Костел Святого Стефана (Іштвана), Тячів

Римо-католицький костел святого Короля Іштвана (Стефана) зведено в 1780 році. Годинник на вежі костелу - не справжній, а намальований. Така риса характерна для багатьох храмів Закарпаття. За традицією, храми тут прикрашали годинниками з метою не лише підказати парафіянам час, а й нагадати, що одна з годин виявиться для кожного з людей останньою. Якщо в громади не вистачало грошей на коштовний дзиґар, парафіян "лякав" намальований циферблат. У 1940-х роках святиня була закрита, а поновила своє богослужіння тільки в 1988 році.

Районний центр - місто Тячів (9-4 тис. жителів), розташований у низині глибокої річкової долини на правому березі Тиси, по фарватеру якої проходить державний кордон з Румунією. Тячів відомий з XIII ст., а з 1329 року віднесений до категорії королівських міст. Після придушення антифеодального угорського повстання (1514), у якому городяни брали активну участь, Тячів, як і багато міст Закарпаття, було віднесено до бунтарських і розграбовано.

Основні архітектурні визначні пам’ятки Тячева розташовані на центральній площі міста. Це ефектний реформаторський костел, побудований в XV столітті на фундаменті храму, що простояв тут понад два сторіччя. Мабуть, культова споруда спочатку належала католикам і була перепрофільована як мінімум через сторіччя - в XVI столітті, коли ідеї Реформації набули в Західній і Центральній Європі значного поширення. Поруч із ним наприкінці XX ст. заснована реформаторська фара (церковний маєток). Її центральний чотириповерховий стильний будинок мимоволі привертає погляд, виділяючись серед сірої забудови центру.

З Тячевом зв’язані останні роки життя відомого угорського живописця Шимона Холлоші (1857–1918 рр.). З 1886 р. він керував Мюнхенською художньою школою і з 1904 року регулярно приїздив до Тячева на пленер зі своїми учнями. Перед початком Першої світової війни він переніс сюди свою майстерню (зберігся будинок, де він жив) і написав у Тячеві ряд картин, що - зберігаються у Національній галереї в Будапешті. Біля реформаторського костелу встановлений скромний, але виразний пам’ятник Ш. Холлоші.

У 1946 році після приєднання Закарпаття до Радянської України невелика частина Тячіва, яка знаходилася на лівому березі Тиси, відійшла до Румунії. З 1961 року Тячів став районним центром. В радянські часи в Тячеві діяла фабрика художніх виробів, цегельний і консервний заводи, хлібокомбінат і комбінат побутового обслуговування.