Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Музей нафтової і газової промисловості України, Борислав

Музей історії нафтової, озокеритної і газопереробної промисловості району був заснований 1972 року у м. Бориславі при Палаці культури нафтовиків (вул. Д. Галицького, 32). 1973 року у ньому налічувалося 502 одиниці музейних фондів, з них 272 - основних.

З Палацу культури нафтовиків експонати нафтогазової промисловості перевезли в приміщення колишнього костелу Святої Варвари, що на Волянці, потім - у приміщення міського Меморіалу. При цьому частина експонатів була втрачена. І хоча офіційно музей діяв до 1995 року, там залишилось тільки 182 одиниці музейних зібрань, з них 72 - основних, а решта експонатів перейшли до фондів міського Історико-краєзнавчого музею.

2003 році розпочала роботу заново створена Музейна кімната нафтової і газової промисловості України. Музей нафтової і газової промисловості України знаходиться у приміщенні, пристосованому до адмінкорпусу НГВУ "Бориславнафтогаз" (п’ятий поверх). За профілем - технічний.

Експозиція музейної кімнати знайомить відвідувачів з історією розвитку бориславського нафтовидобутку - найстарішого нафтового промислу України наприкінці ХІХ - на поч. ХХ ст.

У музеї представлені:

  • Речові знахідки - це знаряддя праці, промислове обладнання, зразки сировини і продукції, предмети побуту, вироби, зроблені працівниками НГВУ, нумізматичні матеріали (монети, медалі, ордени, значки і т. п.), діючі макети, відеокасети, диски, дискети, а також зразки живої і неживої природи.
  • До письмових пам’яток відносять книги, газети, журнали, буклети, рукописи, документи, листи, друковані та рукописні листівки тощо.
  • Образотворчі пам’ятки складають: скульптура, живопис, графіка, фотографії, плакати, оригінальні схеми, карти, фотографічні або з малюнком листівки, календарі, філателістичні матеріали і т. д.

До уваги відвідувачів - шість стендів із фотографіями Старого Борислава кінця ХІХ ст., колекція гасових і нафтових ламп, колекція значків, медалей, календариків, які стосуються нафтогазової промисловості, макет "Трійникова фонтанна арматура", "Закачування агента в пласт", діючі макети "Груповий привид кератів для видобування нафти з компактно розміщених неглибоких свердловин" та "Дерев’яна вежа з бурильним та експлуатаційним верстатом (1910-1956), гасовий примус, олійні масла фірм "Shell", "Karpaty" (1939), колеса від воза, в якому возили бочки з нафтою, відеокасети про Музей нафтової промисловості в польському місті Бубрці, книги, журнали польською мовою про розвиток нафтової промисловості, книги про музеї гасових ламп та ін.

Після того як у березні 1853 р. у м. Львові з бориславської нафти та озокериту фармацевт Йоган Зег (1817-1897) винайшов спосіб промислової переробки нафти й озокериту у м. Бориславі, так і в інших місцевостях, як в Україні так і світі почалась розвиватись нафтова промисловість (індустрія). Того ж 1853 р. відомий львівський підприємець Роберт Домс (1815-1893) у Бориславі відкрив родовище озокериту, і від 1854 р. розпочав його промисловий видобуток. Ним також у 1861 р. у Бориславі розпочато буріння перших нафтових свердловин. Так створювались сотні копалень різних фірм та будувалися десятки переробних підприємств.
У 1903 р. промисловий видобуток бориславського нафтового регіону становив понад 50 % від усієї видобутої нафти у Галичині. А в 1909 р. він досяг свого апогею 1 920 500 тонн, це було 93 % від усієї видобутої нафти Галичини, а це 2 053 150 тонн, що становило на той час майже 5 % світового видобутку нафти. Так нафтова промисловість м. Борислава в цей час займала третє місце у світовому видобутку після США та Російської імперії яка захопила велику бакинську промисловість в Азербайджані. Прибутки бориславських нафтопромисловців постійно зросли. Якщо у 1909 р. вони складали 16,6 млн корон то 1914 р. уже 47,7 млн корон.
​Через цю велику нафтово-озокеритну, а згодом і газову промисловість, у м. Бориславі ще 1912 р. створено науково-дослідну установу – Геологічну Станцію, яка 1932 р. була перетворена в Карпатський геологічно-нафтовий Інститут – єдиного такого профілю як в Україні так і Європі. І саме тут, у 1920-х рр., був створений і діяв перший у м. Бориславі Музей геології та нафтово-озокеритної і газової промисловості. Однак він проіснував до 1952 р.
В 1972 р. у м. Бориславі було вирішено знову створити музей нафтової промисловості. Для цього виконавчим комітетом Бориславської міської ради 15.11.1972 р. було прийнято відповідне рішення. А 30 грудня 1972 р. у м. Бориславі в приміщенні тодішнього Палацу культури нафтовиків, вперше не лише в Україні але й усього тодішнього Радянського Союзу, було відкрито Музей нафтової промисловості. Він був і першим у Східній Європі. Адже у країнах Західної Європи, поблизу України, музеї такого профілю були урочисто відкриті для відвідувачів – 8 жовтня 1961 р. у „День нафтовика” в м. Плоєшті (Румунія) та 8 березня 1972 р. у с. Бубрка (Польща).
За паспортом, станом на 1973 р., у Музеї налічувалося 502 одиниці (шт.) загальних фондів, з них 272 – основних. Багато бориславців та підприємств долучилися до збору матеріалів та оформлення експозицій. Найбільш цінними та професійно виготовленими були діючі (рухомі) макети-експонати бурових веж, обладнання та пристрої нафтогазової промисловості які сьогодні можна назвати унікальними. Завідуючим Музею, на громадських засадах, було запропоновано інженера-нафтовика Ярослава Мирка (1935-2017). Він із 1973 р. був завідуючим лабораторією науково-промислових досліджень нафтовидобутку державного інституту "УкрдіпроНДІнафта" у м. Бориславі, а з 1984 р. – кандидат технічних наук.
Та з початку 1990-х рр. Музей фактично не діяв, і частина його експонатів була втрачена. І хоча музей офіційно (формально) діяв до 1995 р., де ще було 182 одиниці загальних фондів, з них 72 – основні, то майже усі вони згодом перейшли до фондів Бориславського міського історико-краєзнавчого музею.
Наприкінці 1990-х рр. у м. Бориславі, з професійними та приватними візитами, часто бував уродженець міста, відомий український вчений-нафтовик, академік, головний вчений секретар та віцепрезидент Української нафтогазової академії, головний науковий співробітник Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України у м. Львові, доктор геолого-мінералогічних наук Ґеоргій Бойко (10.03.1933-19.07.2002). Від історика-краєзнавця Олега Микулича він довідався що Музей не діє. Отож активно долучився у відновлення його діяльності, а фактично в створенні нового Музею такого ж профілю. Він професійно та наполегливо вирішував це завдання у містах Львові та Києві протягом 1998-2002 рр. Отож, за активної діяльності Г. Бойка, згідно наступної пропозиції Української нафтогазової академії у м. Львові з жовтня 1998 р., за підтримки працівників та керівництва НГВУ "Бориславнафтогаз" ВАТ "Укрнафта" (лист від 03.11.1998 р.), згідно ухвали загальних зборів УНГА від 18 березня 1999 р. (пункт 2.3), проектних пропозицій НТЦ "Нафтогазбудпроект" з 2001 р., та на підставі рішення правління ВАТ "Укрнафта" за № 3, від 28 січня 2003 р., Музей розпочали відроджувати, а фактично наново створювати у 2003-2006 рр.
Спершу, в 2003-2004 рр. завдяки активній роботі місцевих ентузіастів, на громадській діяльності: Михайла Данчишака, Михайла Романяка, Олега Микулича, Любомира Михалевича та Романа Бея (1944-2014) відбувався пошук та збір експонатів. Музей нафтової і газової промисловості України розмістили у приміщенні, загальною площею 21,42 м², в адміністративній будівлі НГВУ „Бориславнафтогаз” ПАТ „Укрнафта” на вул. Карпатська Брама, 26.
У 2004 р. із приміщення колишнього Музею, із міського Палацу культури, до адміністративної будівлі НГВУ „Бориславнафтогаз” було перевезено залишки колишніх експонатів. Це п’ять великих макетів з історії нафтогазової промисловості, частково поламані та пошкоджені. Чотири з них у 2004-2006 рр. фахово відновив Роман Бей. Станом на 1 червня 2006 р. основні музейні фонди становили 83 одиниці. Та значна діяльність Музею розпочалася після його реєстрації 21 вересня 2006 р. в управлінні культури та туризму Львівської облдержадміністрації як громадський музейний заклад України в офіційній музейній мережі України.
У Музеї розмістили оригінальні, історичні пам’ятки історії та культури озокеритної та нафтогазової промисловості України. Вони входять до складу Музейного фонду України і обліковувалися за порядком, визначеним чинним законодавством. Науково-методичне керівництво Музею здійснювалося науково-методичним відділом музейного будівництва Львівського історичного музею, а також згідно вказівок обласного управління культури та туризму Міністерства культури і туризму України.
У 2015-2017 рр. навпроти та поряд з адміністративною будівлею НГВУ „Бориславнафтогаз” працівниками управління було створено скансен – Музей під відкритим небом, де розміщується великогабаритне, діюче (рухоме) унікальне історичне технологічне обладнання, пристрої, об’єкти та сучасні макети-експонати нафтогазової промисловості м. Борислава та околиць для навчально-освітнього та екскурсійного огляду з популяризації нашого історико-культурного надбання. У 2013 р. також працівниками Музею та НГВУ „Бориславнафтогаз” здійснювалася значна допомога історичними експонатами та фаховими консультаціями у формуванні експозицій підчас створення Музею нафтопромислів Галичини Навчально-курсового комбінату НГВУ „Надвірнанафтогаз” ВАТ „Укрнафта” у с. Пнів Івано-Франківської області.
Останніми роками діяльність Музею нафтової і газової промисловості України НГВУ „Бориславнафтогаз” здійснюється його науковим працівником в основному лише у двох напрямках. Перший – підготовка матеріалів та участь у двох-трьох у році місцевих та міжнародних науково-практичних конференціях. Другий – проведенні численних екскурсій. В даний час найбільша кількість проведених екскурсій була в 2016 р. Так у цьому році науковим працівником Музею проведено 80 екскурсій, як під час індивідуального так і групового відвідування Музею. В них, згідно записів у книзі відгуків, взяли участь 965 особи. Окрім приміщення Музею та його скансену ряд індивідуальних і групових екскурсій були проведені також і на історичних на сучасних об’єктах нафтогазової промисловості м. Борислава, смт. Східниці та околиць.
Серед численних відвідувачів Музею у 2007-2018 рр. були як мешканці з багатьох населених пунктів України, так і гості й туристи із-за кордону. З таких країн як: Польща Румунія, Чехія, Австрія, Німеччина, Італія, Бельгія, Фінляндія, Швеція, Англія, Швейцарія, Австралія, Франція, Шотландія, США, Канада, Туреччина, Ізраїль, Алжир, Ангола, Індія, Королівство Таїланд, Об’єднаних Арабських Еміратів, Азербайджан, Білорусь, Росія та інші.
Також продовжується діяльність з популяризації Музею та історії нафтогазової та озокеритної промисловості Борислава в рамках інформаційно-освітнього туру „GeoAttractions” та екскурсійно-туристичного проекту „Галицька Каліфорнія” із м. Львова, як продовження діяльності польсько-українського туристичного шляху „Гео-Карпати”.
Час роботи: 8:00-17:00, обід 12:00-13:00, субота, неділя - вихідні.
Вартість вхідних квитків: Безкоштовно.
Вартість екскурсії: До 5 осіб - 20-30 грн, До 10 осіб - 15 грн.

Де можна переночувати найближче до Музей нафтової і газової промисловості України, Борислав?

Які маршрути проходять повз Музей нафтової і газової промисловості України, Борислав?

Фотографії
Проживання навколо
Гарячі пропозиції Трускавець
Гарячі пропозиції Трускавець
Гарячі пропозиції Трускавець
Найближчі маршрути
с. Сопіт, через Сопітські полонини до с. Сопіт
с. Кам'янка, через г. Лопата, м. Сколе, г. Парашка до с. Крушельниця
с. Корчин, через вдсп. Гуркало, г. Парашка до с. Крушельниця
м. Сколе, через г. Парашка, вдсп. Гуркало, с. Корчин до с. Верхнє Синьовидне