Привіт!
Куди ви вирушаєте?
Пошук
Пошук
Пошук
Пошук

Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича

Гірське село Красноїлля своєю красою привертає увагу багатьох письменників, етнографів та наукових діячів. На початку ХХ ст. тут побували:  Володимир Гнатюк, І. Франко, М. Коцюбинський, Михайло Вахнюк, Володимр Шухевич, Лесь Курбас, Станіслав Вінценз, Михайло Ломацький та багато інших відомих діячів.Та особливо Красноїлля, як і Гуцульщина, завдячує Гнату Хоткевичу - уродженцю Слобожанщини, письменнику і драматургу, який після революційних подій 1905 р. в Росії емігрував до Галичини, до Львова, а потім на Гуцульщину, до Криворівні і Красноїллі. 

В центрі с. Красноїлля стоїть невеликий дерев’яний будинок. На стіні – меморіальна дошка, на якій напис: «В цьому будинку в 1908-1912 рр. працював з першим Гуцульським театром відомий український письменник і громадський діяч Гнат Мартинович Хоткевич». Споруджений будинок в 1906 р. на кошти громади села, як народний дім з читальнею. В цьому будинку Г. Хоткевич створив своє диво – Перший Гуцульський театр, з яким підкоряв театральні помости Галичини, Буковини, Польщі і Росії.

У 110-ту річницю з дня народження письменника в будинку відкрили громадський музей. В грудні 2004 р. музею присвоєно звання «народний». Експозиція музею розміщена в кімнаті і залі з сценою, де проходили вистави першого Гуцульського театру. Складається вона з таких основних розділів: «Історія»; «Побут»; «Освіта і культура». Експозиція першої кімнати починається з історії села. Тут довідуємось про перші письмові згадки 1661 р., а за дослідженням Петра Сіреджука 1649 р.

У вітринах – метрикальні церковні книги, списки членів товариства «Тверезості», фотографії учасників Гуцульського повстання 1920 р.; речі побуту і домашнього вжитку. Інший розділ розповідає про першу школу, засновану в 1827 р., документи про школи Косівського повіту, про першого вчителя Михайла Моровика. Наступний розділ присвячений зв’язку Г. Хоткевича з Гуцульщиною. Перебуваючи тут 6 років, він полюбив цей край, його людей, гуцульську говірку, створив цикли творів про природу Гуцульщини: «Гірські акварелі», про життя гуцулів «Гуцульські образки» та інші шедеври. 

В центрі експозиції знаходиться портрет Г. Хоткевича, фотографії учасників Першого Гуцульського театру. Перша вистава п’єси польського письменника П. Коженьовського «Верховинці», перекладена письменником на гуцульський діалект під назвою «Антін Ревізорчук» відбулася в будинку читальні с. Красноїлля, друга у Жаб’ю в 1910 р. З цього часу драматичний гурток було названо Гуцульським театром.

Наступна експозиція присвячена акторам першого Гуцульського театру: на стендах фотокопії листів та спогадів учасників театру; відгуки преси про виступи театру та гастрольні поїздки під орудою режисера, політичного емігранта, колишнього актора Петербурзького імператорського театру О. Ремеза. Частина експозиції розповідає про гуцульські вечори театру; презентує музичні твори для гри на бандурі, написані Г. Хоткевичем.

Дані експозиції розповідають про друге відродження Гуцульського театру 1930 р. під керівництвом Василя Костинюка. На стендах - фотографії сім’ї Хоткевича, участь театру в першому фестивалі «Червона Рута» в 1989 р. Тут же виставлено експозицію до 120-річчя Леся Курбаса, який протягом 1912 р. грав у гуцульському театрі. Інші стенди розповідають про відзначення 125-річчя Г. Хоткевича в селі, обласного театрального свята у Верховині та гастрольної поїздки до Харкова. Продовжується експозиція висвітленням в пресі та стендах і афішах про гастрольну поїздку театру до місту Перемишля у 2005 р.

В 2007 р. впроваджений театральний фестиваль до 130-річчя Г. Хоткевича. Також в музеї розміщено фотографію часників другого покоління театру. У 1987 р. з нагоди 110-ої річниці на будинку читальні «Просвіти» встановлено нову меморіальну дошку з барельєфом Хоткевича. В залі експозиція починається з фотографій на стендах про третє покоління сучасного Гуцульського театру, відродженого в 1988 р., під керівництвом Марії Дідушко та Володимира Сінітовича. Тут же розміщено афіші виступів театру у 1988 р. в театрі М. Заньковецької у Львові, з виставою Г. Хоткевича «Гуцульський рік» на вечорі, присвяченому 50-річчю з дня трагічної загибелі Г. Хоткевича. Сучасний Гуцульський театр складають переважно внуки та правнуки колишніх акторів з першого і другого поколінь театру, які популяризують театральну спадщину Г. Хоткевича. 

Вихідні дні: понеділок, субота

Години роботи: з 10:00 до 18.15; неділя: з 10:00 до 17:00 год.

Обід: з 14:00 до 15:00 год.

Проживання навколо Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича:

Найближчі маршрути біля Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича:

с. Космач, через г. Ротило, г. Грегіт, г. Біла Кобила до с.Буковець
смт. Верховина – хр. Кринта-Скупова
смт. Верховина – хр. Кринта-Скупова – смт. Верховина

Які маршрути проходять повз Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича?

Фотографії