Майдан Шептицького, Івано-Франківськ

Найближче проживання

Майдан Шептицького в Івано-Франківську щороку гостинно зустрічає тисячі туристів. Це атмосферне місце було назване на честь Андрія Шептицького, адже він зробив чимало для міста.

Андрея Шептицького знають не тільки як відомого релігійного діяча. Він заснував Львівський національний музей та придбав для нього велику кількість експонатів. Між іншим, цей музей має два корпуси, один з яких знаходиться на проспекті Свободи, а інший – на вулиці Драгоманова у колишньому палаці Дуніковських. Також під час Другої світової війти митрополит Андрей переховував у себе людей, не дивлячись на їхнє віросповідання.

Але владика пов'язував свої життя не тільки зі Львовом. У лютому 1899 року Шептицького було обрано єпископом Станіславським (Станіслав – колишня назва Івано-Франківська). Хоч він пробув на цій посаді трохи більше року, він зробив багато хороших справ. За цей час Андрей Шептицький відвідав багато парафій. Із вищого греко-католицького духовенства він першим заговорив до своїх прихожан народною мовою. А ще він першим написав послання до гуцулів їхнім діалектом.

За це вдячні жителі назвали одну з центральних площ міста іменем Шептицького. Але ця назва є актуальною тільки з 1990 року, до цього площа носила ім'я одного з російських політичних діячів – Урицького.

Крім того, у серпні 2015 року в Івано-Франківську відкрили пам’ятник Андрею Шептицькому.

Площа популярна як серед жителів міста, так й серед туристів. Це обумовлено тим, що поряд розташована площа Ринок. Також на майдані проводиться багато фестивалів: «Свято ковалів», «Свято хліба» та «Карпатський вернісаж».

На площі є дві основні пам'ятки архітектури:

1. Свято-Воскресенський собор.

Собор Святого Воскресіння Христового побудований на початку 18 століття як костел єзуїтів. При ньому розташовувались школа та монастир. Існують припущення, що на місці теперішнього собору колись була дерев'яна церква. Про неї знайшли запис у журналах мандрівника Ульріха фон Вердума, який відвідував Станіславів у 1672 році.

У середині 18 століття святиню мусили перебудувати. Причиною послужив поганий фундамент та деякі вади конструкції.
Але у 1773 році територія Прикарпаття була захоплена Австрійською імперією. Орден єзуїтів скасували, а храм зачинили. Через те, що за храмом ніхто не доглядав, він поволі руйнувався.
З приходом у місто Андрея Шептицького костел почали реставрувати. Реконструкція відбувалась за фінансової підтримки єпископа.
З 1939 року в приміщенні собору розміщувалась польська гімназія, а після встановлення у місті радянської влади – корпус медуніверситету.

Уже з часів незалежності у храмі знову почали проводити богослужіння.

2. Костел Пресвятої Діви Марії.

Колегіальний фарний костел Пресвятої Діви Марії є найстарішою спорудою Івано-Франківська. Точна дата його спорудження історія приховує. Відомо, що колись на місці теперішнього храму була дерев'яна церква. Анджей Потоцький, засновник міста, домігся, аби храмові було присуджено звання колегіального у 1669 році. Згодом тут відкрили колегіум, так звану філію Ягеллонського університету, що в Кракові. Уявіть собі, у цьому невеликому дерев'яному храмі діяла навчальна програма зразка західноєвропейських шкіл такого типу!

Варто зазначити, що цей костел – єдина культова споруда, яка використовується не за призначенням. Зараз в костелі розміщується Івано-Франківський обласний художній музей.

Площа Шептицького знаходиться у самому центрі міста, західніше площі Ринок. Щоб дістатись до майдану від площі, необхідно пройти вулицею Галицькою (площа Ринок має бути позаду) декілька метрів і повернути направо.