Проживання в Карпатах

10км, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
10км, Шишкові пагорби
10км, Музей килимарства
13км, "Хотинська фортеця" Хотин
14км, Кімната-музей Лідії Липківської (Липковської)

Пам'ятки культури

500м, Ратуша в Кам'янці-Подільському (Будинок польського магістрату)
18км, "Хотинська фортеця" Хотин
19км, Печера Атлантида
22км, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
22км, Шишкові пагорби
500м, Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)
18км, "Хотинська фортеця" Хотин
19км, Печера Атлантида
22км, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
22км, Шишкові пагорби
15км, Печера Атлантида
18км, Ратуша в Кам'янці-Подільському (Будинок польського магістрату)
18км, Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)
22км, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
22км, Шишкові пагорби
15км, "Хотинська фортеця" Хотин
19км, Ратуша в Кам'янці-Подільському (Будинок польського магістрату)
19км, Кафедральний костел святих Апостолів Петра і Павла (Кам'янець-Подільський)
22км, Баламутівська печера
35км, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
500м, Шишкові пагорби
500м, Музей килимарства
5км, Кімната-музей Лідії Липківської (Липковської)
9км, Покровська церква
12км, Музей бойової слави
500м, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
500м, Музей килимарства
5км, Кімната-музей Лідії Липківської (Липковської)
9км, Покровська церква
12км, Музей бойової слави
500м, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
500м, Шишкові пагорби
5км, Кімната-музей Лідії Липківської (Липковської)
9км, Покровська церква
12км, Музей бойової слави
5км, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
5км, Шишкові пагорби
5км, Музей килимарства
5км, Покровська церква
9км, Музей бойової слави
5км, Кімната-музей Лідії Липківської (Липковської)
9км, Церква Різдва Пресвятої Богородиці
9км, Шишкові пагорби
9км, Музей килимарства
12км, Музей бойової слави
Кам'янець-Подільський (колишні назви - Кам'янець, Кам'янець-Подільськ (1795–1944)) - місто обласного підпорядкування в Західній Україні, центр Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, один з головних центрів історичного регіону Поділля, королівське місто в складі Речі Посполитої, історично головна адміністративно-територіальна одиниця Західного Поділля, з 22 березня 1919 по листопад 1920 - столиця УНР, колишній обласний центр (1921-1941), значний економічний, освітній, культурний і туристичний осередок країни. Входить до Асоціації міст України. Має свій герб та прапор.
Місто розташоване за 102 км від Хмельницької залізничної станції на лінії Ярмолинці - Ларга зі залізничною станцією "Кам'янець-Подільський". 
У Кам'янці-Подільському численні історико-архітектурні пам'ятки - Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Замок (XIV-XVI століття, перебудований у XVII-XVIII столітті), Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття) тощо.
Назва міста походить від слова "камінь" або "кам'яний", вона містить і другу частину, яка показує історичну місцевість розташування Поділля. До слова у давнину є багато згадок про поселення, наприклад у Київському та Галицько-Волинському літописах Кам'янець згадується 13 разів. Проте, у Волинській землі та в Галицько-Волинському князівстві тоді було декілька назв Кам'янець - Кам'янець-Волинський зараз у складі селища Миропіль, Кам'янець-Литовський - нині місто Кам'янець, Берестейської області Білорусі, Кам'янець-Каширський, тепер місто Камінь-Каширський. 
За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця датується кінцем XII століття - початком XIII століття. Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники з-поміж чотирьох гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського. Місто було у складі Київської Русі, в XIII–XIV столітті - Галицько-Волинського князівства, потім було захоплене монголо-татарами. У першій половині XIV століття Кам'янець став центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами.

 

Від 1362 року - у складі Литовсько-Руської держави, зміцнюючись як адміністративний осередок Поділля. В 1374 році місто отримує Маґдебурзьке право. У 1430 році Кам'янець захопили польські війська, а 1434 року перемогою Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі, з 1463 року - центр Подільського воєводства. Відтоді Кам'янець отримав статус королівського міста, був перетворений у досконалу і тривалий час неприступну для ворогів фортецю. 5 травня 1440 року польський шляхтич Пйотр Поляк видав у Кам'янці-Подільському 2 документи, які підписав як подільський староста.
У середньовіччя Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за своїм розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. Розвиткові ремесел і торгівлі неабияк сприяло надання місту Магдебурзького права (1374) і вигідне розташування на перехресті торговельних шляхів.
25 лютого 1609 р. король Сигізмунд III підтверджує та повторює грамоту Сигізмунда Августа, видану 15 березня 1553 р. в Кракові, згідно з якою мешканці м. Кам'янця Подільської землі римськокатолицького, грецького та вірменського обрядів звільняються від сплати мит."Wolny od myta skarbowego".
На початку 18 століття Кам'янець-Подільська фортеця втратила оборонну роль і використовувалася скоріше як військова в'язниця, ніж військова фортифікація. З 1816 по 1914 роки фортеця була перетворена з військової в'язниці у в'язницю для боржників, злочинців та політв'язнів.
14 березня 1914 року на станцію "Кам'янець-Подільський" прибув перший потяг. Так, у зв'язку із спорудженням залізничної станції, активно розбудовуються привокзальні квартали Кам’янець-Подільського, що згодом значно збільшило – східну частину міста, де були прокладені нові вулиці, побудовані складські і виробничі приміщення.
Після закінчення будівництва Подільської залізниці через Кам’янець-Подільський планувалось прокласти залізницю, яка з'єднала б Російську імперію з Австро-Угорщиною, це дозволило б збільшити торгівлю та економічно розвинути місто, поєднавши його з Львовом та далі з Європою. Амбітний залізничний проект отримав назву "Слов'янський шлях", мав зв'язати Адріатичне море з Петербургом. Було заплановано гілку від Кам'янець-Подільського до Іване-Пусте. По всій ділянці встигли спорудити насип і збудувати більшу частину мостів. У 1916 році через річку Смотрич почали зводити найскладнішу частину проекту залізничний віадук у селі Панівці, але зупинили будівництво Перша світова війна та Національно визвольні змагання, а далі радянська влада відмовилася від проекту.
У 1918 році в місті було відкрито Державний Український Університет, першим ректором якого став Іван Огієнко (від 2008 року - Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка).
Кам'янець-Подільський розташований у мальовничій місцевості на Подільській височині. Територією міста протікає річка Смотрич, що на відстані 20 км до її впадини у Дністер. Це південна частина Хмельницької області, яка характеризується горбистою місцевістю з численними ярами та нерівностями.
Відстань від Кам'янця-Подільського до найближчих обласних центрів України (автошляхами): Тернопіль - 142 км, Хмельницький - 100 км, Вінниця - 214 км, Івано-Франківськ - 180 км, Кропивницький - 534 км, Ужгород - 438 км, Чернівці - 85 км, Одеса - 542 км.
Кам'янці-Подільському в даний час діє понад 30 готелів та садиб. Кам'янець-Подільський по праву є одним з найпопулярніших напрямків туризму, як іноземного, так і внутрішнього, зокрема у формі так званих турів вихідного дня. У місті діє Туристично-Інформаційний Центр, що займається туристичною популяризацією міста, працюють декілька туристичних компаній та операторів, як національних, так і місцевих, які здатні на місці запропонувати організацію й проведення цікавих турів, оглядових і спеціальних екскурсій.
У міста розроблено туристичний логотип, що має свій слоган: "Кам'янець - місто скарбів" з активаційною фразою "Знайди свій скарб у Кам'янці". 
Впродовж століть Кам'янець-Подільський сформувався як місто з унікальною різностильовою архітектурою, багатою культурною спадщиною. Його планування при значних перепадах у рельєфі створює розмаїття краєвидів. Екскурсія історичним Старим Містом дає змогу ознайомитись з архітектурним ансамблем різних епох та культур. Архітектурною перлиною Кам'янця-Подільського по праву вважаються фортифікаційні споруди та фортеця.
З Кам'янця-Подільського можна здійснити заміські екскурсії. Неподалік від міста в південному напрямку розташовані такі міста як: Хотин (30 км) та Чернівці (100 км). Цікавим місцем для відпочинку є гірськолижний курорт Сонячна Долина, який працює весь рік, поблизу села Бояни (75 км), подібну ідею на території Кам'янецького району на жаль не реалізували.
На східному напрямку є історична місцевість Бакота (55 км) та ландшафтний заказник Совиний Яр, також для туристів, які полюбляють мало відомі туристичні місця, може бути знахідкою Субічський печерний монастир поблизу села Субіч чи Китайгородське відслонення.
На західному напрямку можна рухаючись по дорозі до підземної печери Кришталева та Кривченського замку в селі Кривче (65 км), відвідати залишки Жванецького замку, а на зворотній дорозі оглянути залишки замку Скали-Подільської. Не звичним цій стороні також є місто Чортків зі залишками Чортківського замку. Цікавою може бути печера Атлантида в селі Завалля, що знаходиться на заході району.
У північному напрямку є цікаві місцевості як Малієвецький парк у селі Маліївці та водоспад Бурбун у селі Лисець, незвичайним об'єктом області вважається Покровська церква-фортеця у Сутківцях.
Кам'янець-Подільський - значний культурний осередок області та країни, тут розташовані численні музеї, заклади культури й екскурсійні об'єкти, проводяться різноманітні культурні й фестивальні заходи.
Місто називають "містом семи культур" (навіть у 2000-х проводиться однойменне культурне свято) - за кількістю національностей, що в ньому жили і робили внесок у його розвиток. У різні часи на території Кам'янця-Подільського проживали українці й поляки, євреї, литовці, турки і татари, вірмени.
У Кам'янці-Подільському розташовані й здійснюють свою діяльність Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець" та Кам'янець-Подільський державний історичний музей-заповідник. Також функціонують численні музеї та об'єкти, відкриті для екскурсійного обслуговування:
  • Стара фортеця (вул. Замкова, 1; працює з 10.00 до 19.00 - в літній період, 9.00 до 18.00 - в зимовий період) - у підземеллях та вежах фортеці відкрито експозиції, які відтворюють сторінки її історії. В приміщеннях на території фортеці розташовані: відділ етнографії, експозиція оборони фортеці від турків (в підземеллі Західних казематів), експозиція ув'язнення Устима Кармелюка (в Папській башті), криниця (в башті Чорній), експозиція метальної зброї (в підземній східній галереї).
  • Ратуша (вул. Польський ринок, 1; працює з 10.00 до 18.00 в літній період, з 9.00 до 17.00 в зимовий період) - тут функціонують виставкові зали, де розташовані Музей грошей та експозиція магдебурзького права. У підземеллі відтворено експозицію з історії судочинства на Поділлі XVI-XVII століть.
  • Кафедральний собор (вул. Татарська, 20; працює без вихідних з 9.00 до 16.00) - у діючому храмі Кафедрального костьолу Святих Апостолів Петра і Павла у вільний від богослужіння час проводять екскурсії з історії архітектури цього храму та історії мистецьких творів, які в ньому знаходяться.
  • Художній музей (вул. П'ятницька, 11; працює з 10.00 до 18.00 в літній період, з 9.00 до 17.00 в зимовий період) - Фонди музейного зібрання нараховують понад 120 000 експонатів. Серед представленого особливе місце належить творам західноєвропейського та російського образотворчого мистецтва XVIII-XX століть., полотнам українського малярства, зокрема художника-передвижника початку XX століття В. Розвадовського, творам художників 1960-70 років, картинам О.Грена та сучасних митців Поділля. У відділі функціонує як стаціонарні, так і тимчасові виставки.
  • Відділ археології (працює з 10.00 до 18.00 в літній період, 9.00 до 17.00 в зимовий період) — відкрито 2001 року; розташований у пам'ятці архітектури XVII століття, в минулому вірменському торговому домі. Представлено збірку (нараховує понад тисячу предметів) археологічних матеріалів, яка започаткована ще у XIX столітті засновниками музею в Кам'янці. Нова експозиція знайомить відвідувачів музею з матеріалами, які вводять глядача в ту чи іншу епоху та свідчать про залюдненість Поділля з найдавніших часів. В експозиції відтворено житло прадавньої людини, реконструйовано знаряддя праці та побутові речі в умовному їх використанні. У внутрішньому дворику розташувався лапідарій з язичних ідолів. При музеї діє виставкова зала сучасного образотворчого мистецтва.
  • Головний заклад культури міста - міський Будинок культури (вул. Шевченка, 20). Також у місті діють молодіжний центр «Юність», міська дитяча художня школа, кінотеатр «Дружба», 9 бібліотек, зокрема Наукова бібліотека Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Кам'янець-Подільська міська центральна бібліотека, дитяча та юнацька.
Кам'янець-Подільський відомий і як визначний український фестивальний осередок - тут відбуваються різноманітні культурні заходи, етнографічні, історичні та інші фестивалі. Зараз у місті проводять понад 10 постійних фестивалів.
  • Вже традиційним для міста стало гучне відзначення щовесни відкриття туристичного сезону. Завдяки численним історико-культурним пам'яткам і, в першу чергу, Кам'янецькій фортеці, популярними у місті є різноманітні історичні реконструкції - захисту міста від османської навали, середньовічних боїв і турнірів, а також на День міста "Кам'янець давній - серце Поділля".
  • Відомими масштабними заходами, що на регулярній основі проводяться в місті, є фольклорно-етнічне мультикультурне «Свято семи культур», мистецький «Respublica», а завдяки спеціалізованому фестивалю Кам'янець-Подільський став одним із головних у країні центрів повітроплавання.
  • Міжнародний кінофестиваль «Бруківка» ще один фестиваль, який проходить в місті на камені, де проходять покази сучасного кіно та сучасної поп-культури.
Кам'янець-Подільський був майданчиком зйомки для наступних фільмів:
  • 1938 - «Щорс», х/ф, режисер Олександр Петрович Довженко
  • 1955 - «Тривожна молодість», х/ф, режисер Олександр Олександрович Алов і Володимир Наумович Наумов
  • 1958 - «Народжені бурею», х/ф, Київська к/с
  • 1966 - «Комісар», х/ф, режисер Олександр Якович Аскольдов
  • 1972 - «Стара Фортеця», 7-серійний х/ф за мотивами трилогії Володимира Бєляєва, Кіностудія імені Олександра Довженка
  • 1979 - «Д'Артаньян та три мушкетери», режисер Юнгвальд-Хилькевич
  • 1983 - «Чорний замок Ольшанський», телефільм, режисер Михайло Миколайович Пташук (за однойменним романом Володимира Короткевича)
  • 1986 - «Устим Кармелюк», 4-серійний х/ф, Кіностудія імені Олександра Довженка
  • 1994 - «Острів любові», телесеріал, режисер Олег Іванович Бійма
  • 2003 - «Тато», х/ф, режисер Володимир Львович Машков
  • 2005 - «Дев'ять життів Нестора Махна», 12-серійний х/ф, режисер Микола Каптан
  • 2007 - «Тарас Бульба», екранізація повісті Миколи Гоголя, в головній ролі Богдан Ступка, к/с «Ленфільм»
  • 2008 - «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», режисер Михайло Іллєнко, продюсерський центр «Інсайт-медіа».
Згідно з даними управління культури, туризму і курортів Хмельницької облдержадміністрації, в Кам'янці-Подільському перебуває 28 пам'яток історії. Кам'янець-Подільський з відносно добре збереженим Старим містом — одне з найбагатших українських міст на історико-архітектурні пам'ятки (загалом близько 180):
  • Кам'янець-Подільська фортеця (XII—XVIII ст.);
  • Ратуша (Будинок польського магістрату) (XIV—XVI ст.), найстаріша зі збережених на теренах України;
  • Ратуша руська (будинок Киріака; XVII—XIX ст.);
  • Троїцький василіянський монастир (XIV—XVI, XVIII—XIX ст.);
  • Вежа Стефана Баторія (Кушнірська, Кравецька) (XVI ст.);
  • Монастир домініканок, костел Св. Михайла (сер. XVIII ст.);
  • Монастир домініканців, костел Св. Миколая (XV—XVIII ст.);
  • Катедральний Петропавлівський костел;
  • Монастир францисканців (будинок архієрея; XIV—XIX ст.);
  • Монастир тринітаріїв (1750—80);
  • Палац римо-католицького єпископа (1627, XIX ст.);
  • Гончарська башта (1583);
  • Руська брама (XV—XVIII ст.);
  • Різницька башта (XVI ст.);
  • Вірменський бастіон (XVI—XVII ст.);
  • Верхня Польська брама (Кушнірська башта) (1565–1785) і Нижня Польська брама (XV—XVI ст.);
  • Турецький (Замковий) міст;
  • Порохівня (1778—79);
  • Окружний суд (1892)
  • Хрестовоздвиженська церква (XVIII ст.) тощо.
У повоєнний радянський час у Кам'янці-Подільському збудовано й введено в експлуатацію низку значних промислових об'єктів, житлова забудова цього часу була типовою.
 
Основні найбільші мости міста представлені такими трьома:
  • Замковий міст уперше згадано в документах 1494 року.
  • Новопланівський міст урочисто відкрито 19(31) січня 1874 року.
  • Стрімка лань рух урочисто відкрито 2 листопада 1973 року.
Цікаві факти про місто
  • За даними статистики, протягом 2010 року найвідвідуванішою статтею Української вікіпедії про українські міста стала стаття про Львів. До першої десятки увійшла також стаття про Кам'янець-Подільський, зайнявши 6 місце. У 2012 році стаття про Кам'янець-Подільський зайняла 93 місце у сотні найпопулярніших статей за відповідний рік, кількість переглядів склала 82 650 разів.
  • Кам'янець-Подільський посів 36 місце в рейтингу прозорості бізнесу серед українських міст.
  • Місто займає 3 місце за архітектурними пам'ятками в Україні.
  • З 22 березня 1919 — по листопад 1920 — столиця Української Народної Республіки, через складні політичні обставини.
  • Кам'янець-Подільський є одним з тих міст України, що втратили значення обласного центру, а отже більші можливості для розвитку, такими як: Бахмут, Дрогобич, Ізмаїл.
  • «Лань, що біжить» це найвищий в Європі міст без вертикальних опор, а також улюблене місце для стрибків з банджі-джампінгу (висота 54 м.).
  • Є найбільшим містом не обласним центром у Західній Україні.
  • На Google Art Project — віртуальній колекції мистецтва з усього світу є стінописи з Кам'янця-Подільського.
  • Кам'янець-Подільський займає 3 місце після Оксфорда та Кембриджа за кількістю студентів на душу населення.
  • У рамках операції UNIFIER, що є місією Збройних сил Канади для підтримки сил безпеки в Україні, контингент 2-ї Об'єднаної оперативно тактичної групи, з вересня 2015 року здійснював підготовку військовослужбовців Збройних Сил України зі знешкодження вибухових пристроїв. Всього за три роки було підготовлено 345 українських військовослужбовців (КанадаКанада є однією з найбільших країн друзів УкраїниУкраїна).
  • Входить до складу 50 найбільших міст Україна за населенням.
  • За перше півріччя 2018 року вхідним квитком до Старої фортеці скористалося 93 тисячі відвідувачів. Вітчизняні мандрівники прибували переважно з Київської, Львівської, Дніпропетровської, Хмельницької, Чернівецької, Запорізької та Харківської областей. Закордонні з ПольщіПольща, СШАСША, НімеччиниНімеччина, БельгіїБельгія, АвстріїАвстрія, РумуніїРумунія, ШвейцаріїШвейцарія, КанадиКанада, ІталіїІталія, БританіїВелика Британія, БілорусіБілорусь.
  • 2017 році банери із зображенням перлини Поділля та України — Кам'янець-Подільської фортеці отримали одразу два призових місця — друге та третє у конкурсі «Вікі любить пам'ятки».
  • Урбаноніми про Кам'янець-Подільський існують у таких містах: Харків, Рівне, Київ (вулиця і провулок). Також слід згадати вулиці у Львові та Хмельницькому під назвами Кам'янецька, що теж історично вказували напрямок на Кам'янець-Подільський. У Хабаровському краї є село під назвою Каменец-Подольск з населенням 173 людини.

Питання-відповіді

  • Пропонуємо пройти такі туристичні (пішохідні) маршрути через/біля Кам'янець-Подільський:
Погода, Кам'янець-Подільський 12°
Відстань від Феърфилд
527км
 
216м
Неділя
Понеділок
Вівторок
Середа
Четверг
П'ятниця
4° 3м/c
5° 2м/c
7° 2м/c
9° 1м/c
11° 3м/c
14° 8м/c

«Karpaty.Rocks Travel»

Це формат подорожей «під ключ» для тих, у кого немає часу самостійно планувати поїздку

Економія Вашого часу

Ми знаємо де можна смачно поїсти, що цікавого можна побачити, в якому готелі краще заночувати

Підтримка 24 / 7

Відповімо на ваші запитання по телефону і месенджерах

Карта Кам'янець-Подільський

кращі трекиНайближчі пішохідні маршрути