Ландшафтний заказник місцевого значення ріка Лімниця

Найближче проживання

Площа заказника – 2440 га. Річка Лімниця – джерело чистої води, має сприятливі умови для життя, нересту і розвитку цінних видів риб. На всій протяжності долина р. Лімниця цінна в естетичному та рекреаційному відношенні. Створений 1979 року з метою збереження природного комплексу вздовж русла річки Лімниці як цінного джерела чистої питної води та такої, що має сприятливі умови для існування цінних промислових видів риб: марени, рибця та гірської форелі.

Лімниця стікає з північних схилів гори Буштул, витоки її починаються на висоті близько 1150 м. За довжиною - це найбільша ріка (122 км) з карпатських приток річки Дністер після річки Стрий. Площа водозбору - 1430 км , а густота річкової мережі – 1,2 км/км. Верхів’я Лімниці розташоване в одному з найвищих районів Горган – хребті Яйко-Молода (1600-1752 м). Тут вона має сильно розгалужену мережу приток – Молода, Мшана, Дарів, Петрос та інші. Найвищим населеним пунктом долини Лімниці є село Осмолода (717 м н.р.м.), яке розташоване біля місця впадання в ріку притоки – річка Молода.

До села Ясень Лімниця тече в північно-східному напрямку, тобто впоперек карпатських хребтів. Тут її долина порівняно вузька, береги обривисті, вкриті лісами. В районі села Ясень правий берег невисокий і майже безлісий. Нижче від села Ясень ріка повертає на північ, і в такому напрямку тече до виходу її у Передкарпаття біля смт. Рожнятів. На цій ділянці долина дуже розширюється (4-7 км) і порівняно густо заселена. Русло ріки розбивається на ряд рукавів, дно кам’янисте. Біля Рожнятова долина Лімниці стає найширшою; тут вона приймає найбільшу свою притоку – річку Чечву. Лімниця збирає води з найвищих гір, де річна сума атмосферних опадів понад 1000 мм, тому вона відрізняється багатоводністю, як влітку від дощів, так і навесні від танення снігу, що часто приводить до великих паводків.

У 2007 році в рамках проекту Посольства Королівства Нідерландів в Україні громадська організація "Карпатські стежки" встановила вздовж русла ріки, починаючи від гирла річки Молода 7 інформаційно-охоронних знаків (аншлагів). Станом на кінець 2017 р. залишилось 5: в селі Осмолода 2 (один знищено повінню 2007 р.), в ур. Різарня, в ур. Яла, в ур. Дарів, в ур. Щавник (знищено за невідомих обставин).

У 2017 р. ПП "Прикарпатський земельний центр" встановило охоронні знаки для заказника в межах Калуського району.

Згідно з Положенням про заказник у редакції від 25.01.1988 року відповідальними за охорону органами зазначені Рожнятівський, Калуський та Галицький райвиконкоми. Згідно з охоронними зобов'язаннями № 524 від 20.06.2001 року землекористувачами зазначено Рожнятівську, а згідно з № 494 від 08.11.2000 року - Галицьку районну раду. З 9 серпня 2004 року землекористувачем земель заказника, що входили до віддання Галицької районної ради, передано до відання Галицького національного природного парку. Згідно з п. 2 частини III Положення про заказник від 06.10.2004 року, а також відповідних охоронних зобов'язань, заказник утримується та охороняється за рахунок 12 сільських рад, по чиїх територіях протікає ріка (Берлогівська, Брошнівська, Вербівська, Вільхівська, Небилівська, Осмолодська, Перегінська селищна, Рівнянська, Сваричівська, Сливківська, Ясеновецька і Ясенська).

В зв'язку із створенням Галицького НПП територія заказника, що розташована в межах Галицького району, перейшла до відання парку. Відповідно заказник існує в подальшому лише в межах Рожнятівського та Калуського районів.