Славське

Славське (Славсько) - гірське селище просто неймовірне. Дехто вважає, що своєю красою воно не поступається альпійським курортам. Славсько - селище міського типу у Сколівському районі Львівської області і центр Славської селищної об'єднаної територіальної громади. Це один із найпопулярніших гірськолижних курортів українських Карпат. Курорт розташований у мальовничій долині річок Опір і Славка, на висоті 600 м над рівнем моря, глибоко в Українських Карпатах за 28 км від м. Сколе, серед покритих лісами та полонинами хребтів Бескидів та Горганів, на схилах гір Тростяна (1235 м над рівнем моря), Ільзи (1066 м), Писаної або Довбушанки (1236 м), Менчела (1014 м), які оточують селище з усіх боків. На північ від селища височить гора Клива (1069 м). 

Найвищі вершини - Кичерка (845 м), Плай (876 м), Присліп (990 м), Плішка (1038 м), Ільза (1066 м), Клива (1069 м), Писана Криниця або Довбушанка (1236 м), Високий Верх (1245 м), Тростян (1235 м).

На території Славська знайдено крем'яні знаряддя епохи неоліту. На думку українського історика Венедикта Площанського, перші поселенці на території села з'явилися близько 10 століття. Площанський особливо наголошує на давнє походження Славська: "Славсько, - пише він, - село старовинне, положене на давнім шляху з Галича (через Синєвідсько) до Угорщини».

Що ж до походження назви села та річки Славки, найбільш ймовірно, що вона походить від прізвиська "славні", яке отримали у населення навколишніх місць за їх участь у походах дружинники князя Святослава Володимировича, вбитого над Опором між Сколем і Гребеновим під час князівських міжусобиць (в 1015 році). За переказами, що передаються тут з покоління в покоління, дружинники князя Святослава, котрі залишилися в живих, не повернулися в рідні місця, а оселилися в горах над Опором, зокрема біля впадіння в нього річки Славки.

Вперше Славсько згадується в документальних джерелах 1483 року як вже існуюче поселення. В записах Перемиського земського суду згадується, що шляхтич Іванко із Криниці письмово оформив право своєї дружини Марусі на половину його майна в Криниці і Славську Перемиської округи.

Шляхетські напади і пограбування в 16-17 століттях були іноді настільки жахливими, кривавими й безкарними, що навіть польський історик Владислав Лозинський, розповідаючи про них, писав з обуренням: "Що за світ, що за світ! Темний, дикий, убивчий. Світ без уряду, без ладу, без справедливості і без милосердя. Кров у ньому дешевша вина, людина дешевша коня. Світ, у якому легко вбити, важко не бути вбитому".

Нестерпний феодальний гніт змушував селян ставати до боротьби. Чимало верховинців вступало в загони опришків, які понад три століття наводили жах на шляхту та її прислужників. Зокрема в районі Бескидів майже протягом десяти років (1671-1681) вів боротьбу опришківський загін, очолений колишнім пастухом Андрієм Дзигановичем. На горі, що височить поблизу селища, в печері знаходили притулок опришки Олекси Довбуша (звідси і нинішня назва гори - Довбушанка).

Після першого поділу Польщі Галичина входить до складу імперії Габсбургів (з 1804 року — Австрійської імперії). З 1820 року Славсько належить польському графу Потоцькому, який посилює нещадну експлуатацію селян. В останній чверті ХІХ століття через Славсько було прокладено залізницю, яка з'єднала Сколе з Мукачевим. Перший поїзд по цій лінії пройшов 4 квітня 1887 року.

Доведені до відчаю злиднями, безправ'ям та панською сваволею жителі Славська та інших навколишніх сіл взяли активну участь у антифеодальному повстанні 1824-1826 рр. на Сколівщині, яке привернуло увагу ще Івана Франка та Миколи Устияновича. 1901 року завершено спорудження нової церкви за проектом Василя Нагірного. 10 липня того ж року її освятив митрополит Андрей Шептицький.

Поруч зі Славським знаходяться цікаві пам'ятки природи: один із найкрасивіших водоспадів Закарпаття - водоспад Шипіт (25 км), Скелі Довбуша в Бубнищі (29 км), Національний природний парк "Сколівські Бескиди" (25 км), унікальний зразок карпатської дерев'яної архітектури - Церква Миколая чудотворця у Подобовці (24 км). А влітку тут часто проходять різні фестивалі. Один із них - рок-фестиваль "Я люблю Карпати". 

Про гірськолижний курорт​

Туристичний бізнес у Славську розпочали підприємці Ґредлі (Grödl), які у XIX столітті влаштували тут готелі та кліматотерапевтичну станцію. У 1920-х - 1930-х роках Ґредлями і Шмідтами були споруджені гірськолижні витяги і трампліни на горах Погар та Ільза. Найбільшого туристичного розвитку Славське набуло у 1970-х - 1980-х роках, коли було споруджено понад 10 витягів та засновано спортивні гірськолижні школи.

У 1966 році налічувалося 2700 мешканців, у 2001 - 4507 мешканців у 2013 - 6100 мешканців. Діє лісопильний завод. Працюють заклади харчування (кафе, ресторани, гриль-бари, fast food), готелі, аптеки, магазини, лікарня .

У період водопілля та паводків Опір стає придатним для заняття водним туризмом та рафтингом. За сприяння місцевої влади, компанії "Спортивні та культурні ініціативи" (СКІ) та інвесторів з 2007 року проходить міжнародний рок-фестиваль "Славське Рок".

В рамках заявки Львова на проведення Олімпійських ігор у 2022 році, яку Уряд України має намір подавати, у Славському планується провести змагання зі сноубордингу. 

Основними лижними трасами є:

• Гора Тростян (1235 м) - найвідоміший комплекс серед любителів та професіоналів лижного спорту, їхати (підійматися) - близько 22 хвилин. Гора Тростян, що в 2 км від центру Славського. Офіційно задекларовані 11 гірських трас загальною протяжністю 2200 м. У верхній частині гори є круті спуски для досвідчених лижників, нижче - для початківців. Функціонують 7 бугельних підйомників і 1 однокрісельний, що працює цілий рік;
• Гора Погар (857 м) - порівняно невеличка гора, працює двохмісний крісельний підйомник, розташована недалеко від самого містечка, поблизу розташовані кілька барів. На Погарі ще у 1896 році, за Австро-Угорщини, був збудований перший у Славському підйомник на кінній тязі. Гора Погар, що в 1 км від центру селища. На гірських трасах проводяться змагання зі слалому, побудовані траси для гігантського слалому, є умови для фрірайду. На горі працює ратрак, є снігові гармати, функціонують 1 бугельний підйомник, 1 двомісний крісельний і 2 мультиліфти. Траса "КарпатЛижСпорт" освітлюється вночі;
• Гора Кремінь  - на горі розташовані "Політех" і "ФМІ" - найлегші та найпологіші траси, розташовані близько від містечка. Гора Кремінь, що в 1 км від ж/д вокзалу. Там обладнані 3 траси для початківців і дітей, найвідоміша з них - Політехнік. Пологі схили і перепади висот не більше 200 м сприяють швидкому навчанню катання на лижах чи сноуборді. Працюють 2 бугельні витяги «Політехнік» і «ФМІ», і мультиліфт.
• Гора Високий Верх, що в 6 км від центру Славського. Є прості пологі траси для початківців лижників і сноубордистів, складні траси і дуже складні, екстремальні. Функціонують 3 бугельні витяги і 1 новий парно-крісельний від гірськолижного комплексу «Захар Беркут». Траси ГК «Захар Беркут» мають загальну протяжність 9000 м. Вони доглянуті і регулярно вирівнюються ратраком.
• Гора Менчіл (Варшава) — гора поблизу села Грабовець, де є низькі ціни на витяги та житло. На початку траси знаходиться досить полога поличка, де можуть тренуватись недосвідчені, існує декілька варіантів спуску, серед яких — по трубі. Гора Менчул (Варшава), що в 8 км від Славського, біля с. Грабовець. Там обладнані 4 траси, переважно для досвідчених лижників. Функціонують 2 бугельні витяги.

В цілому до послуг відпочиваючих надаються 18 підйомників з пропускною спроможністю близько 7000 осіб на годину. Але це не рятує від черг: по буднях час очікування становить близько 15 хв, у вихідні - 40 хв. При цьому, ціна на деякі підйомники збільшується по вихідним (наприклад, на підйомник ГК «Захар Беркут»). Якщо снігу мало, частина підйомників не працює.

На території Славського є більше 10 пунктів прокату гірськолижного спорядження, сноубордів і санок, працюють сервісні пункти для ремонту лиж.

Кожного літа Славське – мистецький центр, який збирає під вільним карпатським небом пленерів з усієї України. 

Варто відвідати:

• Ви обов'язково повинні побачити на власні очі невизнане 8 диво України – печеру «Писана криниця». Це печера, в якій без перериву дзюрчить джерело, яке ніколи не замерзає. З назвою печери пов'язана легенда з головним героєм Олексою Довбушем. Якось один із побратимів ватажка вирішив помірятися з ним силою. Та Олекса був значно мудрішим за свого друга та не хотів зчиняти бійки, а натомість запропонував розписатися на камені. Кому це вдасться, той і переміг. На жаль, такі умови не були під силу жодному із побратимів Олекси, окрім нього самого. Тож Довбуш з легкістю залишив свій підпис на камені і виграв парі. З того часу місцеві вірять, якщо випити води з тієї кринички, то прийде така ж сила, як у Олекси. Через «Писану криницю» проходить маршрут на вершини Зворець та Високий Верх. Це добре втоптана стежка, яка дозволить протягом одного дня якнайкраще ознайомитися з місцевими красотами карпатських гір. Довжина маршруту 15 км, тому це більше схоже на приємну прогулянку, аніж важку подорож горами.
• Озеро Хащованське. Оточене горами і полонинами, воно знаходиться всього в 2 км від селища. На озері є місток, що веде прямо в центр водойми, на невеликий острівець. Рибалки тут часто ловлять рибу, а шанувальники екотуризму милуються мальовничими пейзажами. Туристів тут трохи, що робить озеро ще більш привабливим.
• Водоспад «Кам'янка». Знаходиться в 35 км від Славського. Доведеться доїхати автобусом або електричкою до Сколе, а звідти пройтися пішки. Вхід на територію платний, але сума досить символічна. Місце дуже мальовниче, поруч розташувалися ще 2 пам'ятки - мінеральне джерело з цілющою водою і озеро Журавлине (яке місцеві прозвали «Мертвим»), багате сірководнем. На території водоспаду можна влаштувати пікнік і покататися на конях, порибалити або викупатися в холодних гірських водах. Поруч з річкою розташувався невеликий сувенірний ринок, там же продають шашлик, карпатське вино і медовуху.
• Заповідник "Тустань". Знаходиться в 58 км від Славського, в с. Урич. Добиратися доведеться електричкою або потягом, що йде в Ужгород, вийти на станції Сколе або Стрий, а далі проїхатися автобусом до села. Там у серпні проводиться колоритний фестиваль, присвячений середньовіччю. Зможете відчути себе справжнім опришком, на власні очі побачити непрості умови проживання знаменитого ватажка Довбуша в дикій природі. Руїни стародавньої фортеці Тустань - це національна пам'ятка археології, історії та давньоруської архітектури. Територія історико-культурного заповідника досить обширна, а в селі Урич є історичний музей - поїздка однозначно варто витраченого на дорогу часу. 
• Пантеон. Могила воїнів УПА і жертв національно-визвольного руху 1940-1950-х років в Славську;
• Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1901), Славсько; 
• Художній салон "МАХІМ", вул. Привокзальна, 23, Славсько.

Завдяки вдалому географічному розташуванню, поряд зі Славським є багато цікавих місць, які варто відвідати, перебуваючи в Карпатах:

• озеро Віта;
• водопал Шипіт;
• реабілітаційний центр бурих ведмедів;
• озеро Синевир;
• водоспад Кам’янка;
• озеро Журавлине;
• фортеця Тустань;
• Мукачево;
• санаторій Карпати (палац Шенборнів);
• Гошівський монастир;
• скелі Довбуша.

З кожним роком до Славського навідується все більше і більше іноземців. На багатьох витягах не раз доводилося чути польську мову. Поляки люблять відпочивати тут сім’ями. Більшість з них приїздять в Україну на власному авто, оскільки дороги на Львівщині тепер не гірші за польські. А від Славського до кордону всього нічого – трохи більше 100 кілометрів. Набагато далі від України знаходиться Ізраїль. Але саме ізраїльських туристів збільшується з кожним роком. Особливо влітку. Три прямих авіарейси на тиждень між Львовом і Тель-Авівом, активна промоція Львівщини в Ізраїлі зробили свою справу. “Раніше ми орієнтувалися лише на тих, хто приїздить кататися на лижах, але уже кілька років у більшості до нас приїздять ті, хто просто хоче відпочити у карпатських краєвидах”, – розповідає адміністратор найкращого готелю курортів Волосянка та Славське “Вежа Ведмежа”. Раніше більшість іноземців у Славському складали росіяни, тепер же їх поступово заміняють польські та ізраїльські туристи.

З розвитком інфраструктури курорту кількість іноземців у Славському тільки збільшуватиметься. У цьому впевнений новий голова Славської об’єднаної територіальної громади Володимир Бега. Єдина умова – покращення місцевої інфраструктури. “Раніше місцеві чиновники не дуже охоче запрошувати сюди іноземні делегації, адже потрібно було їхати до готелю “Вежа ведмежа” по суцільних вибоїнах, – розповідає Володимир Бега. – Сьогодні, як ви бачите, дорога сюди займає якихось 10 хвилин, тому я впевнений, що Славське має величезне майбутнє”.

Поблизу міста Славське пролягає сучасний гірськолижний курорт «Захар Беркут». Переваги курорту: 14 червоних трас; 19 синіх трас; траса для фрірайду; 18 бугельних підйомників; 2 крісельних підйомники; бебі-ліфт; навчальний майданчик СК «Максим» (навчальна траса та бугельний підйомник); пункти прокату спорядження; система штучного засніження; система абонементів; паркінг.

Майже у кожній садибі у Славському є сауна на 4-8 осіб (від 250 грн/год). Одна з вельми популярних оздоровчих процедур – карпатський чан з карпатськими травами просто неба. Неймовірний релакс, особливо під зоряним небом! А потім можна пригоститися чаєм з медом або чорничним варенням. У пансіонатах також є спа-центри з класичними процедурами: оздоровчі душі, ванни та масажі.

А ще літо – це пора подорожей. Біля Славська є багато чого цікавого. Пропонуємо вам поїхати до Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Там ви побачите карпатські водограї – Гуркало, Сопіт і Кам'янецький, озеро Журавлине, яке ще називають Мертвим. Гуляючи територією природного парку, обов'язково відвідайте середньовічну фортецю Тустань.

Благо, житло у Славському можна знайти без проблем. Головне, що тут є пропозиції, які будуть по кишені навіть студентам. У Славському є житло декількох типів – комфортабельні готелі, котеджі і приватний сектор. Все залежить від того, чи ви їдете відпочивати на гірськолижний курорт самі, чи з великою компанією. Якщо ви з друзями вирішили провести вихідні у Славському, вам буде вигідніше зняти невеликий будиночок, яких у містечку є багато. Оренда котеджа вам обійдеться в районі 2000 гривень (доба). Можете також поселитись у одному з готелів Славського. Ціни на проживання у готелях починаються від 350 до 1200 гривень. Ще один варіант – орендувати кімнату в приватному секторі. Це не вдарить по вашій кишені – кімнату (номер) можна зняти за 100 гривень. Дізнатись більше про житло у Славському можете на нашому сайті. Зверніть увагу: на свята та у зимовий сезон вартість номерів у готелях та котеджах може бути вищою.