Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Гори Карпати - велика гірська система в Центрально-Східній Європі

407

Українські Карпати - частина гірської системи Карпат на Заході України. Довжина їх від верхів'їв Сану до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 100 км. Займають територію Закарпатської, частково Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Площа понад 24 тис.кв.км. Гірські хребти, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються з Пн.Зх. на Пд.Сх. В межах України, Карпати діляться на: зовнішні (Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські Карпати, центральні (Верховинські) і внутрішні (Полонинсько-Чорногірські). Вік Карпат – близько 25 мільйонів років.

Карпатське гірське пасмо, що розташоване на крайньому заході нашої країни, входить до складу так званої Альпійської складчастої геосинклинальної області. Воно значно перебільшує своїми розмірами Кримські гори та утворює вигнуту на північний схід дугу 1500 км завдовжки. Та лише частина цієї гірської системи розташована на території України. Найвища точка Карпат — гора Герлаховскі-Штит, що сягає заввишки 2 655 м над рівнем моря і знаходиться за межами нашої держави. 

Саме в Високих Татрах знаходится найвища точка Карпат гора Герлаховський штит:

Украї́нські Карпа́ти — частина гірської системи Східних Карпат (які поділяються на Зовнішні Східні Карпати та Внутрішні Східні Карпати) на Заході України.

Їхня довжина від верхів'їв Сяну до витоків Сучави становить 280 км, ширина понад 110 км. Займають територію Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей. Загальна площа гірської системи - понад 24 тис. км². Гірські хребти, розділені  поздовжніми улоговинами та розмежовані глибокими поперечними долинами, простягаються, переважно, з північного заходу на південний схід.

Термін «Українські Карпати» не є географічним, а радше політико-ідеологічним. Вперше цей термін почали активно вживати після вересня 1939 року радянські політики, публіцисти і науковці. З точки зору сучасного географічного районування так звані «Українські Карпати» є центральною частиною Східних Карпат, яка штучно виділена в межах сучасного державного кордону України і включає східну частину Бескидів, Ґорґани, Чорногору і східну частину Вигорлат-Гутинського хребта, Рахівський масив і Чивчини.

Географія Карпат

Абсолютні висоти гірської системи коливаються від 120-400 м біля підніжжя гір до 500-800 м у міжгірних улоговинах та 1500-2000 м вздовж основних хребтів. Усі найвищі вершини – Говерла (2061 м – найвища точка України), Бребенескул (2036 м), Піп-Іван Чорногірський (2028 м), Петрос (2020 м), Гутин-Томнатик (2016 м), Ребра (2001 м) – зосереджені на масиві Чорногора.

В геологічній будові переважає крейдово-палеогеновий фліш, трапляються виходи юрських вапняків, палеозойських кристалічних слінців. Неогенові вулканогенні утворення представлені андезит, базальтами та їхніми туфами.

Природа Українських Карпат представлена складною системою територіальних одиниць, що створюють високогірний, середньогірний, низькогірний та передгірський яруси. До високогірного ярусу належать давньольодовиково-високополонинські флішеві гірські ландшафти з максимумом відносних перевищень до 1500 м (масиви Чорногора, Свидовець та ін.) в осьовій частині гір. Другим видом гірських ландшафтів цього ярусу є давньольодовиково-високополонинські кристалічні (Мармароський масив, Чивчини). Три види ландшафтів становлять наступний, основний за площею, середньогірний ярус. Ландшафти середньогірно-полонинські (перевищення до 1300 м) представлені масивами Полонинського хребта (Пікуй, Боржава, Красна, Стій). Потужне зовнішнє пасмо – середньогірно-скибові ландшафти (перевищення до 1000 м), найтиповіше виражені в Бескидах, Покутсько-Буковинських горах. Вздовж південного краю Українських Карпат простягаються середньогірно-давньовулканічні ландшафти Вулканічних Карпат (Маковиця, Синяк, Великий Діл, Бужора, Тупий).

Ландшафти низькогірного ярусу простягаються двома смугами всередині гір та формують їхні крайові структури. Міжгірно-верховинські ландшафти (перевищення до 400 м) пов`язані з Головним Карпатським вододілом (Стрийсько-Санська, Воловецька та інші верховини, а також Міжгірська, Верхньобистрицька, Ясінська, Ворохтянська та Верховинська улоговини). Тут містяться основні карпатські перевали (Ужоцький перевал, Верецький перевал, Воловецький перевалта інші). До регіонального розлому, що обмежовує флішеві Карпати на Півдні, приурочені низькогірно-стрімчакові ландшафти – Угольський, Свалявський та інші (перевищення до 400 м). Тут зосередженні найвідоміші карстові печери регіону. Пн.-сх. край Українських Карпат становлять низькогірно-скибові ландшафти (перевищення до 400 м) у межиріччях Дністра, Стрию, Свічі, Лімніці, Бистриці, Пруту, Черемошу, Сірету. Горбогірно-улоговинні ландшафти (перевищення 300 м) характерні для межиріч Тиси, Тересви, Тереблі, Ріки, Боржави, Латориці на Закарпатській низовині. З корисних копалин найбільше значення мають нафта, природний газ, озокерит, сірка, мінеральні лікувальні води.

Клімат

За кліматичним районуванням гори належать до кліматичної підобласті Українських Карпат. Клімат помірно-континентальний, теплий, з циклонічними та антициклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Температура найтеплішого місяця (липень) у передгір`ях +18, +20°, у високогірному ярусі +8, +10°, найхолоднішого (січень) – відповідно -3, -6° і -8, -9°.

Кількість опадів від 500-800 мм у передгір`ях і до 1600-2000 мм на найвищих хребтах. У цих умовах формується густа (до 1.5 км/кв.км) гідрографічна сітка – численні витоки Тиси, Дністра і Пруту. Вони належать до річок мішаного живлення з переважанням дощового. Режим паводковий протягом усього року. В давньольодовиково-високополонинських ландшафтах збереглися карові озера (Бребенескул, Верхнє, Несамовите, Ворожеска, Апшинець та інші). Найбільшим з озер обвального типу є Синевир. Трапляються залишки штучних водойм – гатей.

Флора і фауна

Висотна ландшафтна диференціація рослинного і ґрунтового покриву виражається в пануванні субальпійських лук та пустищ з гірсько-лучно-буроземними ґрунтами на полонинах; субальпійського криволісся з гірської сосни, ялівцю, вільхи та інших порід у карах та високих водозборах; смерекових та буково-ялицево-смерекових лісів з бурим гірсько-лісовими ґрунтами на крутих схилах хребтів високополонинських та скибових ландшафтів; букових лісів з гірсько-лісовими буроземами на схилах середньогірно-полонинських та давньовулканічних ландшафтів. На низькогір`ях та горбогір`ях збереглися осередки первинних дубових лісів. В міжгірно-верховинних ландшафтах та в річкових долинах поширені луки, характерні угрупування вільхи, верби. Карпатським лісам властиві такі домішки: граб, явір, ясен, зрідка береза і кедр. Лісистість гір перевищує 50 %. У фауні Українських Карпат переважають представники лісового комплексу.

Природоохоронні об’єкти

У Українських Карпатах зосереджено понад 1400 природоохоронних об`єктів що займають 2.8 % загальної площі гір (найвищий показник по Україні). Різноманітність природних умов території Українських Карпат і наявність лікувальних ресурсів сприяли формуванню тут курортного району міждержавного значення.

Національні природні парки:

Природні заповідники:

  • Карпатський біосферний заповідник — Закарпатська область;
  • Природний заповідник «Ґорґани» — Івано-Франківська область;

«Ґорґа́ни» — природний заповідник в Українських Карпатах. Розташований в південно-західній частині Івано-Франківської області у районі Довбушанських Ґорґан. Заснований 1996 року. Створений для збереження реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra). Територія заповідника має типові для району Ґорґан геоморфологічну будову, структуру рослинного покриву і тваринного світу, тому заповідник становить велику цінність для збереження, відтворення і вивчення біорізноманіття району та Українських Карпат загалом. У 2005 році йому було надано статус "державний заповідник ".

Ґорґани не сплутаєш з жодним іншим гірським масивом Карпат. Кам’яні сірі розсипи, вкриті зеленкуватим лишайником, лежать на кожній ґорґанській вершині. А таких грибних мохових лісів та стежин, переплетених корінням, мабуть, більше ніде не побачити.

Популярні і дикі водночас

Ґорґани розтяглись на цілих 80 км і мають 40 км завширшки — ходити не переходити! Це важкодоступні гори: і хоч найвища вершина сягає лише 1 754 м, проте перепади висот в Ґорґанах значні, і долати їх швидко та з комфортом заважають кам’яні поля, що вкривають кожну гірську маківку.

Разом з тим, тільки лінивий турист ще не побував на Хом’яку, Синяку чи Явірнику-Ґорґанському — до цих вершин гуляють навіть дитячі туристичні групи. 

Використані джерела: http://igormelika.com.ua/moi-karpati/... 
Фотографії
Вас також може зацікавити
Туристичне страхування громадян України

Karpaty Rocks

понеділок, 2022, Січень 24 - 15:22

Чому болить спина?

Karpaty Rocks

вівторок, 2022, Січень 18 - 12:27

Що необхідно туристу в Карпатах

Karpaty Rocks

четвер, 2021, Грудень 23 - 12:48