Синагога Бейс Аарон ве Ісраель (Цорі Ґілод), Львів
Цорі Ґілод - діюча синагога у Львові на вулиці Братів Міхновських, неподалік від залізничного вокзалу. Повернута львівській юдейській громаді у 1989 році, але нова релігійна громада, представники карлінського хасидського напрямку, стала називати синагогу "Бейс Аарон ве-Ісроель" ("Дім Арона і Ізраїля"), щоб підкреслити належність синагоги до їх установ, проте для львів'ян вона залишилась відома під її історичною назвою - Цорі Ґілод. Відвідування старовинної діючої синагоги Бейс Аарон ве Ісраель обов`язково варто включити в туристичну програму під час перебування у Львові.
Дана іудейська святиня - це справжній витвір мистецтва з розкішними люстрами, вітражами зірки Давида, поліхромної живописом, великими вікнами та сецесійним декором. Синагога Бейс Аарон ве Ісраель вміщує 384 чоловік, тут також є дві галереї для жінок. Нещодавно синагога була відреставрована. Синагога Бейс Аарон ве Ісраель - одна з пам`ятних історичних святинь Львова, яку жителі та гості міста відвідують із задоволенням. Вона має багато цікавих особливостей і архітектурних деталей, які неодмінно варто побачити.
1897 року Мозес Гріфель звів одноповерховий партеровий будинок на ділянці між вулицями братів Міхновських і Хотинською. 1912 року його придбало товариство "Цорі Ґілод" ("Зцілюючий бальзам"), засноване 1899 року рабином Йоахимом Ґутманом. Воно опікувалося сиротами і людьми похилого віку, а також родинами померлих його членів. Згідно з дозволом маґістрату, товариство пристосувало будинок під молитовню з чоловічим (9,65*10,2 м) і жіночим (9,65*4,0 м) залами. Отримавши дозвіл від магістрату, у 1923-1925 роках товариство спорудило нову синагогу за проектом Альберта Корнблюта. У молитовному залі (14,2х14 м) було влаштовано 384 місця для сидіння.
Синагогу "Цорі Ґільод" не зачепили воєнні руйнації; під час радянської окупації її використовували як склад, а 1989 року повернули львівській євpейській громаді "Бейс Аарон ве Ісраель". У 1990-1991 роках під керівництвом рабина з Ізраїлю Аврума Розенталя (Awrum Rozental) були проведені ремонтні роботи. На другому ярусі галерей відгородили кімнату, частину першого ярусу галерей при південній та північній стінах закрили гіпсовими плитами і влаштували канцелярію та кабінет рабина. На партері, на місці центрального проходу, влаштували складські та господарські приміщення, до північної стіни добудували кухню та їдальню, а також гуртожиток для учнів єшиви.
Сьогодні синагога "Цорі Ґільод" стоїть у забудові кварталу; її східний фасад виходить на вулицю Хотинську, чільний, західний фасад – на вулиці Міхновських, при якому є невелике подвір’я, відгороджене муром з брамою. Обидва фасади – репрезентативні і вирізняються великими півциркульними вікнами. Східний фасад акцентує велике кругле вікно з зіркою Давида на осі над нішею Тори. Аркада з чотирнадцяти півциркульних арочок у верхній частині фасаду нагадує аттик, який був визначальною рисою давньої синагогальної архітектури. Вирішення інтер’єру має розбіжності з проектом – два яруси оббігаючих галерей з парапетами на проектних пропозиціях Альберта Корнблюта від 1923 року відсутні.
Молитовний зал первісно мав світловий ліхтар в центрі фальшивого (дерев'яного) склепіння, декорований вітражем з зіркою Давида. Через брак коштів на реставрацію, 1990 року ліхтар ошалювали дошками. Фрагменти вітражів збереглися на вікнах. Стіни та склепіння молитовного залу вкриті поліхромним малярством. Його автор Максиміліан Куґель (Maximilian Kugel). Мотивами розписів є традиційні символічні зображення птахів (лелеки, ластівки) і тварин. На східній стіні над нішею Тори два грифони тримають Скрижалі Заповіту, на протилежній стіні зображена розкрита Тора, оповита талітом. Чотири символічні тварини (лев, тигр, олень і орел) намальовані на падугах склепіння. Емблеми дванадцятьох колін Ізраїлю традиційно розташовані вздовж фризового поясу. Північна та південна стіни розписані ідентичними зображеннями музичних інструментів, обрамованих ілюзійним архітектурним декором. Краєвид з гробівцем праматері Рахилі, західна стіна Єрусалимського Храму, інтер'єр Храму Соломона та Скрижалі Заповіту над горою Синай виразно ілюструють призначення споруди. У міжвіконних проміжках на східній стіні залишилося зображення Храмової завіси.
Стінопис синагоги "Цорі Ґільод" – один з небагатьох збережених синагогальних розписів в Україні. На жаль, через нефахове поновлення стінопис синагоги "Цорі Ґільод" втратив вкладену автором душу та автентичні вальори.
