Кам'яниця Бєльських, Львів
Кам'яниця Бєльських, Більських, Кайзерівська, Кралівська - житловий будинок на Площі Ринок, 20 у Львові, пам'ятка архітектури (охор. №326/19), розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника, в лінійній забудові південного боку ринкової площі.
Житловий будинок збудований у XVI столітті. Перша назва будинку Крайзерівська (Кайзерівська або Кралівська) походить від прізвища львівського війта Станіслава Крайзера (1569 року). Ця назва збереглася до ХVІІІ століття. На початку ХVІІІ століття кам'яниця була триярусною і мала дворовий флігель.
У 1776-1779 роках будинок був грунтовно перебудований. Проєкт перебудови створено архітектором Петром Полейовським на замовлення Констанції Бєльської (галицької каштелянової, другої дружини Юзефа Бєльського), рабштинського старости. По смерті П. Полейовського будову завершив будівничий Франциск Ксаверій Кульчицький. Над внутрішнім і зовнішнім оздобленням кам'яниці працювали різьбярі Франциск Оленський, Михайло Стебанський, Йоган (Ян) Гертнер, Степан Уницький. До нашого часу дійшов лише фасад на рівні першого поверху, обличкований тесаним білим каменем, який зберіг елементи пізньобарокового декору. Після чого кам'яниця отримала назву - Бєльська або Більська.
У 1840-1850-х роках власником будинку був Ґабріель Мюллінґ. У другій половині ХІХ століття кам'яниця переходить у власність українських міщан. У 1858 році її купив Михайло Димет, купець, власник крамниці і майстерні. Його крамниця "Під надією", яка містилася на першому поверсі, забезпечувала церкви Галичини церковним знаряддям та книгами. У 1864 році тут вперше у Львові, було продано "Кобзар" Тараса Шевченка. Михайло Димет 27 років поспіль вибирався членом міської ради та декілька разів до торгової палати. У 1860-х рр. він підтримував матеріально українську літературну громаду в Галичині.
У 1860-1861 роках кам'яниця була ґрунтовно перебудована на кошти Димета за проєктом будівничого Міхаеля Ґерля, який був затверджений магістратом 13 липня 1860 року. Було надбудовано четвертий поверх. Фасад кам'яниці, за винятком партеру та балкону другого поверху, оздобленого ґратами у стилі рококо і важкими кам'яними вазами на постаментах (ймовірно, з часу перебудови Франциском Кульчицьким), втратив свій вигляд з 1779 року. У 1890-х роках будинок належав Францисці Димет.
У 1900-1930-х роках кам'яниця належала Адольфу та Марті Ауербахам, на замовлення яких у 1908 році архітектор Август Богохвальський виконав проєкт перекриття подвір'я скляним дахом, який був реалізований. У вересні 1934 році архітектор Тадеуш Врубель на замовлення Марти Ауербах виконав проєкт вхідного порталу. Згодом на першім поверсі та у підвалах було влаштовано популярну у 1960-1970-х роках ресторацію "Під левом", інтер'єр якої прикрашало керамічне панно "Данило Галицький" роботи 1965 року, виконаної майстрами Андрієм Бокотеєм та Любомиром Медведем. У 1986 році після реставрації приміщень партеру та підвалів тут відкрилося кафе "Під левом".
Будинок зведений на південному боці пл. Ринок, в лінійній забудові. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним фасадом. Фасад вирішений у стилі рококо, його прикрашають витончені вази, ліпні гірлянди, фігурні консолі балкону другого поверху з ажурною металевою решіткою.
Скульптурний декор виконаний у 1786 році скульптором Франциском Оленським.
Сьогодні на площі Ринок, у будинку під номером 20 знаходиться затишне кафе. Однак ресторація - це ще не все, чим знамените дана будівля. Піднявшись на наступний поверх, відвідувачі можуть побачити багато цікавого, познайомитися з історією кількох поколінь, що жили в кам`яниці Бєльських. Дрібна ліпнина, ювелірна різьблення та внутрішнє оздоблення навіть через 4 століття нагадують про колишню велич цього будинку.
Сьогодні городяни і гості Львова в основному обмежуються лише посиденьками в культовому з 1970-х років кафе "Під левом" і рідко піднімаються на верхні поверхи кам`яниці. А дарма, тут є, чим помилуватися і чому здивуватися.
Головний фасад – тривіконний, симетричний зі зміщеним вправо вхідним порталом. На рівні першого поверху фасад зберіг елементи пізньобарокового декору. Поверхня його стін обличкована тесаним білим каменем. Два широкі аркові портали з кам'яними профільованими обрамуваннями угорі оздоблені замковими каменями, які переходять у консолі балкону. Широкі пілястри завершені угорі капітелями, які ділять перший поверх на дві рівні частини, підтримують по центру балкон і слугують постаментами для білокам'яних ваз. На рівні другого поверху майже на всю ширину фасаду виступає балкон на оздобленого ґратами у стилі рококо. Фасад прорізаний вікнами з профільованими білокам'яними обрамуваннями, прикрашеними сандриками (на другому поверсі) та пишним декором у стилі рококо.
