Церква Різдва Христового – унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Знаходиться у самому центрі міста Галич, що на Івано-Франківщині. Точної дати будівництва храму ніхто достеменно не знає.
Однак варто зазначити, що існує теорія, згідно з якою дерев’яну церкву було закладено на місці древнього язичницького капища, що знаходилося на окраїні княжого Галича. Дата будівництва – приблизно XII століття. Правда це чи ні – на разі ще ніхто не зміг ні доказати, ні спростувати. Дискусії на рахунок цього питання тривають і по сьогоднішній день.
Історія Церкви Різдва Христового. Від заснування до поч. XVIII ст.
Згідно з теорією Йосипа Пеленського, авторитетного історика та відомого мистецтвознавця, на місці, де нині розташована церква Різдва Христового, було святилище давньоруського бога Перуна, покровителя князя і його дружини.
Перша задокументована згадка храму сягає 1286 р., коли під час татаро-монгольської навали Галич був сильно спустошений. Не оминула стороною біда і храму Різдва Христового – приміщення сильно постраждало в результаті сильної пожежі. Правда, прихожани досить швидко його відновили. Наступна чорна смуга в історії церкви наступила в 1349 р., коли Галичина завойовувалася польськими військами. Тоді споруда знову мало не згоріла.
Чергова історична згадка про храм – 1367 р. У цьому році галицький воєвода Генріх отримав від Отто Пілецького, старости Галицької Русі, грамоту, згідно з якою ордену монахів-францисканців надавалось право збудувати костел, для чого було вибрано місце в центрі міста – поблизу церкви Різдва.
У XIV століття храм неодноразово згадувався в різноманітних історичних джерелах, як одна із головних культових споруд ремісничих цехів та об’єднань. В кінці XV століття Сизігмунд ІІІ, польський король, затвердив статут гончарного цеху в м. Галич, згідно з яким храм Різдва вважався його власністю. В період з XVI по XVIII століття в результаті частих нападів татар, церква неодноразово руйнувалася і, неначе Фенікс з попелу, знову і знову відроджувалася.
Церква у другій половині XVIII – ХХ ст.
Друга половина XVIII століття стала часом відродження храму, новою сторінкою в його історії. Як вважає Юрій Лукомський, відомий український археолог и дослідник архітектури Княжої доби, в результат будівельних робіт, фасад та інтер’єр приміщення повністю змінився – церкву було добудовано з півдня, півночі та заходу, зроблено позолочений іконостас та виготовлено 3 металевих панікадила. Усі роботи по реставрації храму були повністю закінчені до 1825 р.
У недоторканому вигляді храм простояв до початку ХХ століття. В 1904-1906 рр. церква Різдва Христового була в черговий раз реставрована. Всіма ремонтно-будівельними роботам керував львівський архітектор Лев Левицький, під час яких було споруджено нову баню, а також відновлено інтер’єр. По завершенню реставрації споруда набула сучасного вигляду. Освячував церкву в 1906 р. сам митрополит Андрей Шептицький.
Черговий ремонт храму Різдва було проведено в 1960 р., під час якого повністю оновлено інтер’єр, а також по новому розписані стіни на євангельські сюжети. Малярними роботами займалися брати Петро та Михайло Щупаки.
Храм Різдва Христового в наші дні
У 2015 р. у церкві вкотре розпочалася реставрація. Парафіяни підозрюють, що роботи затягнуться на не один рік, адже їм доведеться все робити за власний рахунок, навіть незважаючи на той факт, що храм Різдва Христового – це пам’ятка архітектури державного значення. Галичани кажуть, що все, на що держава спромоглася на сьогоднішній день, так це на встановлення охоронних знаків.
На даний момент церква Різдва є діючим собором УКГЦ і входить до складу комплексу історії та культури стародавнього Галичу і Галицько-Волинської держави – національного заповіднику «Давній Галич».
Цікавий факт
Церква Різдва в Галичі, на відміну від численних княжих білокам’яних соборів, збудована не з привізного, а суто з місцевого матеріалу – цегли та мергелю на вапняному розчині.
Адрес та контактний номер телефону можна дізнатися на головному сайті порталу.
