано-Франківської області у лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат. Саме на цій території якнайкраще збереглися древні ремесла, звичаї та обряди гуцулів. Аби захистити і природу, і місцеву гуцульську культуру, 2002 року створили заказник.  Протяжність парку з північного заходу на південний схід - близько 29 км, а з північного сходу на південний захід - 20 км.

Ще до набуття національним парком його теперішнього статусу, на його території функціонували кілька дрібніших об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинув раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зберігається в складі НПП.

До складу території національного природного парку "Гуцульщина" входять такі об'єкти ПЗФ України:

  • Заказник місцевого значення "Грегіт", ландшафтний;
  • Заказник місцевого значення "Кам'янистий хребет", ландшафтний;
  • Заказник місцевого значення "Каменець", лісовий;
  • Пам'ятка природи місцевого значення "Модрини", ботанічна;
  • Пам'ятка природи місцевого значення "Еталон букового насадження", ботанічна;
  • Пам'ятка природи місцевого значення "Цуханівське", ботанічна;
  • Заповідне урочище "Лебедин";
  • Заповідне урочище "Гаївка";
  • Заповідне урочище "Хоминське";
  • Заповідне урочище "Ділок";
  • Заповідне урочище "Камінець";
  • Заповідне урочище "Ротул";
  • Заповідне урочище "Уторопи";
  • Пам'ятка природи місцевого значення "Водоспад на ріці Рушір", гідрологічна;
  • Пам'ятка природи місцевого значення "Сірководневе джерело", гідрологічна;
  • Дендропарк "Дендрарій".

Рельєф складний і неоднорідний, він формувався впродовж тривалого часу в процесі підняття з дна колишнього океану нашарувань різних геологічних епох, які під дією екзогенних факторів набули сучасного вигляду. Тут виділяють передгірну височинну область - Покутське Передкарпаття з переважаючими висотами 350-500 м над рівнем моря, та область Зовнішніх Карпат. Низькогірні та середньогірні хребти простягаються паралельними пасмами з північного-заходу на південний схід. Гірські хребти здебільшого мають широкі гребені та відносно похилі схили. Між ними пролягають широкі міжгірні улоговини. Такий характер рельєфу сприяє доступності та зручності рекреаційного освоєння території Парку.

Висота гірських хребтів - від 709 до 1476 метрів над рівнем моря. Основні хребти - Кам'янистий, Карматура, Хоменський, Брусний, Сихлін, Сокільський, Плоский, Максимець, Буковець-Ріцький. У західному і південно-західному напрямах висоти збільшуються і сягають 1000 та більше метрів (Ґреґіт - 1471 м, Лисина Космацька - 1464 м, Ігрець - 1374 м). Рівнинна частина - 300-450 м над рівнем моря, гірська - 700-1000 м. Упоперек хребтів течуть найбільші річки: Черемош (80 км), Пістинька (56 км), Рибниця (54 км), Лючка (24 км).

Найвищою вершиною НПП "Гуцульщина" є гора Ґреґіт, заввишки 1472 м над р. м. Її схили вкриті кам'яними розсипами, які мають місцеву назву "ґреготів". На деяких хребтах, зокрема на Сокільському, виступають скелі заввишки 20-40 м. Біля її підніжжя розкинувся унікальний смерековий праліс. Взагалі, низькі гірські пасма вкривають буково-грабові ліси, а вже високо в горах ростуть смереки і буки. Восени, коли починає жовтіти листя, тут по-особливому гарно.

Територія парку помережена численними річками та гірськими потоками. Найбільші з них - Лючка, Пістинька, Рибниця, Черемош. Також є багато малих річок і гірський потічків, наприклад потік Пичний. Всі вони є правими притоками річки Прут. Три річкові системи - Рибниці, Лючки і Пістиньки займають приблизно однакову площу в межах району, в середньому трохи більше 25 %, дещо меншу плащу займає басейн Черемошу - близько 20 %, а на басейни інших двох річок - Цуцулину і Березівки - відповідно 2,9 % і 0,5 %.

Озерність території НПП "Гуцульщина" незначна. Всього нараховується шість невеликих озер. Кожне з них є досить неповторним. Найпоширенішим типом озерних котловин є котловини обвально-зсувного типу. До цього типу належать чотири з шести наявних озер в районі.

  • Озеро Лебедине (Лебедин) розташоване на південному схилі хребта Лебедин, на висоті 650 м, серед букового лісу. Площа водного дзеркала 3500 м², форма озера нагадує тупокутний трикутник. Наявні у науково-популярній літературі припущення щодо його карстового чи льодовикового походження не витримують ніякої критики. При детальному обстеженні виявлено, що озеро має надзвичайно велику, як на свої скромні розміри, глибину, яка сягає за неперевіреними даними 28 м. (12-метровий шест до дна не дістав). Озеро має обвальне походження. З північного боку по хребті чітко виділяється стінка зриву завдовжки бл. 100 м по гребеню. Схил над озером сильно оголений, кам'янистий, великої крутизни. Гребінь хребта асиметричний. Поряд розташовані ще кілька замкнутих сухих кам'янистих заглиблень. Озеро стічне. Стік відбувається у потік Палицький. Через велику кількість опадів в озері проходять інтенсивні процеси гниття, які збагачують води сірководнем. Прозорість води невелика.
  • Озеро Мертве розташоване на сусідньому хребті Карматура (Кормитура), практично на самому гребені, на висоті понад 800 м. Озеро невелике за розмірами, грушоподібної форми, завширшки 30-60 і завдовжки близько 70 м. Озеро обвально-зсувного типу. З північно-західного боку чітко простежується стінка відриву. Озеро мілке, сильно заросло деревами і чагарниками. Всю середину озера займає великий заболочений острів, водне дзеркало залишилося тільки по краях. Озеро стічне, стік відбувається шляхом просочування води через кам'янисту греблю у річку Коров'єк. Очевидно, в минулому озеро складалося з двох різнорівневих водних басейнів і було більше за розмірами. Верхній басейн являє собою вузьку, довгу суху балку з плоским дном.
  • Озеро Зіпякове утворилося порівняно недавно внаслідок великого обвалу, що стався па південно-західному схилі гори Зіняків Верх. Озеро зовсім мале, але досить глибоке. Навколо скрізь перевернуті дерева, брили, рельєф дуже складний.
  • Озеро Дзвинячка розташоване на горі Овид, біля Старих Кутів, на висоті близько 600 м. Довжина озера 8 м, ширина 7 м, глибина 1,5-2 м. Очевидно, озеро теж обвального походження.
  • Озеро Вікнищі (Вікнища) біля села Лючі за неперевіреними даними має карстове походження. Глибина до 2 м, береги круті, з усіх боків оточене буковим лісом.
  • Озеро Банське розташоване у Косові, на території колишньої фабрики «Гуцульщина». Воно утворилося на місці колишньої соляної копальні - "бані". Має техногенно-карстове походження. Площа водного дзеркала 30000 м², глибина сягає 10 м. На його місці до 1938 року була копальня солі, а до 1939 року на його базі оздоровчий заклад. Озеро розташоване в західній частині м. Косова на останній високій терасі лівого берега річки Рибниці, біля підніжжя відрогів гори Зіняків Верх (Сопка), на висоті 400 м над р. м. Озеро майже округлої форми, берегова лінія дуже звивиста з великою кількістю мілких заплав. Ця берегова мілководна зона дуже заросла очеретом та рогозою. Південна частина озера, що розташована по терасі в бік річки, - мілкіша, бо має більшу площу зарослі. Північна, що примикає до схилу, на якому збереглися сліди зсуву 15 річної давності, більш стрімко занурюється вглиб, оскільки площа заросту тут незначна. Сам схил слабо заліснений, в його східній частині над озером збереглися сліди більш давнього зсуву. Під дерновим шаром окрім глин трапляються тонкі шари гіпсу. Площа водного дзеркала 30 тис. м². В озері водиться риба. Облаштовані два містки для рибалок. Дно не досліджене, тому в ньому не купаються.

Рельєф передгірної височинної частини району сприятливий для будівництва ставів. За матеріалами обстежень на території району розташовані 83 ставки різної величини, загальною площею близько 105 га. Найбільший ставковий комплекс збудований у долині річки Волійця - 7 ставів, загальною площею 30 га. Також 7 ставів, але меншої площі, побудовані на річці Цуханів. Два великі стави площею 4 і 5 га побудовані на річці Чернятин. Площа двох ставів на річці Насарат становить 10 га. Інші стави мають незначну площу. Багато копаних ставів є у Рожнові, на Вербівці, у Кобаках, на околиці Косова.

На території природного парку "Гуцульщина" росте дуже багато різноманітних рослин, 65 видів із яких занесено до Червоної книги України. Також тут чимало представників фауни: ведмеді, козулі, олені. 16 видів тварин та 4 види комах є такими, що зникають.

Національний природний парк "Гуцульщина" володіє надзвичайно високим рекреаційним потенціалом. Він розташований у мальовничій лісистій частині Покутсько-Буковинських Карпат, яка є чи не найцікавішим регіоном України, де виразно та досить повно збереглися прадавні самобутні ремесла, промисли, традиції, звичаї етносу гуцулів. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів - різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, майстрів кераміки, ткачів, вишивальниць тощо.

На території парку добре розвинена туристично-рекреаційна інфраструктура, є багато баз відпочинку, курортів і санаторіїв. Найвідоміші з них - туристський комплекс "Карпатські зорі" у Косові та туристська база "Сріблясті водоспади" у Шешорах. В Парку розроблено і промарковано 12 еколого-пізнавальних стежок. Маршрути прокладені до найпривабливіших куточків і доступні для всіх категорій відвідувачів. Вздовж маршрутів облаштовані місця для короткотривалого відпочинку з лісовими меблями та інформаційними стендами. Особливою популярністю серед туристів користуються маршрути «До оглядового майданчика на гору Острий», «До сірководневого джерела на річці Волійця», «На полонину Росохата» і «На озеро Лебедин», «На гору Михалків». Минулого року облаштовано нову комплексну еколого-пізнавальну стежку «Чотири дороги». Маршрут включає стежки Косівського та Шешорського природоохоронних науково-дослідних відділень НПП «Гуцульщина», зокрема, вже існуючі – «Попід Каменистий», «На Клифу» та дві нові – «На Зіняків верх», «До Шешорських гуків». На околиці Косова та Шешор функціонують гірськолижні траси з підйомниками.

У забудові рекреаційних закладів використано елементи гуцульської архітектури, які органічно поєднуються з природними ландшафтами, створюючи шедеври архітектурно-паркового мистецтва. Гуцульський архітектурний стиль відзначається самобутністю та високою естетичністю. Гуцульські церкви - "гражди", які можна побачити мало не в кожному селі парку, відомі в усьому світі своєю витонченістю та гармонійністю.

Косівщина є мистецьким центром Гуцульщини - це осередок самобутніх звичаїв, побуту та культури гуцулів, їх декоративно-прикладного мистецтва. Великим попитом і популярністю користуються вироби місцевих майстрів: різьбярів, кушнірів, писанкарів, мосяжників, кераміків, ткачів, вишивальниць тощо. Самобутні прадавні ремесла і промисли, а також колоритний барвистий одяг, оригінальна музична та пісенна культура гуцулів становлять неабиякий інтерес і є перлиною української та європейської культури.

На території Національного природного парку "Гуцульщина" з 2002 року реалізується проект "Туристично-рекреаційний комплекс "Маєток Святого Миколая". На сьогодні, Маєток Святого Миколая найбільший рекреаційний об’єкт у структурі НПП "Гуцульщина", що виконує не тільки рекреаційні, а й виховні, духовно-екологічні та спортивно-оздоровчі функції. Центральним об’єктом Маєтку є садиба Святого Миколая, де функціонує пошта, покої та світлиця Чудотворця, а також кімната-музей природи, кімната новорічно-різдвяної іграшки, майстер-клас дитячої іграшки. Біля садиби Миколая функціонують будиночки майстрів народних художних промислів, в яких під час фестивалів проводяться різноманітні майстер-класи. На території Маєтку облаштоване місце для Миколаївської ватри.

Навколо вогнища розташовані крісла дванадцяти людських чеснот. Також, біля будинку Миколая збудований дитячий ігровий майданчик, на якому розміщені різні гірки, гойдалки, драбинки та спортивний майданчик зі штучним покриттям. На території Маєтку знаходяться альтанки та місця відпочинку. Впродовж року в Маєтку Святого Миколая організовуються і проводяться багато цікавих заходів. Так, 19 грудня відбувається фестиваль "Новорічно-різдвяної іграшки", 22 травня – свято Весняного Миколая, у період Різдва та Великодня – свята коляди, вертепу, писанки та багато інших тематичних конкурсів і свят. Також у Маєтку відбуваються різні конференції, семінари, зустрічі з відомими людьми та інші заходи з питань мистецтва й культури, освіти й науки, збереження довкілля. За роки впровадження проект «Маєток Святого Миколая» отримав не тільки всеукраїнське, а й міжнародне визнання.

Велике історико-пізнавальне значення для відвідувачів та мешканців краю мають мегалітичні сакральні об’єкти. Професором М. Кугутяком  (2007) на території Косівщини описано сім мегалітичних святилищ, вік яких понад три тисячі років. Серед них на особливу увагу заслуговують календарно-астрономічне святилище (астрономічна обсерваторія, древніша від Стоунгенджу) із центром на Лисині Космацькій, а також Терношорське святилище родючості та народження нового року  із статуєю вагітної жінки, вагою понад 100 тон і висотою понад 10 м.

Особливим попитом любителів водних видів відпочинку та спорту користується річка Черемош, яка протікає вздовж південно-східної межі парку. З нею пов'язано багато легенд, переказів, вона оспівана поетами та піснярами. Мальовничий Черемош є однією з візитних карток не лише Гуцульського краю, але й усіх Українських Карпат.

Значну частину території парку займають ліси, основу яких складають листяні породи. Найчастіше тут зустрічаються: бук, дуб, граб та смерека. Наразі в межах парку виявлено 874 види вищих судинних рослин, понад 60 видів занесено до Червоної Книги України (арніка гірська, шафран Гейфеля, сосна кедрова, тис ягідний та ін.).

Тваринний світ парку представлений теж досить широко, налічується понад 50 видів савців, близько 172 видів птахів, 14 видів земноводних та ін. Зустрічаються такі рідкісні хижаки, як бурий ведмідь, рись, кіт лісовий. Крім дикої природи “Гуцульщина” приваблює туристів своїм колоритом та культурними надбаннями, стародавніми промислами і ремеслами. Одним з таких є гуцульска кераміка, що здобула популярність далеко за межами України. Глиняні вироби місцевих майстрів славляться неповторним росписом та унікальною технологією виробництва, що використовується вже багатьма поколіннями гончарів. В інформаційному центрі нацпарку створено низку кімнат-музеїв, тут експонуються колекції лікарських рослин, геологічних утворень, комах, тощо. На території нацпарку функціонує “Маєток Святого Миколая” з музеєм новорічно-різдвяної іграшки.

В “Гуцульщині” можна знайти багато різновидів відпочинку та розваг. Серед популярних: походи в гори, збирання грибів та ягід, катання на конях, рафтинг на Черемоші, відвідання майстер класів та музеїв. Парком розроблено 7 екологічних стежок різної довжини від 1 до 7 км. На території проводиться ряд тематичних заходів та фестивалів: "Новорічно-різдвяна іграшка", "Гірська веселка", "Лудинє", "Мальований дзбаник" та ін.

Нацпарк володіє власною пасікою на котрій можна придбати мед та продукти бжільництва. Туристична інфраструктура НПП “Гуцульщина”, як і Карпат в цілому добре розвинена. В кожному населеному пункті є різні варіанти житла, закладів харчування, розваг. На території Парку знято кінофільми "Дім літаючих кинджалів" китайського кінорежисера Джан Імова, «Залізна сотня» Олеся Янчука, а також туристичні, рекламні відеоролики, тощо.

Національний природний парк "Гуцульщина" – хороше місце для відпочинку. Адміністрація заказника працює у Косові. З Івано-Франківська до містечка можна доїхати маршруткою.

Карта національного природнього парку Гуцульщина в Косові

Які маршрути проходять повз Національний природний парк "Гуцульщина" Косів?

Фотографії
Відео
Найближчі маршрути
Писаний Камінь – с. Буковець
с. Буковець – Писаний Камінь – с. Буковець
с. Космач, через г. Ротило, г. Грегіт, г. Біла Кобила до с.Буковець
с. Микуличин, через г. Хорде, г. Ротило до с. Космач