Статуя "Свободи", Львів

Найближче проживання

Скульптурна композиція "Рільництво. Ощадність. Промисловість" прикрашає Львівський музей етнографії та художнього промислу. Тоді вона була встановлена на приміщенні Галицької ощадної каси. Архітектурну композицію створив львівський скульптор італійського походження Леонард Марконі. Львівська пані Ощадність не одне десятиліття берегла кошти і слідкувала за тим, щоб вони йшли за призначенням. Двоє чоловіків по боках символізують промисловість і сільське господарство - основні галузі, котрі пригостять прибуток.

Галицька Ощадна каса надавала клієнтам позики під заставу цінних паперів, маєтків, нерухомості. Через 10 років діяльності каси, сума вкладів досягла 8 млн ринських злотих, через 40 років - 34,5 млн ринських злотих!

Львівська красуня "Статуя Свободи", котра споглядає на перехожих з фасаду Музею етнографії та художнього промислу і символізує фінансове процвітання Галичини.

Львівська скульптура – це Свобода нового часу, що освітлює світ. Вона дуже схожа на американську статую Свободи, але відкрили її на п’ять років пізніше - 1891-го. Композиція на тодішньому приміщенні Галицької ощадної каси символізувала ощадність та добробут.

Сім променів її "корони" вказують на сім кінців світу і свободу у фінансах та політиці. А два чоловіки, яких обіймає «Ощадність», символізують два напрямки народної економіки - сільське господарство та промисловість.

Будинок, в якому розташовується експозиція музею, колись функціонував як Галицька ощадна каса. За побудову приміщення каси взявся неймовірно талановитий архітектор Юліан Захаревич. Незабаром, на місці Англійського готелю, розібраного в 1887 році, "виросла" споруда, яка увійшла в ряд кращих зразків тогочасних будівель Східної Європи.

Будівля і сьогодні красується своїми фасадом, котрий розкішно оздоблений рустом з ламаного каменю, жовтою цеглою, кованими металевими декораціями. Не менш заворожуючий інтер'єр будинку. Увагу до себе привертає витончена сходова клітка з мармуру і неймовірної краси вітражі, котрі пропускають крізь себе денне світло.

В музеї етнографії та художнього промислу зберігаються великої цінності експонати. В холі музею стоїть карета ХVIII століття так, наче ось-ось в неї запряжуть пару граційних породистих коней. Годинами, хвилинами, секундами тут керує 164-річний французький годинник-картина, який, завдяки спеціальному механізму, може оживати. В експозиції можна також побачити вазу в людський зріст, старовинні меблі, мініатюрні кабінети (малесенькі шафки, в яких заможні люди перевозили цінні речі) і багато-багато іншого.

Радимо обов'язково включити музей етнографії та художнього промислу в план своєї подорожі.

Більшість грошей для відновлення історичної для Галичини композиції зібрали на благодійних аукціонах - понад 300 тисяч гривень, ще 300 тисяч виділили з міського бюджету. З ідеєю відновити цю композицію виступив львів’янин Сергій Смирнов, який сім років збирав кошти.