Народний музей Гуцульського театру Г. М. Хоткевича

Гірське село Красноїлля своєю красою привертає увагу багатьох письменників, етнографів та наукових діячів. На початку ХХ ст. тут побували: Володимир Гнатюк, І. Франко, М. Коцюбинський, Михайло Вахнюк, Володимр Шухевич, Лесь Курбас, Станіслав Вінценз, Михайло Ломацький та багато інших відомих діячів.Та особливо Красноїлля, як і Гуцульщина, завдячує Гнату Хоткевичу - уродженцю Слобожанщини, письменнику і драматургу, який після революційних подій 1905 р. в Росії емігрував до Галичини, до Львова, а потім на Гуцульщину, до Криворівні і Красноїллі.

В центрі с. Красноїлля стоїть невеликий дерев’яний будинок. На стіні – меморіальна дошка, на якій напис: «В цьому будинку в 1908-1912 рр. працював з першим Гуцульським театром відомий український письменник і громадський діяч Гнат Мартинович Хоткевич». Споруджений будинок в 1906 р. на кошти громади села, як народний дім з читальнею. В цьому будинку Г. Хоткевич створив своє диво – Перший Гуцульський театр, з яким підкоряв театральні помости Галичини, Буковини, Польщі і Росії.

У 110-ту річницю з дня народження письменника в будинку відкрили громадський музей. В грудні 2004 р. музею присвоєно звання «народний». Експозиція музею розміщена в кімнаті і залі з сценою, де проходили вистави першого Гуцульського театру. Складається вона з таких основних розділів: «Історія»; «Побут»; «Освіта і культура». Експозиція першої кімнати починається з історії села. Тут довідуємось про перші письмові згадки 1661 р., а за дослідженням Петра Сіреджука 1649 р.

У вітринах – метрикальні церковні книги, списки членів товариства «Тверезості», фотографії учасників Гуцульського повстання 1920 р.; речі побуту і домашнього вжитку. Інший розділ розповідає про першу школу, засновану в 1827 р., документи про школи Косівського повіту, про першого вчителя Михайла Моровика. Наступний розділ присвячений зв’язку Г. Хоткевича з Гуцульщиною. Перебуваючи тут 6 років, він полюбив цей край, його людей, гуцульську говірку, створив цикли творів про природу Гуцульщини: «Гірські акварелі», про життя гуцулів «Гуцульські образки» та інші шедеври.

В центрі експозиції знаходиться портрет Г. Хоткевича, фотографії учасників Першого Гуцульського театру. Перша вистава п’єси польського письменника П. Коженьовського «Верховинці», перекладена письменником на гуцульський діалект під назвою «Антін Ревізорчук» відбулася в будинку читальні с. Красноїлля, друга у Жаб’ю в 1910 р. З цього часу драматичний гурток було названо Гуцульським театром.

Наступна експозиція присвячена акторам першого Гуцульського театру: на стендах фотокопії листів та спогадів учасників театру; відгуки преси про виступи театру та гастрольні поїздки під орудою режисера, політичного емігранта, колишнього актора Петербурзького імператорського театру О. Ремеза. Частина експозиції розповідає про гуцульські вечори театру; презентує музичні твори для гри на бандурі, написані Г. Хоткевичем.

Дані експозиції розповідають про друге відродження Гуцульського театру 1930 р. під керівництвом Василя Костинюка. На стендах - фотографії сім’ї Хоткевича, участь театру в першому фестивалі «Червона Рута» в 1989 р. Тут же виставлено експозицію до 120-річчя Леся Курбаса, який протягом 1912 р. грав у гуцульському театрі. Інші стенди розповідають про відзначення 125-річчя Г. Хоткевича в селі, обласного театрального свята у Верховині та гастрольної поїздки до Харкова. Продовжується експозиція висвітленням в пресі та стендах і афішах про гастрольну поїздку театру до місту Перемишля у 2005 р.

В 2007 р. впроваджений театральний фестиваль до 130-річчя Г. Хоткевича. Також в музеї розміщено фотографію часників другого покоління театру. У 1987 р. з нагоди 110-ої річниці на будинку читальні «Просвіти» встановлено нову меморіальну дошку з барельєфом Хоткевича. В залі експозиція починається з фотографій на стендах про третє покоління сучасного Гуцульського театру, відродженого в 1988 р., під керівництвом Марії Дідушко та Володимира Сінітовича. Тут же розміщено афіші виступів театру у 1988 р. в театрі М. Заньковецької у Львові, з виставою Г. Хоткевича «Гуцульський рік» на вечорі, присвяченому 50-річчю з дня трагічної загибелі Г. Хоткевича. Сучасний Гуцульський театр складають переважно внуки та правнуки колишніх акторів з першого і другого поколінь театру, які популяризують театральну спадщину Г. Хоткевича.

Вихідні дні: понеділок, субота

Години роботи: з 10:00 до 18.15; неділя: з 10:00 до 17:00 год.

Обід: з 14:00 до 15:00 год.