Водоспад Шипіт
Водоспад Шипіт вважається одним із семи нерукотворних чудес України, адже саме цей водоспад є найкрасивішим і найвідвідуванішим водограєм Закарпаття, милуватися яким можна у будь-яку пору року. Він кожного разу зачаровує своїх відвідувачів неповторними звуками та неймовірно мальовничою навколишньою природою.
Розташований водоспад Шипіт на одному із північних схилів полонини Боржава біля підніжжя гори Гимба (1491 м) на річці Плошанка, що бере свій початок з підземних джерел на горі Великий Верх (1598 м). Розпочинаючи свій шлях високо в горах, потік біжить донизу мальовничою ущелиною, об’єднуючись з іншими невеличкими потічками. На одному із стрімких спусків Плошанка утворює надзвичайно красивий 14-метровий водоспад, сформований із чисельних мальовничих каскадів.
Побачити такий витвір мистецтва матінки природи щороку приходить величезна кількість туристів. Хоча і Шипіт красивий у будь-яку пору року, однак літом, особливо, коли посуха, могутній водоспад перетворюється в невеликий струмок, що збігає до низу по декількох виступах скелі. Зимою ж водограй частково сковує крига, утворюючи чудернацькі фігурки.
Проте найбільш привабливий для туристів Шипіт або навесні, коли на Боржаві починають танути сніги, або восени, коли гори заливають рясні осінні дощі. Саме у цей час повноводний красень-водоспад гучно звучить на всі околиці, ніби розказуючи своїм слухачам давню легенду, а може і трагічну історію кохання…
Водоспадна легенда
Давним-давно у селі Пилипець проживали дві родини. В багатшій сім’ї зростала донечка-красунечка Марічка, справжня гордість батьків. Будучи і знатною, і хорошою, дівчина приваблювала до себе багатьох заможних сватів. Однак Марічка кохала Іванка, що був із бідної родини. А щоб батьки нічого не дізналися про їхні почуття і не роз’єднали їх, закохані вирішили зустрічатися потайки, а місцем частих романтичних зустрічей стало підніжжя гори Великий Верх, де свідком їх побачень могла бути тільки природа.
Проте, як тільки Марічка з Іванком не приховували від посторонніх людей своїх почуттів, «шила у мішку не сховати». Про їхнє кохання дізналася і мати дівчини. Одного разу вона простежила за своєю донькою, коли та пішла на зустріч з Іванком. У страшному гніві вона почала лаяти закоханих. І під час тої лайки у небі страшно загуркотіло, з’явилися блискавиці і почалася страшна злива. Бурхливий каламутний потік враз підхопив парубка та дівчину й поніс їх у провалля. Спочатку Іванко та Марічка міцно трималися за руки, та водоспад насильно роз’єднав їх руки та відкинув у дві протилежні сторони.
З того часу мати, яка на власні очі побачила страшну трагедію, кожного дня приходила до водограю. Аж поки одного разу, у саму ніч на Івана Купала, не почула голос своєї донечки, що шепотіла до коханого. Приголомшена та скошена горем мати голосно крикнула: «Чуєте шепіт? Тож це вони між собою шепчуться!». З тих часів і стали називати водоспад «Шипіт».
Правда, є ще один варіант походження назви водоспаду, не такий романтичний, як попередній, згідно з яким назва «Шипіт» дана йому за його гучний голос, що на відстані чується як людський шепіт.
Фестиваль «Шипіт»
Своєю популярністю Шипіт завдячує також і однойменному фестивалю субкультур, що проводиться на галявині неподалік від водоспаду з 1993 року. З того часу на свято, що триває з 1 по 7 липня, щороку з’їжджаються багаточисельні неформали з усіх куточків світу. В рамках фестивалю у ніч на Івана Купала обабіч водоспаду відбуваються захоплюючі казкові дійства з нотками місцевих традицій та особливого колориту.
Святкування проходять дуже гучно, тому знаючі люди говорять, для прихильників спокою та затишку, а також для сімей з маленькими дітьми початок липня не найкращий час для знайомства з Шипотом, оскільки у ці дні тут і шумно, і не завжди чисто, а ще гості фесту люблять на радість (чи навпаки, не на радість, тут уже як кому до вподоби :-) ) інших відпочивати у костюмах Адама та Єви.
