Миколаївська церква, Берегомет

В селі Берегомет (той, що на Пруті) знаходиться унікальна пам'ятка дерев'яної архітектури національного значення – Миколаївська церква. Архаїчність її форм та стиль побудови явно показує нам, наскільки жителі Буковини були віддані власним усталеним традиціям. Подібні церкви в хатньому стилі ще збереглися у Чернівцях та Герцаївському районі. Зараз храм діючий, постійно відправляються богослужіння. 

Офіційна дата побудови церкви – 1786 рік (1781 за іншими даними), хоча поміж вченими та краєзнавцями побутує думка, що це тільки рік побудови. Доведено, що бабинець церкви походить з другої половини 17 століття. Доказом цього служить збережена частина розпису у бабинці. 

Церква перенесення мощів святого Миколи - дерев'яна церква, зразок дерев'яного храму "хатнього" типу в селищі Берегомет Кіцманському районі Чернівецької області.

Миколаївська церква в селі Берегомет є найціннішим зразком серед церков «хатнього» типу на Кіцманщині. Форма, виходить, в даному випадку набагато архаїчніша за дату. За думкою вчених, бабинець церкви більш старий, датований другою половиною XVII століття. Дослідники вважають, що начебто зберігся темперний розпис, який датується XVIІ ст., і навіть порівнють зі славнозвісним стінописом дрогобицької церкви святого Юра.

Церква побудована подібно до гуцульських хат з подовжньо розпилених брусів, випуклостями назовні. Лише значна висота зрубів та більш пропорційне співвідношення деталей відрізняють її від давніх зразків "хатніх" церков, які зустрічаються у Чернівцях та Кіцманському районі. Храм складається з трьох зрубів майже однакової ширини, нава перекрита невисоким внутрішнім восьмигранним шатром. Над високим чотиригранним дахом, покритим ґонтом, підвищуються три декоративні главки з хрестами, центральна з яких подвійна, значно більша за інші. В інтер'єрі храму привертає увагу іконостас, особливо царські ворота. Їхні створи прикрашені різьбленням, що складається з крупних стебел виноградної лози, які, вигинаючись, утворюють виразний малюнок. В медальйонах зображено Благовіщення та чотири євангеліста. На північному боці нави висить намісна ікона Святого Миколая кінця XVII століття, лик якого нагадує буковинських благообразних старців. Ніжно-зелені та червоно-рожеві тони одягу Святого неймовірно вдало поєднуються зі сріблястим фоном орнаменту та золоченою соковитою різьбою колонок обрамлення.

На південний захід від храму стоїть дерев'яна квадратна двоярусна дзвіниця. Дзвіниця дерев'яна, двоярусна, квадратна в плані. Перший ярус рублений з піддашшям, другий - відкрита галерея. Завершується дзвіниця невисоким шатровим дахом.

Дерев'яна церква святого Миколи датована 1786 роком (за іншими даними -1781 роком), хоча, скоріше за все це - рік її перебудови. Дзвіниця побудована теж у XVIII столітті. У 60-х роках XІХ ст. можна було побачити руїни склепу фундаторів храму. За церковною традицію їх називали ктиторами. Зазвичай це були місцеві поміщики. До дерев'яної стіни прикріплено камінь із написом румунською мовою.

Незважаючи на невеликі розміри церкви, всередині були хори для співаків. Берегометського дяка Василя Шкрабу Юрій Федькович називав одним із кращих співаків Буковини. Його традиції продовжував син Василіка. У 80-роки XІХ ст. митрополит Морару, якого Юрій Федькович називав найбільшим україножером, наказував позамінювати слов'янські написи на стінах на румунські.

Миколаївська церква знаходиться в центрі села. Відстань від Берегомету до Чернівців становить всього 22 кілометри. Сюди регулярно ходять автобуси з Чернівців, зокрема рейси до Івано-Франківськ або Коломиї. Зручно добиратися власним автотранспортом – село лежить на дорозі Н-10 Івано-Франківськ – Чернівці. Якщо ж ви полюбляєте подорожувати залізницею, то в селі зупиняється електропоїзди до Коломиї. 

Час роботи: церква відкрита тільки в час недільних та святкових богослужінь.

Берегомет - селище міського типу. Через селище протікає ріка Серет. Біля річки є гора Стіжок. За однією з теорій назва Берегомет походить від німецького - Berg (гора). За іншою версією назва Берегомет походить від того, що річка Серет "береги метає". Сьогодні населення селища складає 7741 осіб.

У Берегометі залишилося декілька визначних пам'яток, пов'язаних з життєдіяльністю шляхетного роду Васильків (Микола Василько, політик, що присвятив більшу частину життя відстоюванню прав українців в Австрійській імперії.). Найяскравіша споруда - замок Васильків, який існував на початку ХХ ст., у первісному вигляді не зберігся. На вулиці Центральній, 12 збереглася колишня споруди літньої резиденції роду Васильків (нині селищна лікарня). 1890 року Микола Василько заклав Берегометський дендропарк. Його площа - 1 га, тут росте 54 види дерев і чагарників. Перлиною парку є два дерева псевдомодрини золотистої.