Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Карпатський біосферний заповідник

На території України є багато цікавих місць, але за привабливістю та унікальністю Карпатський біосферний заповідник, який знаходиться в самому серці Карпат, безсумнівно, вартий особливої уваги. Карпатський біосферний заповідник - природоохоронна територія в Українібіосферний заповідник міжнародного значення. Розташований у межах РахівськогоТячівськогоХустського та Виноградівського районів Закарпатської області.

Тут можна підкорити найбільші вершини України і побачити високогірні озера, вимираючи види тварин та рослин. Тому якщо ви любите відпочинок у горах, то обов’язково відвідайте це місце.

Карпатський заповідник було створено у 1968 році в Закарпатській області для збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси. Завданням заповідника є охорона і відновлення флори та фауни що зникають, в тому числі ендеміків української частини Карпат. 

Ідея про охорону природи цієї частини Карпат з'явилася ще на початку XX століття. Згодом було створено кілька лісових резерватів - у районі Чорногори та Мармороського масиву. 1958 року на південних схилах масиву Красна створений Угольський лісовий заказник площею 4600 га. 1969 року в басейні річки Лужанки створено Широко-лужанський флористичний заказник площею 5644 га. В 1968 році на основі наявних природоохоронних територій організовано Карпатський біосферний заповідник, площа якого тоді становила 12600 га. У 1997 та 2010 роках були прийняті Укази Президента України про розширення території біосферного заповідника. Станом на 2019 рік площа заповідника становить 58 035,8 га. А з 1992 року заповідник входить до міжнародного переліку біосферних резерватів ЮНЕСКО.

У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів, а також два ботанічні заказники загальнодержавного значення. Ці масиви розташовані на висоті від 180 (Долина Нарцисів) до 2061 (Говерла) м. н. р. м.:

  • Чорногірський заповідний масив розташований на південному схилі Чорногірського хребта (700-2061 м). Його площа - 16375 га. Саме тут розміщена найвища вершина Українських Карпат - гора Говерла (2061 м). Головний хребет Чорногори утворений флiшовими породами. Рельєф високогiр'я має слiди давнього зледенiння. Клiмат Чорногiрського масиву помiрно континентальний. Зі збiльшенням висоти температура повiтря знижується, а кiлькiсть опадiв зростає. Середня температура сiчня становить -6,8°С, липня - +15,7°С, середньорiчна - +5,4°С. Рiчна кількість опадiв - 1001 мм. На територiї масиву беруть початок витоки рiчки Бiла Тиса. Флора тут різноманітна, переважають ліси. Мішані та листяно-хвойні лісостани ростуть до висоти 1200 м, вище - смеречники. У субальпiйському поясі типовим є криволісся, де великі площi займають трав'янистi ділянки. Фауна хребетних вирізняється тайговими та альпійськими видами. У високогiр'ї (бiля 1800 м висоти), трапляється снiгова полiвка та альпiйська тинiвка, занесенi до Червоної книги України. Характерними мешканцями хвойних та мішаних лісів є трипалий дятел, жовтоголовий корольок, бiловолий дрiзд, глухар, рись, ведмідь тощо.
  • Свидовецький заповідний масив займає площу 6580 га (600-1883 м). Гори Свидовця, як і більша частина Українських Карпат, мають флішеподібну будову. На головному хребті добре збереглися сліди льодовика. Клімат Свидовця вологий, прохолодний і помірно холодний. Середня температура сiчня - -3,4°С, липня - +18,4°С, середньорiчна - +8°С. Рiчна кількість опадiв- 930 мм. Клiмат високогiр'я холодний. Грунтово-кліматичні умови південної частини схилу оптимальні для бука — лісостани з цим деревом піднімаються до висоти 1380 м, що є найвищою межею в Українських Карпатах. На скельних ділянках поширені також буково-яворові та буково-ясенево-яворові ліси. У трав'яному покриві лісів трапляються листовик сколопендровий, лунарія оживаюча, чемерник червонуватий, аспленій зелений. На північних схилах росте ялиця, а біля верхньої межі лісу - смерека. Над лісовим поясом поширене криволісся з душекії зеленої та ялівцю сибірського. Особливо цікавим з флористичної точки зору є високогір'я Свидовця в районі вершин Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниці (1883 м): тут ростуть такі рідкісні аркто-альпійські види, як бартсія альпійська, дріада восьмипелюсткова, діфазіаструм альпійський, ситник каштановий, ллойдія пізня, айстра альпійська, родіола рожева, верба списоподібна. В Українських Карпатах лише на території цього масиву зростають крупка аїзоподібна, очанка зальцбурзька, ломикамінь переломниковий та інші. Рідкісними є також білотка альпійська, орлики чорніючі, сверція альпійська тощо.
  • Марамороський заповідний масив розмiщений на пiвнiчному схилi Рахiвських гiр (750-1940 м) на територоії площею 8990 га. Основною є гора Пiп Iван Марамороський (1940 м). Масив утворений твердими кристалiчними породами, що обумовлює специфiчнi риси рельєфу, грунтового покриву та рослинностi. Рельєфу Марморощини властивi глибокi мiжгiрнi долини, численнi скелястi гребенi та вершини. У межах масиву розміщені басейни потокiв Бiлий i Квасний, якi є, вiдповiдно, притоками Тиси i Бiлої Тиси. Басейн Квасного вирiзняється прохолодним клiматом. Басейну потоку Бiлого властивий тепліший клiмат. Середня температура сiчня тут становить -4°С, липня - +18,5°С, середньорiчна - +7,9°С. Середньорiчна сума опадiв - 1087 мм. У високогiр'ї клiмат холодний. Мармароський масив характеризується своєрiдним рослинним покривом. Це зумовлено його геологiчною будовою. На нижчих рiвнях поширенi мiшанi листяно-хвойнi та листянi лiси. Буковi пралiси трапляються на пiвденних схилах та на багатих кальцiєм грунтах. Найбiльшi площi займають мiшанi ліси. У холодному клiматi на верхнiй межi лiсу (на висотi 1600-1700 м) поширенi чистi смеречники. Вище розташованi субальпiйськi та альпiйськi луки з фрагментами криволiсся. Фауна Мармарощини подібна до фауни Чорногори, але має свої особливості. Завдяки бiльш скелястому ландшафту тут краще представленi мешканцi кам'янистих розсипiв - снiгова полiвка та альпiйська тинiвка. Лише у межах цього масиву мешкає сокiл-сапсан, який надає перевагу скелям.
  • Кузій-Трибушанський заповідний масив розташований на півдні Свидовецького хребта (350-1409 м) в лісовій зоні на площі 4925 га. Найвищою вершиною є гора Лисина (1409 м). На півдні зустрічаються юрські мармуроподібні вапняки, які утворюють численні скельні виходи. Цей район вирізняється як кліматом, так і рослинністю. Під впливом теплого повітря з Мармароської долини тут утворилися умови для поширення теплолюбних рослин на високогір'ї. Так, дуб черешчатий (звичайний) та дуб скельний ростуть на висоті 1090 м (їхнє найвище місцезростання в Україні). Особливої уваги заслуговують такі рослини як тис ягідний, що збереглися на вапнякових скелях під захистом яворово-букових лісів. Букові ліси займають тут значну площу. Інколи можна зустріти також смеречники. Фауна - типова для лісів Українських Карпат. Земноводні представлені саламандрою плямистою, тритоном карпатським, жабою трав'яною та кумкою гірською. З хижих ссавців часто зустрічаються лисиця і куниця лісова, іноді - ведмідь, рись, кіт лісовий та борсук. Печери та покинуті штольні стали сховищами для 8-ми видів кажанів, з яких чотири рідкісні - нічниця довговуха, широковух.
  • Угольсько-Широколужанський заповідний масив розмiщений на пiвденних схилах полонини Красної i її потужного вiдрога полонини Менчiл в межах висот 400-1280 м. Загальна площа заповiдної територiї складає 15580 га. Геологічний фундамент масиву сформований потужними шарами флішу. Для Угольської ділянки масиву характерна наявність великих блоків вапняку з добре розвинутими карстовими утвореннями . Висота окремих вапнякових скель, сягає сімдесяти метрів. Тут налічується понад тридцять печер, в тому числі найбільша печера Карпат - "Дружба" із загальною довжиною ходів близько 1 км. В печері "Молочний Камінь" знайдена пізньопалеолітична стоянка стародавньої людини. Найвищі вершини заповідного масиву — Угольська Плеша (1108 м), Поганська Кічера (1092 м), Видножанська Кічера (1072 м). Масив знаходиться в зоні букових лісів, що утворять верхню межу лісу на висоті 1200-1300 м. Клімат району теплий, помірний і вологий у передгір'ї, прохолодний і дуже вологий в високогір'ї. Потужний хребет захищає масив від північних вітрів - переважають вітри західних і південно-західних напрямків. Середньомісячна температура січня становить −4,5 градусів, липня - +17,2 градусів, середньорічна - +7,1 градусів. Середньорічна кількість опадів становить 1390  мм. Флора масиву нараховує понад 700 видів. Найбільше флористичне багатство властиве вапняковим виходам, де зростають ялівець козацький (єдине місце зростання в Карпатах), дуб скельний, жостір проносний, липа широколиста, тис ягідний (близько 1,5 тис. екземплярів), а також більше десяти рідкісних трав'янистих видів, зокрема - арум альпійський, булатка червона, вужачка звичайна, в'язіль стрункий, дзвоники карпатські, еритроній собачий зуб, коральковець тричінадрізаний, кортуза Маттіолі, півники несправжньо-смикавцеві, борідник Прейса, ломикамінь волотистий, очиток іспанський. Фауна букових пралісів масиву дуже своєрідна. Тут зустрічаються як суто "тайгові" види - рись, сова довгохвоста, чорний дятел, снігур, так і види, характерні для широколистяних лісів. 3 рідкісних, занесених до Червоної книги України тварин, відмічені: кутора мала, горностай, видра, пугач, чорний лелека, полоз лісовий, тритон карпатський тощо. Дуже різноманітна фауна рукокрилих, більшість з яких пов'язана з карстовими печерами. Загалом їх нараховується 20 видів, з яких 8 відносяться до рідкісних. Зимою скупчення рукокрилих в підземних сховищах налічують близько півтори тисячі особин, основну частину яких складають нічниці велика і гостровуха. Тільки в печері «Дружба» зимує понад 1000 кажанів, які належать до 14 видів. Лише на території цього масиву в Закарпатті знайдено рідкісні, занесені до Червоної книги України види молюсків: гранарію зернову, серуліну зубчасту, хондрину вівсяну. У річках водяться форель, харіус, мересниця річкова, а також мінога угорська, що належить не до справжніх риб, а до класу круглоротих.
  • Заповідний масив "Долина нарцисів" - заповідний масив, що розташовується на висоті 180–200 м в урочищі Кіреші, за 4 км від м. Хуст Закарпатської області. Площа 256,5 га. Це унікальний ботанічний об'єкт, в якому охороняється найбільший (загальна площа - 85 га) у Середній Європі осередок нарцису вузьколистого. Цей середньоєвропейський високогірний вид поширений в Альпах, на Балканах i в Карпатах на висотах 1100–2060 м. Популяція в цьому рівнинному локалітеті збереглася з післяльодовикового періоду і має реліктовий характер. У 1980 р. нарцис вузьколистий занесено до Червоної книги України. Рослинність масиву на 90 % представлена різнотравними та злаково-різнотравними угрупованнями серед яких переважають костриця червона, щучник пучковий, лисохвіст лучний, бромус м'який. У місцях з підвищеною зволоженістю поширені види осок. Загалом у "Долині нарцисів" представлено 498 видів різних рослин, зокрема 15 видів квітів, які занесені до Червоної книги України, 16 видів орхідей. За своїм фауністичним складом "Долина нарцисів" різко відрізняється від інших заповідних ділянок Карпатського біосферного заповідника. Тут представлені тварини заплавних лук Закарпатської рівнини. Фауна ссавців представлена звичайною полівкою, польовою мишою, мишою маленькою, ондатрою, зайцем-русаком та іншими видами, не властивими для гірських масивів заповідника. Всього в Долині нарцисів нараховується 104 види птахів. Серед них переважають лучні трав'янки, звичайні вівсянки та сірі кропив'янки. У більш зволожених місцях звичайними є деркачі та лучні очеретянки. У чагарниках вздовж р. Хустець трапляється фазан. Дуже рідко тут можна зустріти i ремеза.
  • Ботанічний заказник "Чорна Гора" - ботанічний заказник. Розташований у Виноградівському районі Закарпатської області, між м. Виноградовом і с. Мала Копаня. Площа 823 га. У межах заказника розташована однойменна гора, вулканічний останець - Чорна Гора (565 м). Гора належить до так званих острівних гір, тобто вона не є частиною жодного гірського хребта чи масиву (деякі джерела відносять гору до Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма). З трьох боків Чорна Гора оточена рівниною (Закарпатська низовина), і лише її північні схили переходять у пологе горбкувате підвищення, яке простягаються на північний схід до масиву Тупий. Уздовж східних схилів гори протікає р. Тиса, яка в декількох місцях утворила високі скелясті урвища. Геологічну основу утворюють андезити, ліпарити, туфи, які місцями виходять на поверхню у вигляді стрімчакових скель. На цих вулканічних породах сформувалися буроземні грунти різної потужності. У флористичному відношенні особливо цікаві осередки степових, скельних та середземноморських фітоценозів на крутих південних схилах. Тут ростуть рідкісні для Українських Карпат види - вишня степова, жостір проносний, клокичка периста, зіновать австрійська, ковила найкрасивіша, гадюча цибулька гроноподібна, кукурудзка чубата, костриця борозниста, перлівка трансільванська, півники угорські та інші. Загалом на території заказника зростає близько 400 видів вищих рослин. Для фауни Чорної Гори характерна наявність специфічних теплолюбних видів, зокрема безхребетних. У 1997 р. увійшов до складу Карпатського біосферного заповідника.
  • Ботанічний заказник "Юлівська Гора" - найменший за площею масив Карпатського заповідника, розташований в долині р. Тиса на південно-західних відрогах Гутинського масиву (частина Вигорлат-Гутинського хребта) і обмежений на сході державним кордоном з Румунією. Заказник має площу 176 га. Розміщення у місцевості з найтеплішим кліматом в Українських Карпатах віграло значну роль у формуванні рослинного покриву. Широко поширені діброви зі скельного дуба, дубово-букові ліси, дуба Далешампа. Також зростають унікальні для України масиви липи сріблястої. Заказник є єдиним в Україні природним місцем зростання дуба бургундського. У трав'яному покриві переважають лісостепові види. У 1997 р. він увійшов до складу Карпатського біосферного заповідника.

На території цього масиву розташовується всі шість двотисячників: Гутин Томнатик (2016 м), Петрос (2020 м), Піп Іван Чорногірський (2028 м), Бребенескул (2035 м), Ребра (2001 м), а також найвища вершина України – Говерла. Відомий масив високогірними озерами, одне з таких – Несамовите. Тут знаходиться озеро Бребенескул – найвище високогірне озеро, яке утворилося на висоті 1801 м.

Дуже багата флора і фауна представлена на цій території, не дарма ж вона отримала статус заповідника. Тут можна побачити тварин та рослин, які числяться як вимираючі види. Природна флора представлена 2864-ма видами, з яких 131 включено до Червоної книги України.

Ліси в горах переважно букові, хвойні, смерекові, дубові, грабові. Неповторну красу навесні створюють квіти, а саме дзвоники альпійські, нечуй-вітер, сугайник, золотий коник, айстри, фіалки. У червні цвітуть яскраво-червоного кольору квіти рододендрона східнокарпатського (у народі більше поширена як червона рута).

Фауна вражає своєю різноманітністю, всього налічує 4383 види. До Червоної книги занесено 75 видів і 20 видів включено до Європейського червоного списку. Можна зустріти таких тварин: нориця снігова, тинівка альпійська, олень, рись, ведмідь бурий, козуля, вовк, лісовий кіт, сова сіра.

Цікавий факт: в горах проживає аж 21 вид кажанів.

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Проте їхній статус зазвичай зберігають. До складу території Карпатського біосферного заповідника входять такі об'єкти природно-заповідного фонду України:

  • Заказник загальнодержавного значення «Чорна гора», ботанічний;
  • Заказник загальнодержавного значення «Юлівська гора», ботанічний;
  • Заказник загальнодержавного значення «Затінки і Тересянка», ботанічний;
  • Пам’ятка природи загальнодержавного значення «Скелі Близниці», ботанічна;
  • Пам’ятка природи загальнодержавного значення «Довгий потік», ботанічна;
  • Заказник місцевого значення «Смерекові Карпати» (частково), лісовий;
  • Заказник місцевого значення «Веймутова сосна», лісовий;
  • Заказник місцевого значення «Кісва», іхтіологічний;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Кедр європейський», ботанічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Сосна гірська Жереп», ботанічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Сосна гірська Жереп», ботанічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Водоспад Трофанець», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Озеро Бребенескул», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Водоспад Свидовець», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Джерело №1», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Джерело №2», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Джерело №3», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Джерело №1», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Джерело б/н», гідрологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Скелі Тростянець», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Свидовецькі скелі», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Печера Дружба», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Чур», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Печера Жемчужна», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Під Гребенем», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера (Печера Вів)», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Сталактитова печера Молочний камінь», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Стрімчак-скеля Кам'яні ворота», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Стрімчак-скеля Дірявий камінь», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Оголені скелі на березі р. Квасної», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Вершина гори Великий Камінь», геологічна;
  • Пам’ятка природи місцевого значення «Скеля-стрімчак над Білим Потоком», геологічна.

Карпатський біосферний заповідник (КБЗ) розташований на території Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської області, адміністрація заповідника розміщена у місті Рахів. До природоохоронної території можна дістатися з Києва, Львова та Івано-Франківська залізницею до Рахова. Далі вам необхідно пересісти на автобуси, які відправляються з автовокзалу. Вони довезуть вас саме до того місця заповідника, яке вас цікавить найбільше.

Відвідайте це надзвичайне місце природи України, яке є перлиною Карпат. Приємного відпочинку!

Фотографії
Відео
Проживання навколо
Гарячі пропозиції Рахів
Гарячі пропозиції Рахів
Гарячі пропозиції Рахів
Гарячі пропозиції Рахів
Найближчі маршрути
Драгобрат, через г. Близниця до м. Рахів
с. Ділове, через г. Піп Іван Мармароський до с. Костилівка
м. Рахів, через г. Близниця до с. Кваси
м. Рахів, через г. Близниця, г. Трояска, г. Братківська до с. Осмолода