Костел Святого Михайла, Стара Сіль
Костел святого Архангела Михаїла - видатна пам'ятка архітектури бароко 17 століття у селищі Стара Сіль Львівської області, що неподалік від Старого Самбора, був зведений у 1660 році у стилі бароко і вважається найбільш довершеним серед архітектурних споруд селища. Стара Сіль, окрім костелу, може похвалитися ще й двома старовинними дерев'яними храмами - Параскеви П'ятниці та Воскресіння Господнього.
Костел святого Архангела Михаїла – однонефний, споруджений з цегли, прямокутний у плані, з напівкруглим презбітерієм, який підсилюють контрфорси. Біля його північного фасаду знаходиться старовинна, квадратна у плані каплиця св. Анни, фасади якої оформлені фризом та арковими нішами. На фасаді костелу розміщений барельєф із зображенням Архангела Михаїла, а над його притвором знаходиться оригінальна мозаїчна ікона.
Перша згадка про храм на цьому місці сягає 1365 року. Так, коштом пана Єжи Мнішека було розпочато ремонт споруди 1613 року. В каплиці Св. Анни за вівтарем був знайдений напис латинкою "Знайте, що нащадок Болеслава святиню цю зводить і в покорі просить, щоб ти мала її в опіці. Року Божого 1365". Дата 1365 році взята за основу твердження, що північна каплиця (найстаріша споруда комплексу) вибудована коштом короля Казімежа ІІІ. До вже існувавшої каплиці і прибудували однонавний костел 1469 року з деревини.
У роки визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Б. Хмельницького цей католицький дерев'яний храм був знищений козаками. Після цього, вже у 1660 році до каплиці прибудували новий, але вже мурований костел, у якому згідно з описом 1721 року знаходилося сім вівтарів. Упродовж усієї своєї історії будівля зазнавала численних реконструкцій, про що свідчать нашарування певних елементів, останні з яких є результатом проведення ремонтних робіт у 20-тих роках минулого століття. Подібна доля також спіткала костел св.Мартина у Фельштині, проте останній перебуває у значно кращому стані. Лише 1743 року костел висвятили в ім'я Архістратига Михаїла.
Старовинний Михайлівський костел був попсований в роки Першої світової війни вояками Російської імперії. Це і примусило розпочати відновлювально-ремонтні роботи в повоєнні роки. Саме тоді і створено нові еліпсоїдні вікна на фасаді південної каплиці та встановлено нові скульптури апостолів, що надало стародавній споруді елегантності в стилістиці необароко. Дещо поновили і декор фасадів храму.
В підрадянські роки костел відібрано у громади і перетворено на комори для зберігання мінеральних добрив. У 1970-і роки костел-комора постраждав від пожежі. За переказами, полум'я гасили розчином солі — ропою. Це надзвичайно погіршило стан пам'ятки архітектури, бо сіль тягла на себе вологу і мури старовинної споруди були вологі. Згодом пошкодився і дах, що обумовило нищення фресок. Відтоді споруда перебувала у стані повної руїни. На початку 90-тих років минулого століття католики намагалися повернути собі храм, проте безрезультатно. Лише з проголошенням незалежності України, з 1992 року у захристії почали відправлятися богослужіння.
Неподалік від храму з півдня знаходиться дзвіниця, яка у минулому слугувала воротами на церковне подвір'я. Ця споруда – дерев'яно-мурована, її перший ярус – мурований, з наскрізним арковим проїздом, а верхній ярус – дерев'яний. Деякі дослідники висловлюють припущення, що ця дзвіниця – давня вежа колишнього оборонного замку, який знаходився на цьому місці ще у далекому минулому. За думкою Володимира Пшика про оборонні споруди Львівщини, дзвіницю в Старі Солі слід датувати 17-18 століттям. Ймовірно, колись тут був власний тин, а дзвіниця виконувала роль надбрамної вежі. Бо вона досі має наскрізний проїзд.
Каплиця на південному фасаді - пізня, побудови 1920-х років, ротондального типу, цегляна, нині вкрита заокругленим дахом з переломом. Овальні вікна - наслідок ремонту 1920-х років. Тоді ж на фасадах виведені напівциркулі над вікнами, що спираються на декоративні капітелі без пілястр. Такі ж декоративні капітелі на кутах костелу під карнизом.
На початку 20 століття серед польських істориків панувала настанова про принагідність ремонту старовинних споруд в «рідному стилі», надихаючись архітектурними деталями провінційного польського бароко. Проект перебудов для костелу в Старій Солі виконав архітектор Броніслав Віктор, котрий був готовий 1923 року. Броніслав Віктор навчався в Львівській політехніці і відомий перебудовами комплексу барокових споруд в селі Оброшино. Ремонтно-відновлювальні роботи проведено 1926-1927 років. Новітні скульптури чотирьох апостолів встановлені на контрфорсах фасаду вівтарної частини костелу 1928 року. Є відомості, що випадково збережений вівтар каплиці Св. Анни вивезено на збереження до Львівської національної галереї мистецтв.
На початок 21 століття костел Архістратига Михаїла повернуто невеликій місцевій громаді вірян, на кошти якої і розпочато довгі ремонтно-відновлювальні роботи. Споруда нарешті отримала нові дахи. Виконано також стінопис за проектом Броніслава Віктора. Скульптури апостолів на фасаді - роботи Ю. Міколайського.
Костел Архистратига Михаїла у Старій Солі є діючим римо-католицьким храмом, відзначається своїми оригінальними старовинними формами та належить до пам'яток архітектури національного значення. Загалом, місцевість між Старим Самбором, Самбором і держкордоном - спаравжня знахідка для туристів! Тут і Добромиль з монастирем василіян та замком Гербурта, і Сусідовичі з монастирем кармелітів, і Хирів... Сюди легко дістатись усіма способами - велосипедом, рейсовими маршрутками, автомобілем.
Проживання навколо Костел Святого Михайла, Стара Сіль:
Найближчі маршрути біля Костел Святого Михайла, Стара Сіль:
Які маршрути проходять повз Костел Святого Михайла, Стара Сіль?
Пропонуємо пройти такі туристичні (пішохідні) маршрути через/біля Костел Святого Михайла, Стара Сіль: Недільна - Вежа Пам'яті, Сприня - Каплиця - Вежа Пам'яті, с. Сянки, через Верховинський Вододільний хребет, г. Пікуй до с. Біласовиця, с. Сянки, через г. Старостина, г. Великий Верх до г. Пікуй, с. Сянки, через г. Дрогобицький Камінь, перевал Руська Путь, г. Пікуй до с. Біласовиця, с. Сянки, через г. Старостина, г. Великий Верх, г. Пікуй до с. Біласовиця