Баламутівська печера
Охороняється печера з настінними антропо й зооморфними рисунками первісних людей епохи мезоліту. Має велику археологічну цінність. Печера належить до каналізаційного типу, тобто розпочинається водозбірною лійкою у балці високої 5-ї тераси Дністра й завершується гротом у мисоподібному скелястому виступі каньйону. Найбільший грот має шир. 16 м, довж. 18 м, вис. 6–8 м. Від гроту проходить напівзатоплена галерея, розвідана на відстані 240 м.
- Українські землі мають багато таємничого й незвіданого, але під землею таємниць значно більше. Є загадкові печери, які в історії відігравали важливу роль для місцевих жителів. У деяких з них жили монахи, деякі слугували схованками для повстанців, а інші печерні ходи й досі зберігають таємниці.
- На Буковині вже відомо про понад 130 печер. Вони різні: вертикальні, горизонтальні, маленькі й великі, з підземними озерами та річками – кожна з них унікальна. Одна може бути 5 метрів завдовжки, а, наприклад, печера Попелюшка – понад 90 км. Однак великих печер довжиною більше одного кілометравсього три: Попелюшка і Буковинка (5,5 км) у Новоселицькому районі та Чорнопотоцька печера (довжиною 1 км і 5 метрів) у Заставнівському районі.
- В одній з печер Буковини знайшли лігво печерної гієни. Там же й рештки тварин, що стали здобиччю гієни: бізонів, печерних ведмедів, коней, оленів. Їхній вік приблизно 42 тис. років.
- У басейні Дністра єнизка печер, в яких колись жили монахи. Таких печерних скитів і монастирів налічується понад сто. Більшість з них з’явилися у XVI-XVII століттях. Зрідка зустрічаються келії XIIстоліття – часів Київської Русі.
- У Чернівецькій області нині нараховується близько десяти таких печерних комплексів, наприклад Непоротівський (Галицький) монастир у Сокирянському районі, у селі Бабин Заставнівського району є залишки келій, а в селі Василів – сліди проживання монаха, навіть на території Дністровської ГАЕС у скелях знаходили залишки келій. Галицький Свято-Миколаївський печерний чоловічий монастир діє і сьогодні.