Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

"Стометрівка" в Івано-Франківську – це улюблене місце відпочинку місцевих жителів, а гості міста обов'язково мають тут побувати, адже на цій вуличці вирує справжнє життя міста, а з затишних кав'ярень доноситься аромат кави. Всі дороги Івано-Франківська ведуть до "стометрівки". Нею хочеться неспішно прогулятися, щоб відчути настрій міста, почути франківські новини, насолодитися архітектурою та посмакувати кавою з місцевих кав'ярень.

"Стометрівка" бере свій початок біля Вічевого майдану й тягнеться аж до вулиці Івана Франка. Вона має й іншу назву – "сотка". Насправді ця назва є дуже умовною, бо довжина вулиці складає майже 450 метрів. Чому ж вулиця отримала таку назву? Версій є декілька:

  • за версією місцевого архітектора Зеновія Соколовського, назва "сотка" прижилась у народі через вулицю Шашкевича, на якій розташовувалось кафе "Молочне", яке збудували у 1980-х. Вулицю Шашкевича протяжністю 100 метрів повністю перекрили, аби на ній облаштували літню терасу кафе;
  • інша версія – раніше вся вулиця Радянська (сьогодні Незалежності) була проїзною частиною. Проте на початку 80-х років частину вулиці перекрили, щоб зробити пішохідною. Ця ділянка тоді сягала 100 метрів довжини, тому й отримала таку назву. Через деякий час пішохідну зону продовжили, проте неформальна назва вже прижилася у народі.

Початок "стометрівки" є фактично другим центром міста, першим історичним центром вважається площа Ринок. "Стометрівка" знаходиться на початку вулиці Незалежності у центральній частині Івано-Франківська.

На "стометрівці" знаходяться книгарні, крамниці, кафетерії, піцерії та ресторанчики, пам'ятник художнику Опанасу Заливасі. Це улюблене місце зустрічей мешканців міста та відпочинку, здійснення вечірніх прогулянок.

Ця вулиця – одна з найдавніших у місті. Ще в 1760-х роках тут з’явилися три перші єврейські садиби, і вулицю почали називати «На трьох домах». Інтенсивна забудова почалася у другій половині XIX століття, але найкращі будинки, переважно триповерхові, збудовані на початку XX століття.

За свою історію вулиця змінила багато імен. Ще одна її давня назва – Тисменицька дорога. Вони виникла тому, що вулиця починалася від Тисменицької брами Станиславівської фортеці і вела на виїзд до Тисмениці. В 1884 році її назвали Сапєжинською на честь нащадка відомого польського магнатського роду Леона Сапєґи. В період ЗУНР ця вулиця носила ім’я Шевченка, за "совітів" стала Радянською, а німецькі окупанти в 1941-44 pоках назвали її на честь Гітлера. В 1993 році вона стала вулицею Незалежності.

На зламі ХІХ і ХХ століть початок вул. Сапєжинської називали "лінією А-Б". Ця назва використовувалася і в інших європейських містах. Тоді було прийнято називати певний ряд будинкових фасадів "лінією" і позначати ці лінії буквами. Наприклад, у Кракові на площі Ринок була не лише "лінія А-В", а й лінії C-D, E-F і G-H. Станиславівська лінія А-Б була найрозкішнішою частиною міста, яка починалася від бакалійної крамниці Каетана Копача і закінчувалась біля готелю "Під оленем". Тут знаходилися вишукані крамниці, затишні кав’ярні й ресторани. Тепер це відрізок від початку вул. Незалежності до вул. Шашкевича.

Бізнес-центр "Київ" (колишній готель "Уніон", потім готель "Київ"), - перша п'ятиповерхова будівля міста, знаходиться на розі вулиці Незалежності та Вічевого майдану (адреса - вул. Незалежності, 4). Назва залишилася від готелю, що розміщувався тут за радянської влади. Кам'яниця споруджена у 1912 році Станіславом Хованцем, її автором був архітектор - Ф. Януш. Фігури на фасаді виконані М. Антоняком. У будівлі однакові фасади з вул. Незалежності та із Вічевого майдану. Високотехнологічний готель одразу мав ліфт, центральне опалення і незалежну електростанцію. Сам Хованець був власником найбільшої в місті друкарні, співвласником міської газети "Кур'єр Станіславівський", директором ощадної каси. Хованець відкрив також літографічну майстерню, де друкував фотографії, поштівки, карти, календарі. Перший поверх, як, і сьогодні, займали крамниці. Готель містився на верхніх поверхах. Він залишався найбільшим у місті, поки не збудували готель «Надія». Зараз верхні поверхи займають офіси бізнес-структур, перший поверх - крамнички, заклади харчування, у підвалі міститься кав'ярня, галерея подарунків та сувенірів.

На протилежному боці вулиці, напроти бізнес-центру "Київ" височить п'ятиповерховий житловий будинок (сучасна адреса - вул. Незалежності, 11). Це друга найвища кам'яниця у місті, яка належала Каролю Гаусвальду. Споруджена вона у 1914 році. У будівлі містився ексклюзивний готель "Ревера", ресторан Гаубенштока. За фашистської окупації тут працювала фешенебельна крамниця "Ганза", дорогі товари в якій призначались лише для німців ("nur für Deutsche"). Потім на першому поверсі розташовувалась крамниця "Силует". Після цього приміщення слугує різним магазинам та закладам. Будинок Гаусвальда і п'ятиповерхова споруда колишнього "Уніона" формують парадний в'їзд із вул. Незалежності на Вічевий майдан.

"Банківський квартал" - стара назва комплексу споруд у Станіславові, складеної із чотирьох Г-подібних кам'яниць, які, прилягаючи одна до одної, утворюють квадрат. Квартал знаходиться між вулицями Незалежності, Шашкевича та Грушевського. Сьогодні тут містяться філія Райффайзен банку Аваль, книгарня "Букініст", центр обслуговування абонентів оператора Life:), головне управління архітектури і містобудування, ресторан "Слован" та інші установи.

В 1900 році ця вулиця стала ще й "найсолодшою" в місті. 12 червня того року в будівлі Міщанського банку (вул. Незалежності, 15) відкрилася цукерня Яна Новорольського і Владислава Кровіціького, яка на довгі роки стала найкращою в Станиславові. В 1910 році цукерня встановила своєрідний рекорд – випекла величезний кекс і виставила його у вітрину в рекламних цілях. З цією цукернею була пов’язана цікава міська традиція: тодішні випускники вивішували своє групове фото у її вітрині, щоб усі охочі могли його оглядати й розділити з випускниками їхню радість.

В 1909 році у будівлю по вул. Сапєжинській, 10 переїхав перший міський кінотеатр "Уранія" (зараз на цьому місці будівля "Укрексімбанку"). В серпні 1909-му в цьому кінотеатрі демонстрували короткометражний фільм-феєрію "Калейдоскоп". Це був перший кольоровий фільм, який подивилися мешканці міста. Обладнання кінотеатру купили у відомої французької фірми "Pathe Freres", яка в 1905 році викупила у братів Люм’єр усі права на кінематографічний апарат. На цій студії також винайшли спосіб розфарбовувати чорно-білі кадри за допомогою різнокольорових трафаретів. В травні 1912 році жителі міста вперше подивилися фільм з субтитрами. В кінотеатрі "Уранія" демонстрували американський фільм "Відкриття Америки Колумбом".

В кінці ХІХ століття ця вулиця стала ще й найбільш "п’яною" в Станиславові. Близько 1880 року місцевий торговець Мойзеш Крон спорудив тут одноповерховий будинок і розмістив у ньому пропінацію – заклад для продажу горілки. Алкоголь у ньому можна було придбати у пляшках і на розлив. Пропінація була одним з найважливіших джерел наповнення місцевого бюджету. Наприклад, у 1900 році бюджет міста на третину складався з доходів від пропінації. В 1912-му саме на місці пропінації збудували готель "Уніон".

Історія цієї вулиці пов’язана з життям багатьох відомих людей. Над кав’ярнею «Уніон» у кам’яниці Басса знаходилась контора відомого українського адвоката і патріота Йосипа Партицького. Саме в Партицького проходив адвокатську практику Дмитро Вітовський – один з творців ЗУНР. В кам’яниці за сучасною адресою вул. Незалежності, 18 тримав свій приватний кабінет стоматолог Роман Яросевич. Це був відомий громадський діяч, посол до Рейхсрату, голова об’єднання залізничних лікарів Станиславова. В будинку по вул. Незалежності, 29 довший час мешкала родина відомого мемуариста Тадеуша Ольшанського.

У районі "стометрівки" розташовано кілька пішохідних зон, в числі яких – вулиці Левка Бачинського, Дмитра Вітовського та Шашкевича. На Вічевому майдані автомобілі теж відсутні, зате є цікавий фонтан, під чашу якого можна зайти і при цьому не замочити одяг.

На "стометрівці" також є безліч діючих готелів, що є сусідами з численними сувенірними крамницями, магазинчиками, бутиками, кафе та ресторанами.

На вулицях Івано-Франківська встановлено безліч цікавих кованих скульптур, створених ковалями з 30 країн на травневому фестивалі "Свято ковалів». Частина ковальських творів прижилася на "стометрівці". Найпопулярніша композиція – "Дерево щастя".

Пішохідна зона є осередком вуличного мистецтва. Художники роблять тротуар яскравим і незвичайним, розфарбовуючи водостічні решітки та люки. Музиканти створюють затишний настрій, наповнюючи вулицю романтичними звуками музики.

Де можна переночувати найближче до Стометрівка, Івано-Франківськ?

Фотографії
Відео
Найближчі маршрути
с. Пасічна, через с. Манява, Манявський вдсп., г. Велика Сивуля до с. Бистриця
с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп, пол. Туршугувата, хр. Явірник до м. Яремче
с. Дора, через г. Синячка, пер. Пересліп до м. Яремче
с. Дора, через г. Синячка, пол. Чорногориця до м. Яремче