Парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка, Івано-Франківськ

Парк культури та відпочинку імені Т. Г. Шевченка - парк у місті Івано-Франківськ, розташований між вулицями Гетьмана Мазепи та Чорновола. 

З 1972 року міський парк культури та відпочинку є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення (також має статус - дендрологічний парк). Як заповідний об’єкт він входить до складу природно-заповідного фонду і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів. Його можна назвати й музеєм природи, адже, окрім місцевих порід, тут ростуть й екзотичні дерева і чагарники, завезені свого часу з розсадників Польщі, Франції та Америки. Зокрема, тут можна побачити рідкісне тюльпанове дерево та гінкго – єдиного представника родини гінкгових і найстарішого предка голонасінних, що зберігся до наших днів.

Ще в XVII столітті німецький мандрівник Ульріх фон Вердум згадує про дубовий гай, який ріс у місцевості теперішнього парку - на південному заході від міста. Це був густий дубовий ліс - залишок Чорного Лісу. Пізніше його стали називати "Звіринецька діброва" через наявних там різних диких звірів. Часто там полювали власники міста Потоцькі та їхні гості. Наприкінці XIX століття внаслідок господарської дільності ці землі були повністю перетворені на пасовиська та поля.

Магістрат Станиславова 1 квітня 1890 року на засіданні затвердив комісію по вивченню питання створення в місті громадського парку. В результаті роботи комісії було прийнято рішення про розташування парку на місці "Радецького поля", там, де колись була діброва. У травні 1895 року міська рада винесла постанову про закладання міського парку площею 10 морґів та заклала в бюджеті 5000 злотих римських. Однак це рішення сподобалось не всім. Частина городян вважала, що розташування парку поруч із тюрмою та військовими казармами невдале. Але захисники ідеї створення парку таки домоглися свого й навесні 1896 року почалось його закладення.

Весною 1896 року почалися роботи із створення парку - висаджування дерев та формування клумб і алей. Планування парку здійснювалося під керівництвом міського садівника Каетана Місюровича. Садили дерева вже великими саджанцями по видових групах без єдиного принципу за пейзажним (англійським) стилем. Крім звичних для Галичини бука, дуба, граба, липи, ялини, модрини висаджували екзотичні рослини із розсадників Польщі, Франції, Америки.

1898 року парку дали ім'я цісаревої Елізабет після її трагічної загибелі.

У 1901 році встановлено газове освітлення - спочатку на алеї, що вела від вулиці Липової до Голуховського, літній ресторан із терасою.

За Австрії в парку з’явилося багато відпочинкових й розважальних закладів: музичні павільйони, громадські альтанки, ресторан. З 1903 по 1907 роки міська влада викуповує у власників кілька земельних ділянок і парк розширюють до вулиці Казимирівської (нині – Гетьмана Мазепи). На цих землях викопують два ставки, які згодом об’єднають в одну водойму з острівцем. Взимку тут навіть проводились хокейні матчі.

Навесні 1908 року на викупленій міською "Касою ощадності" 10-морговій земельній ділянці, де зараз східна трибуна стадіону "Рух", став до ладу модний в ті часи так званий "парк Йордана" – ігровий майданчик з атракціонами.

За Польщі в парку відбулося мало змін. Найперше парк, що носив ім’я цісарівни Єлизавети, поляки перейменували на честь свого письменника Генрика Сенкевича. У 1928 році влада докупила ще одну земельну ділянку площею 1,3 га для розширення громадського парку.

За часів німецької окупації парк назвали іменем Івана Франка. Німці підірвали пам’ятник на честь 500-ліття Грюнвальдської битви, встановлений тут в 1910 році. А під час визволення міста у липні 1944 року найзапекліші бої велися саме в районі парку і значна його частина була поруйнована.

Від 1945 року парк перейменовано на теперішню назву - імені Т. Г. Шевченка. На той час парк займав 8 га. Площа збільшилася до 28 га після рішення міськради 21 грудня 1948 року приєднати колишній приватний парк Ромашкана разом із трьома ставками. Також тоді було винесено питання про необхідність виділення 100 000 карбованців на благоустрій парку.

За радянської влади парк зазнав трьох реконструкцій – в 1949, 1966 та 1977 роках Під час першої реконструкції тут посадили понад 1,5 тис. різних дерев і чагарників. У відремонтованій будівлі паркового палацу розмістили бібліотеки для дітей і дорослих, читальний зал, ресторан, більярдну. Спорудили літній "зелений" театр на 900 місць. Обладнали дитячий та танцювальний майданчики. Будували волейбольний, баскетбольний і тенісний майданчики. Встановили фонтан, а також пам’ятники Лєніну і Сталіну. У 1974 році працівники управління "Росмонтажатракціон" встановили колесо огляду висотою 28 метрів.

У парку налічується 6203 дерева 62 видів (за даними інвентаризації в 1999 р.) Серед них переважають листопадні породи дерев - 50 видів, також є і шпилькові - 12 видів.

Останню реконструкцію, уже у незалежній Україні, розпочали у 2003 році. За чотири роки реконструкції у парку очистили озера, збудували мости, провели освітлення, впорядкували входи, облицювали клумби і вимостили частину головних алей, розпочали ряд інших робіт.

Відновилися роботи по відновленню інфраструктури з 2016 року і тривають по даний час. За два роки було облаштовано нові алеї (чим значно розштрено корисну площу парку), в т.ч. які ведуть до всіх входів в парк, проведено реконструкцію території довкола Лебединого озера, облаштовано зону для глядачів перед літньою естрадою, проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень літньої естради, ремонт приміщення для зимування птиці (лебедятник), капітальний ремонт приміщення для технічного персоналу, влаштовано відкриту площадку на середньому озері, влаштовано сучасний баскетбольний майданчик, майданчик для кросфіту, дитячий майданчик, встановлено нові вуличні меблі та відпочинкові елементи (лавки, дерев’яну качелю, лежаки), влаштовано нову громадську вбиральню, проводиться капітальний ремонт господарського двору, відкрито першу в місті кімнату матері і дитини, проведено капітальний ремонт шлюзів на каскаді озер, здійснено очистку водойм. Проводиться комплексний догляд за зеленими насадженнями та озеленення.

31 липня 2017 р. відкрито пам'ятник Шандору Петефі. Станом на 2016 рік парк займає площі 24,4 га.