Костел Святого Франциска, Делятин

Багаті поклади солі, як запорука процвітання Коломийського краю, вписали чисельні його села на сторінки історії ще за часів білих хорватів. Але документально вони почали своє існування лише з 8 березня 1400 року, коли ці землі над Прутом королівською польською владою були даровані братам Стецькові та Івашкові Наговичам.

При цьому відомості про існування тут католицької парафії протягом століть відсутні, хоча довготривалий час Делятин, як найбільший населений пункт, фактично виступав адміністративним центром прилеглих земель при власниках з польської аристократії. В 1645-ому тут навіть було добудовано закладений ще Анджеєм Белжецьким замок, а в XVIII столітті маєтності перейшли до графів Потоцьких.

Згідно офіційної документації до 1857 року місцева римо-католицька громада підпорядковувалася Надвірнянській парафії і не мала свого власного храму, і це при особистому відвідуванні селища цісаря Франца-Йосипа (1830-1916) в 1851-ому. Хоча можливо саме цей вінценосний візит зрушив справу з мертвої точки.

Так 31 липня 1857 року австрійський уряд офіційно створив в Делятині капеланію з патронатом Релігійного фонду, включивши до її складу півтора десятки навколишніх надвірнянських сіл. Тоді ж було закладено наріжний камінь до фундаменту костелу святого Франциска, як святого покровителя імператора.

Римо-католицький костел Святого Франциска є головною визначною пам`яткою селища Делятин. Закладка храму відбулася за участю імператора Франца-Йосифа. Австрійський государ прибув до дня заснування культової споруди і власноруч поклав кілька каменів майбутньої пам`ятки і насипав золоті монети в кути будівлі. Також на прилеглій до костелу території він посадив чотири кедра, які були привезені з Відня. Ця подія відбулася в 1857 році.

Будівництво костелу було повністю закінчено в 1865-ому, а освячення відбулося в святий вечір 24 грудня того ж року отцем А. Яблонським. При цьому офіційно в свої права делятниська капеланія вступила лише майже дванадцять років потому з благословіння архієпископа Франциска Ксаверія Вежхлейського (1803-1884).

Для підтвердження офіційного статусу костелу святого Франциска ще треба було пройти консекрацію (проведена архієпископом Северином Титусом Моравським (1819-1900) 2 вересня 1882 року), тільки після цього парафія з’явилася на сторінках офіційних документів місцевого представництва католицької церкви.

Значне руйнування храму (пошкоджені вежа та дах), яке спричинила Перша світова війна 1914-1918 років Польська республіка, яка отримала контроль над цими землями за її підсумками, усунула лише в 1924-ому. Це було пов’язано із значним руйнуванням самого відомого східноєвропейського соляного курорту, до 80% будівель житлового фонду якого були зруйновані вщент.

Під час Другої світової війни 1939-1945 років стіни костелу святого Франциска Ассізького встояли, проте окупаційна радянська влада в 1945 році зачинила його для парафіян та богослужінь, розмістивши в тут в “кращих” своїх традиціях спочатку військовий склад (до 1970-ого), а потім — цех місцевого лісокомбінату в надії вбити християнську душу. Хоча перед самим розпадом союзу влада згадала про його архітектурну цінність та розпочала ремонтні роботи з метою розміщення музею. Цим планам так не судилося втілитися в життя.

Тепло вогника віри зігріло ці стіни лише з відновленням Україною своєї незалежності — 18 серпня 1994 року костел повернули делятинській громаді, яка своїми силами і закінчувала реставраційно-відновлювальні роботи. Повторна консекрація оновленої католицької святині була проведена 25 вересня 2016-ого митрополитом Львівським архієпископом Мечиславом Мокшицьким.

Невеличкий однонавовий костел святого Франциска в змішаному романо-готичному стилі з червоної цегли під двосхилим дахом, що розташований на пагорбі вздовж траси Мукачеве — Франківськ — Львів в центральній частині селища. Він являє собою прямокутний периметр з ребрами ступінчастих контрфорсів по боках (по чотири з кожного), гранованою апсидою з прямокутною прибудовою ризниці та невеличким притвором із південного сходу. Праворуч знаходиться триаркова чотирипілонна двоярусна дзвінниця декорована дентикулами.

Декоративні елементи зовнішніх фасадів повністю виконані методом фігурної кладки, включно коробові та аркові дверні та віконні отвори, хрестоцвіт тимпану притвору, кутові лопатки, аркатуру центрального тимпану, троянду північної апсиди і, звичайно ж, головну родзинку — грановану триярусну вежку на гребні стрімкого даху під шаломоподібним куполом із люкарнами, причому її верхній ярус підкреслено простими ліпними колонами доричного ордеру, що чергуються з овальними шропсовими віконцями.

Адреса: Україна, Івано-Франківська обл., смт Делятин, вул. 16 липня, 211а.

Автотранспортом по трасі Н09 (Мукачево – Івано-Франківськ – Львів) до Делятина, храм знаходиться вздовж траси. Громадським транспортом до центра Делятина, а потім в південному напрямку до костелу святого Франциска.