Пам'ятник Адамові Міцкевичу, Івано-Франківськ

Найближче проживання

Площа Міцкевича сформувалася у 1870-х роках і відтоді ні разу не міняла своєї назви. Площа багато чим цінна для міста. Це водночас і чудовий охайний сквер, і одне з найулюбленіших місць відпочинку, а довкола площі знаходиться не одна цікава пам’ятка.

Пам'ятник Адамові Міцкевичу в Івано-Франківську - пам'ятник польському поетові Адамові Міцкевичу (1798-1855) в обласному центрі місті Івано-Франківську; вважається найстарішим за часом спорудження зразком міської скульптури в місті.

Пам'ятник розташований на площі Міцкевича. Це бронзова фігура поета, встановлена на приблизно співмірному з розмірами фігури мармуровому постаменті, що є ступінчатим і доповнений низьким стилобатом. Скульптор Тадеуш Блотницький зобразив поета з книгою в руках у хвилину натхнення.

Усі туристичні екскурсії містом неодмінно затримуються біля пам’ятника великому поету Адаму Міцкевичу. У 1898 році шанувальники польської літератури святкували 100-річчя від дня народження поета (1798–1855). Було прийнято рішення прикрасити пам’ятником Міцкевича площу його імені, хоча поет у Станіславові навіть ні разу не був. У конкурсі проектів пам’ятника переміг краківський скульптор Т. Блотницький. Робота по створенню пам'ятника розпочалась у Флоренції в 1881 році. На спорудження пам’ятника було зібрано пожертви у розмірі 3000 ринських. Спочатку планувалося реалізувати його проект у Кракові, але австрійська влада на це не погодилась. Тоді було вирішено встановити пам'ятник у Станиславові. На площі постала фігура з італійського мармуру; поет зображений з книгою в руках у момент натхнення.

Урочисте відкриття пам'ятника Адамові Міцкевичу в Станіславі відбулося 20 листопада 1898 року за присутності великої кількості людей. На постаменті були викарбувані слова польською: "Адаму Міцкевичу в століття від народження - громадяни м. Станиславова. 1898 рік".

1919 року під час Першої світової війни пам'ятник був пошкоджений. 1930 року його було відлито з бронзи, спрощено форму п'єдесталу та дещо змінене місце розташування.

1940 року польськомовну дошку на постаменті зняли і замінили на нову: "Адам Міцкевич, 1798-1855". В такому вигляді пам'ятник зберігся до наших часів на площі, яка носить ім'я великого поета.

1989 року здійснювались роботи з реконструкції пам'ятника.

Важлива споруда видніється якраз "за спиною" пам’ятника. Зараз це обласна музична філармонія, але будівля первинно задумувалася і була зведена як театр музичного товариства ім. С. Монюшка. Його збудували у 1891 році на тодішній вул. Більовського (тепер - вул. Л. Курбаса). Конкурс архітектурних проектів театру виграв… інженер міської залізниці Юзеф Лапіцький. За це він отримав від громадськості міста золотого перстеня.

У 1939 році тут розмістився музично-драматичний театр ім. І.Франка, який у 1980 одержав нове приміщення на вул. Незалежності. До речі, первинно будівля філармонії виглядала зовсім інакше, ніж зараз. Це можна побачити на старих листівках Станіславова.

Колись у місті існували два культурно-спортивні товариства з назвою "Сокіл". Одне з них було польським, а його споруда зараз розташована на площі Міцкевича і служить приміщенням обласної бібліотеки для дітей. Польський "Сокіл" збудували у 1895 році. У 1927 році споруда постраждала від пожежі. Розказують навіть, що поляки навмисне підпалили свій "Сокіл", щоб отримати страхівку і на неї розбудувати споруду. Невідомо, чи це правда, проте у 1929 році "Сокіл" був відбудований і розширений; додатково спорудили приміщення для кінотеатру "Тон", який тоді став першим звуковим у місті. Тепер тут працює кінотеатр "Люм’єр".