Вишуканий гуцульський черес від косівських майстрів
Карпатські череси – це неймовірно красиві традиційні ремені горян з натуральної шкіри. Талановиті косівські майстри виготовляють їх вручну, невеликими партіями, завдяки чому кожен з них є унікальним витвором. Такий шкіряний ремінь – це не просто елемент одягу, це особливий аксесуар зі свої власним стилем та шармом, а також предмет особливої гордості кожного представника сильної статі Карпатського краю.
Гуцульський черес (слово «черес» походить від давньослов’янського «cersъ», що перекладається, як «поясниця» або «чересла») – це широкий ремінь, виготовлений із юхтової шкіри, що є невід’ємним елементом традиційного святкового чоловічого костюму горян, з декількома ремінцями та невеличкими кишеньками, мідними чи латунними пряжками, заклепками. Варто зазначити, що усі ці елементи придумані не просто для краси та естетики (хоча, мабуть, і для цього також :-) ), а для практичності, адже гуцули, які і легендарні розбійники Карпат – опришки – використовували череси для того, що завжди при собі мати пістолі, кулі та порох, топірці та ножі, гаманці, люльки, кисети з тютюном та ін. Звісно, в наш час у повсякденному житті носити черес немає змісту, однак такий красивий виріб може стати прекрасним подарунком, будучи яскравим доповненням до чоловічої вишиванки, чи неординарним сувеніром, з вибором якого допоможе інтернет-магазин «Karpaty.Rocks».
Достеменно відомо, що на території України широкі шкіряні пояси побутували з давніх-давен. Як зазначає відомий український етнограф, письменник та фольклорист Олекса Воропай, череси (довгі шкіряні мішки із ремінцем на одному кінці и пряжкою на другому) носили ще наші славні торговці сіллю – чумаки, які, власне, використовували їх для зберіганні грошей та носіння приладдя для паління, а також чабани-степовики, що проживали на Півдні України.
Гуцульські ж череси – це досить широкі, часом до 45 см, ремені з однієї чи двох зшитих між собою шкір. Защіпалися вони на 2, 3, 4, 5, 6 чи 7, а іноді на 9 і навіть на 12, як у найвідомішого опришківського ватажка Олекси Довбуша, пряжок. Носилися гуцулами широкі череси під час роботи на зрубі чи на сплавах лісу (череси «на защіпці» на будні дні, які не оздоблювалися), а також на свята («цировані» – розкішно прикрашені череси).
Декорувалися широкі гуцульські ремені в залежності від форми та функціонального призначення. Оздоблювалися ж череси тисненням спеціальним пристроєм поздовжніх смуг по всій площині виробу. По самих краях використовувалася плетінка з кольорових шкіряних смужок у вигляді шахового переплетення чи колосків. Доповнювався декор зірками, ромбами, символами солярних знаків і ін.
Носився черес поверх штанів та сорочки і захищав не тільки внутрішні органи гуцулів, а й зміцнював під час великих фізичних навантажень м’язи середньої частини тіла, як от у пастухів, котрі щодня долали десятки кілометрів крутосхилів, чи у бокорашів, що сплавляли ліс.
Незважаючи на те, що нині череси не є щоденним атрибутом одягу горян, він завжди був є і буде чудовим оберегом та справжньою прикрасою будь-якого чоловіка, елементом святкового одягу і предметом гордості кожного гуцула, адже він підкреслює силу та чоловічу мужність.
Цікавий факт. Історично відомо, що юнак у Карпатах ставав тільки тоді справжнім легінем, коли йому батько на день його народження дарував черес.
Слід зазначити, що рівень майстерності виготовлення гуцульських чересів вдосконалювався на Косівщини протягом багатьох десятиліть, а секрети виробництва передавалися лише у спадок з покоління в покоління. Оскільки наш інтернет ресурс співпрацює з найбільш відомими та талановитими косівськими майстрами сучасності, то саме в інтернет магазині ми зібрали неймовірно красиві, вишукані традиційні гуцульські ремені з високоякісного матеріалу та найкращої фурнітури.
