Пнівський замок

Пнівський замок - один з унікальних історичних пам`яток України. За всю свою історію він грав важливу роль в подіях, що відбувалися на землях Прикарпаття. Пнівський замок - найпам'ятніша споруда з усіх Надвірнянських місць. Це будівля, де минуле протистоїть сучасності, в стінах якої живе нерозвіяний дух історії, що увібрав легенди та загадковість не лише Пнівського замку, а й усього селища Пнів. Пнівський замок пройшов немалий та нелегкий шлях минулим до сьогодення, і частково зумів зберегти свою міць та незрушність.

Пнівський замок з`явився тут під час занепаду Галицько-Волинського князівства. Польські магнати, користуючись цим, стали активно захоплювати землі Прикарпаття. Так (в 16 столітті) біля підніжжя Старгори з`явився Пнівський замок. Він був побудований польськими феодалами угорського походження - Куропатвами. Замок виконував одночасно кілька важливих функцій.

З його появою пов`язують зародження місцевого поселення Надвірна. Замок розташовувався в дуже зручному місці. Через нього проходив один з найбільших торгових шляхів. Трохи пізніше тут встановили митницю. Це місце стало залучати купців і ремісників, які й селилися поблизу замку. Також в поселенні стали жити деякі слуги фортеці.

Пнівський замок, на той момент, був самим укріпленим спорудою на території України. Він виконував оборонну функцію, тут все було продумано до дрібниць. Товсті стіни з`єднувалися міцними високими вежами, які трохи виступали за спільну рису будови. Це дозволяло легко переглядати і обстрілювати всі напрямки, що ведуть до замку. В`їзд охороняв величезний штучний рів з водою. З іншого боку замок надійно охороняли обриви гір. Стіни замку були зроблені з сірого тесаного каменю, місцями використовувався червона цегла. Замок не раз переживав на собі важкі облоги козаків і турків.

У 19 столітті, після серії руйнувань, замок втратив своє первинне значення. Місцеві жителі стали розтягувати стіни замку на будматеріали. До сьогоднішніх днів добре збереглася лише північна стіна замку. На ній ще залишилися сліди первісної штукатурки будівлі. Залишилися стояти кілька веж, збереглися підземні каземати. Дуже цікаво і захоплююче досліджувати історію за допомогою ось таких живих посібників минулих років.