Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Подорожуючи по Західній Україні, не забудьте заглянути в маленьке село Розгірче, що на Львівщині. Поруч з ним через річку Стрий розташований невеликий гірський масив. Він приховує нетипову для Галичини стародавню пам'ятку – печерний монастир.

Розташований на південно-східній околиці села Розгірче (Стрийського району, Львівської області), в однойменному урочищі Розгірче, на території створеного 1984 року заповідного урочища "Розгірче". "Скельний монастир Розгірче" лежить на висоті 443 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 25 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам'яний лабіринт відслонення Вигородського пісковика завширшки 50 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 400 метрів.

Біля підніжжя гірського хребта знаходиться печерний монастир в Розгірчі. Перші згадки про нього датуються 1460 та 1469 роками. З 14 по 17 століття монастир належав отцям-василіанам. Більшість монахів дали обітницю мовчання та не спілкувались між собою. З їхнього дозволу на свята до печерного монастиря могли приходити місцеві жителі. Також відомо, що ці монахи заробляли собі на життя тим, що продавали мед із власної пасіки. Зайдіть всередину храму. Там ви побачите висічені на камені написи, різні символи і лики святих.

Хоча перші згадки про печерний монастир в Розгірчі датуються 15 століттям, існує версія, що ці скелі використовувались ще у язичницькі часи. Під час археологічної експедиції 1990 року біля храму у скелі виявили землеробське поселення 8–7 століття до нашої ери. За переказами селян, сам монастир був чоловічим. Ймовірно, що його засновниками були монахи, що втікали із поруйнованого в 1200 роках татарами Києва та інших селищ Київської Русі. Ченці, які вижили, дісталися цих земель, осісти, та, як вважають дослідники, знайшли непримітно-важкодоступну місцину та видовбали у скелях свій монастир.

Монахи, в більшості, вели мовчазний спосіб життя, тобто не спілкувалися між собою. На свята до них могли приходити селяни, звичайно ж, з їх дозволу. Ще відомо, що монахи продавали мед з пасіки, що знаходилась недалеко, аби заробити кошти. Довкола монастиря росли ягоди та гриби, якими монахи харчувалися. 

​Місце облаштування було дуже зручним та безпечним, адже в той час татари робили набіги на українські села та землі і спалювали їх (не раз таке ставалося із селом Розгірче). Сам скельний масив знаходиться у підніжжі хребта, на його північному схилі, тому монастир, розташований на пагорбі серед лісу і в 200 метрах від південно-східної околиці села, був важкодоступним для нападників. 

Монастирський комплекс розділений на два яруси – нижній і верхній.
  1. Коли ви опинитеся в нижньому ярусі, то відразу помітите, що тут є одна велика і мала кімнати. Дослідники вважають, що тут знаходилися келії монахів. Менша кімната, швидше за все, слугувала коморою. На одній із стін є невелике кругле віконце.
  2. До другого ярусу ведуть вісімнадцять витесаних сходів. Там знаходилася церква. Археологи встановили, що приміщення церкви складається з притвору або нартекса, основної і вівтарної частин. Таким чином, церква була тридільною. У стінах древньої святині знаходяться різні ніші.
В окремих частинах печерного монастиря ви зможете помітити різні заглиблення і отвори. Це говорить про те, що раніше церква мала дерев'яну прибудову. Від скельного монастиря до гори веде стежка, біля якої стоять дві скелі, які служать "воротами" храму. 
У товщі основного скельного масиву вибито три печери, які розташовані на двох рівнях. На першому — два приміщення, а на другому (до якого ведуть сходи) — одне приміщення. Дослідники вважають нижню велику печеру житловою кімнатою, до якої примикала комора, а верхню печеру - монастирською церквою.
В минулому якихось грунтовних досліджень скельного комплексу не відбувалося, тому лише куца згадка про монастир, датована XV століттям, стала відправною точкою для місцевих краєзнавців. Перші детальні дослідження скель в Розгірчому провели Вагилевич та Карпович (1830 і 1834 роки відповідно), вже на основі їх висновків та знахідок вибудовували гіпотези щодо історії та минулого скель та споруд на них. А з кінця XX століття українські науковці й краєзнавці розпочали грунтовно досліджувати скелі.

Щоб дістатися в село Розгірче, почніть свій шлях зі Львова. На поїзді або на маршрутці, які їдуть в напрямку до Стрия, дістатися до повороту на Нижню Стинаву. Звідти пройдіть до річки Стрий, перейдіть її по довгому металевому мосту, і ви опинитеся в Розгірчі. На схід від нього, пройшовши місцеву церкву, буде вхід в печерний храм. Найкраще відвідувати печерний монастир в Розгірчі в теплу пору року. З висоти печерного монастирського комплексу вам відкриється чудовий вид на зеленіючу долину річки Стрий.

Проживання навколо "Скельно-Печерний монастир" Розгірче:

Найближчі маршрути біля "Скельно-Печерний монастир" Розгірче:

с. Труханів, через г. Ключ, оз. Журавлине, вдсп. Кам'янка до м. Сколе
м. Сколе, через г. Парашка, вдсп. Гуркало, с. Корчин до с. Верхнє Синьовидне
м. Сколе, через г. Парашка, вдсп. Гуркало, с. Корчин до с. Верхнє Синьовидне
Фотографії
Відео