"Золочівський замок" Золочів
Розташований на Львівщині Золочівський замок – це колишня королівська резиденція та чудовий зразок ренесансної архітектури. Він входить до відомого туристичного маршруту "Золота підкова Львівщини", у якому також можна побачити Підгорецький та Олеський замки.
Будівництво Золочівського замку на кошти Якова Собеського – батька короля Речі Посполитої Яна III Собеського – завершилося 1634 року. Його було зведено як оборонну фортецю за проектом італійського архітектора, імені якого історія не зберегла, на місці старого дерев'яного замку, оточеного ровами з водою. Палац Собеського став першою спорудою на наших землях, оснащеною каналізацією та камінним опаленням. Згодом поряд з'явився ще один палац, який дістав назву Китайський. Його король Ян Казимир, якому замок перейшов у спадок, збудував для своєї дружини Марії Казимири де Лагранж та висадив довкола чудовий східний сад.
За період свого довгого існування замок у Золочеві виконував різні функції. Він був і оборонною фортецею, і резиденцією короля, і навіть в'язницею та навчальним закладом – у радянський період.
Сьогодні Золочівський замок є музеєм-заповідником, який входить до комплексу Львівської галереї мистецтв. У Китайському палаці функціонує Музей східних культур, у якому можна ознайомитися з унікальними експонатами – предметами мистецтва, багато з яких є подарунками східних послів королівському двору. А в реконструйованому равеліні – оборонній споруді – відкрито кафе і сувенірну крамницю.
Замок у Золочеві збудовано на зразок цитаделі бастіонного типу у формі прямокутника. На момент спорудження його оточував глибокий рів, а на в'їзді були великі ворота із розвідним мостом. Архітектурне вирішення має риси неоголландського типу оборонних споруд, так званих "palazzo in fortezzo", що поєднує функції оборони та житла.
Китайський палац має форму ротонди з восьмиколонним портиком, що завершується на другому поверсі балконом. Дах будівлі увінчує гостроверхий купол із високим шпилем.
Музей Золочівського замку функціонує всередині Великого палацу. Його експозиції представлено у відновлених кімнатах першого і другого поверхів та підземеллі. У давніх панських покоях розміщено виставку "Інтер’єри історизму (псевдостилі 19 століття)", де є можливість побачити меблі і живопис 17-18 століття. У коридорах представлено колекцію мисливських трофеїв, серед яких і частки викопних решток – хряща іхтіозавра та бивня мамонта. В експозиції тронного залу збережено портрети відомих європейських монархів та герби європейських держав 17-18 віків, і,звичайно ж, трон. Зал також прикрашають копія французького каміна 18 століття та львівська піч 19 століття.
Окрему експозицію становить скарбниця, яка містить приватну колекцію королівських атрибутів різних орденів, а також, можливий варіант корони Данила Галицького. 2016 року у музеї Золочівського замку відкрилася ще одна експозиція – «Архітектурні фрагменти і світло старого Львова». У ній зібрано архітектурні деталі львівських кам'яниць 15–16 століть, найрізноманітніші види ліхтарів – ручні, каретні, залізничні та гасові лампи, а також частини давньої скульптури.
У підземеллях Золочівського замку часто бачать таємничу Білу Пані, привид, який, за переказами, є душею дружини короля Яна Собезького – Марисеньки, саме так він її ніжно називав. По смерті чоловіка королева, француженка за походженням, повернулася на батьківщину, оскільки місцева знать її не злюбила. Тож тепер, за переказами, її привид повертається до замку, щоб навідати покинуту домівку.
Кам'яним гігантом стоїть замок на зелених пагорбах Золочева, гармонійно вписуючись у панораму міста. Та що там вписуючись, - він своєю холодною красою та середньовічним спокоєм творить, надаючи їй оригінального шарму. Серце цього кам'яного гіганту, неповторний Китайський палац, б'ється щороку все впевненіше та ритмічніше. Нові орнаменти, реставровані зали, екзотичний зовнішній вигляд роблять його об'єктом, який прикує вашу увагу до себе надовго. На войовничому фоні замку його серце виглядає тендітним, чаруючим та автентичним. В поєднанні із загальним видом Китайський палац створює родзинку замку, що притягує до себе, як магніт.
Чотири сторожеві башти, що простягаються, як руки велетня з каміння, в усіх напрямках: західному і східному, північному та південному, дозволяють бачити всіх і все. Відвідавши одну з башт, перед вами, як на долоні, відкриється неповторний краєвид. На кожній башті він різний, як і самі сторони горизонту. Стоячи на вершині муру, ви подумки переноситесь в той час, коли все навколо було іншим... Набравшись вражень, виходите через головні ворота по мосту, прямуючи в сторону міста. Крок за кроком віддаляючись від велетня з каменю, що, як і до вашого приходу, непорушно стоїть на пагорбі. Інколи ви оглядаєтесь, але картина не змінюється... За вашою спиною, в зарослі зелених дерев, як і сотні років тому назад стоїть Кам'яний гігант, демонструючи впевненість і гордість за те, що Він підкорив собі час.
21 січня 2007 року відбулося відкриття давнього оборонного укріплення головних воріт Золочівського замку – равеліну, який повністю було зруйновано ще у ХVIII столітті. У замку з передбрамних укріплень – равеліну і підйомного моста, окрім фундаментів моста, розкопаних у процесі реставрації, не залишилося нічого. І цей передвхід до замку довший час просто відлякував туристів та гостей замку. Почалась відбудова равеліну на початку 90-х років минулого століття згідно з проектом реставрації Золочівського рамку. Коштів на реставрацію майже не виділяли, і лише завдяки досвіду у реставрації героя України, керівника Львівської галереї мистецтв Б.Возницького, почались реставраційні роботи. Певну допомогу надала діаспора з Канади і Америки, а також місцеві прихильники замку. Лише у 2003 році розпочались потужні роботи з відновлення равеліну, завдяки Народному депутату України П.Писарчуку. Загалом, його внесок щодо спонсорських проектів у Золочівському замку перевершив усі сподівання - це керамічна плитка на підлоги Китайського палацу, додатковий в'їзд-тунель до замку, система водопостачання замку та система теплопостачання Великого палацу. А тепер міст і равелін. При відбудові брались до уваги, насамперед, зручності для туристів. Сервісне обслуговування глядачів стало набагато кращим. Зі смаком облаштовано обідній зал, сувенірний магазин. З оглядової площадки можна оглянути й панораму міста.
Особливою гордістю Золочівського замку є його туалети. Адже в часи будівництва фортеці це було надзвичайною рідкістю. До того ж виконано ці туалети настільки майстерно, що сучасні спеціалісти і досі досліджують технологію їх виготовлення.
Дісталися до Золочева можна кількома способами. Найзручніший і найшвидший – автобусом зі Львова чи Тернополя. Відстань від обох міст приблизно однакова. Зі Львова автобуси до Золочева вирушають з АС-6, що на вулиці Личаківській. З Тернополя – з головного автовокзалу. Можна також доїхати електропоїздом «Тернопіль – Львів», однак виходити доведеться у сусідньому селі Ясенівці, а там сідати на таксі або попутку.
Автомобілем слід їхати по трасі Е50 (М12) Львів-Тернопіль-Хмельницький-Вінниця-Кропивницький на південь Золочева до повороту між Золочевом та селом Підгірне.
Години роботи: музей працює щодня, крім понеділка, з 11:00 до 18:00, у вівторок – із 12:00 до 17:00.
