Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Парафіяльний костел Святого Валентина - римо-католицький храм, що розташований в центральній частині міста і є візитівкою Калуша. Даний храм є першою мурованою будівлею в місті. яка збереглася до наших днів. Костел знаходиться на висоті 315 м над рівнем моря. На всій території України калуський костел має лише один аналог — в містечку Глинна Наварія, Львівської області.

Перший римо-католицький храм у Калуші збудовано ще в XV столітті. 5 квітня 1464 року король Казимир Ягайлончик надав місцевим католикам фундацію на побудову латинського парафіяльного католицького костелу Святого Валентина, не дивлячись на те, що у 1450 році в Калуші вже існував римо-католицький костел. А ще раніше, в 1464 році, той же король Казимир Ягайлончик надав костелові у Калуші право на використання вивару солі однієї панви. Це соляне право зберігалося костелем до 1680 року, коли місцевий католицький пробощ зрезиґнував із цієї солеварні і продав її за 1000 злотих . Костел св. Валентина був спочатку споруджений з дерева, в ньому були дерев'яні скульптури святих апостолів і пророків. Ксьондза було спроваджено зі Львова, і він відправляв Богослуження щонеділі. Орган, який супроводжував костельні відправи, був завезений до Калуша із Кракова в 1475 році. До костела ходили не лише місцеві католики, але й католики із сусідніх сіл. Ця парафія була великою, її провадили пробощ і 8 ксьондзів, які тоді називалися «вівтаристами» (від слова «вівтар»). При церкві у XVI—XVIII століття ст. діяла школа і лікарня. Невідомо, хто навчав і скільки учнів навчалося в цій католицькій школі, хто були тут лікарями. Гроші на витрати костелу, лікарні і школи надходили із «костельного фонду», який складали для цієї мети прибутки із ділянок землі і пожертвування за Богослужіння. На жаль, про місце первісного костелу не залишилось будь-яких свідчень. Можливо, він містився там, де в 1842 році був побудований новий костел, який зберігся до нашого часу.

Під час нападів татар костел кілька разів горів, особливого пошкодження зазнав він у 1565 році. Це стало відомо королеві Стефанові Баторію, і його стараннями костел Святого Валентина в 1578 році було відновлено. В 1770 році цей фарний костел був збудований по-новому із смерекового дерева. В люстрації 1771 року записано: «Фарний костел при замку в місті новозбудований із смерекового дерева і покритий гонтою» .В костелі зберігалися унікальні католицькі стародруки, чудові срібні свічники, золоті келихи, позолочені шати ксьондзів.

в 40-х роках XIX століття католицька святиня була вимурована і у 1842 р. посвячена Львівським єпископом Будівництво храму розпочате у 1841 р. а остаточно довершене у 1845 році. У 1874—1875 рр. було проведено ремонт, а у 1876 зведено нову вежу. У 1886 було збудовано нові вівтарі. У 1903, 1910—1912 у храмі проводився капітальний ремонт, згідно проекту Тадеуша Обміньского. Тоді було добудовано дві бічні каплиці, значно збільшено вікна, а дах перекрито чорною дахівкою. Тоді також збудовано вежу та інші елементи, які отримали свій теперішній вигляд. Тогочасне оснащення було вбоге та недостатнє і його замінили та доповнили у наступних роках. Під час військових дій у 1917 році костел дещо постраждав — було пошкоджено одну з каплиць, вибито шибки у вікнах. Австрійське військо конфіскувало дзвони і органні пищалки. За старанням фірми братів Фельчинських у 1921 році було проведено реставрацію костелу, а у 1926 перед фасадом поклали нові сходи. У 1928 р. споруджено новий головний вівтар авторства Яна Войтовича з Перемишлян, також змонтовано електричне світло. У 1930 р. покладено нову підлогу. Нові образи Святого Валентина і Матері Божої Цариці Корони Польської «Вшанування станами» («Вшанування Пресвятої Діви Марії суспільними станами») авторства львівського художника Станіслава Батовського поміщено у головному вівтарі наступно у рр. 1931 та 1932 (під час консекрації вівтаря). У 1936 р. бічні вівтарі реставровано довершивши їх різьбою. У зв'язку з постійними переслідуваннями з боку нової радянської влади в 1944 р. о. Казимир Томкевіч перевіз частину предметів з костелу у Калуші до місцевості Лончки Ягеллонські, повіту Кросно, а вже в серпні 1945р. останній пробощ Калуша Ян Паліца зі значною частиною вірних виїхали до Грифіно, забираючи із собою образ з головного вівтаря, образи стацій Хресної Дороги, чаші, орнати та хоругви. Після ІІ світової війни в костелі розташовано спортивний зал місцевої школи, пізніше передано храм Українській Православній Церкві. У 1999 році костел повернено римо-католицькій парафії і невдовзі розпочато його ремонт, який у 2001 р. був на завершенні. Костел було пофарбовано, та замінено дахове покриття. Реконсекровано (наново освячено) костел 30 серпня, 2008 року.

У 1884 р. сучасник писав про калуський костел: "На північ від руської (української) церкви возноситься на незначно підвищенім горбі латинський костел року 1830 за панщини руськими людьми в готичнім стилю з цегол збудований. При будуваню єго положено злі фундаменти, крім того попукані дві стіни нави костельної, зіставляючи широку щелину, у котру і руку упхати можно. Обі фронтові муровані вежі, котрі в собі дзвіницю містили, мусили бути для щоденного грозячого подання перед двома літами знесені, а на місцю їх встановлено дві спічасті, нсфоремні бляхові покриті дерев'яні вежі, котрі костелові якісно дивно смішний вид надають. До костела стоїть помешканє лат. «пробоща», до котрого кілька сот латино-русинів належать. Кромі того находяться на території міської дві латинські каплиці: одна менша при улиці проводячої на калуські «сількі жупи, над рікою Сівкою, Святого Йвана Непомука і Святого Антонія Подевського на роздоріжу за Калушем, новійшими часами ревністю викарія відбудована друга» .

Збудований костел в неоготичному стилі. Храм є пам'яткою архітектури місцевого значення.

Найближчі маршрути біля Костел Святого Валентина, Калуш:

с. Пасічна, через с. Манява, Манявський вдсп., г. Велика Сивуля до с. Бистриця
г. Осмолода, через г. Висока, г. Ігровець, г. Сивуля до с. Стара Гута
с. Стара Гута, через г. Висока, г. Ігровець, г. Сивуля до с. Бистриця
Фотографії
Відео