Село Коболчин - столиця гончарства Буковини. З давніх-давен тут живуть майстри гончарної справи. Із покоління в покоління передавали вони мистецтво гончарного круга, виготовляючи всілякий посуд для приготування, зберігання і споживання страв (горщики, глечики, миски, макітри, ринки, тикви, барильця, куманці, кухлі тощо), а також обрядовий посуд, архітектурно-будівельні вироби (цеглу, кахлі, черепицю, димарі). Гончарством у селі почали займатися декілька століть назад. У молдавській грамоті 1447 року згадується декілька центрів виробництва гончарного посуду і серед них - село Коболчин.
У грудні 2008 р. відкрито Коболчинський районний музей гончарства. Засновником його став заслужений працівник культури України Іван Іванович Гончар. Тут зберігаються близько тисячі горщиків, створених гончарськими династіями села Коболчин.
Селом протікає річка Кобильчинська, права притока Дністра. Перша згадка про село відноситься до 1470 р., коли бояриня Анна, сестра логофета Добрулова передала населений пункт у власність племінникам - Барсу і Шушману. За даними на 1859 рік у власницькому селі Хотинського повіту Бессарабської губернії, мешкала 1471 особа (773 чоловічої статі та 698 - жіночої), налічувалось 234 дворових господарств, існували православна церква, поромна переправа.
Станом на 1886 рік у власницькому селі Секурянської волості, мешкало 1847 осіб, налічувалось 325 дворових господарств, існувала православна церква.
22 травня День святого Миколи Чудотворця є храмовим святом для жителів села Коболчин. Традиційно в цього дня жителі збираються разом у дружньому колі аби відзначити день села, поспілкуватися, порадіти успіхам один одного. Головна мета свята – формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації. Підготовка до самостійного життя в умовах сьогодення, формування справжнього громадянина незалежної України.
