Гора Михалкова (Косів)

Гора Михалкова (Михалків), з висотою 812 метрів, - є частиною Покутських Карпат. Найвища точка міста Косів та села Город. Один з найпопулярніших туристичних маршрутів серед косівчан та гостей міста. З вершини відкривається захоплююча панорама, – Косів видно як на долоні (на фото) і навколишні села теж.

Прогулянка з тривалим відпочинком на самій вершині (а це - чудове місце для огляду в усі сторони горизонту) займе 3–3,5 години. З туркомплексу "Карпатські зорі" туристи спускаються по стежці вниз до річки Рибниці, вулицею Над Гуком підходять до Банського мосту, перейшовши який, ви потрапите на вулицю Франка, біля каплички звернете на вул. Ірчана. Пройшовши нею кільканадцять метрів, підете прямо у провулок, переходите об’їзну дорогу - і ви вже на прямій до омріяної вершини. Для туристів, що прибули з долів і ніколи не бували в Карпатах, вона буде першою найвищою горою.

Ґрунтовою дорогою, що повільно підіймається вгору, зеленим коридором дійдете до роздоріжжя, де сходяться три дороги. Тримайтеся правої сторони. Ця дорога приведе вас до канатно-бугельного підйомника, збудованого ще у 1975 році. Тут відпочинете, нап’єтеся джерельної води.

Взимку тут можна взяти на прокат спорядження для гірськолижного спорту, влітку та восени, підіймаючись вгору, зможете поласувати лісовими ягодами (але їжте тільки ті, які добре знаєте), а кому особливо повезе, то ще й правдивого білого гриба-боровика знайде. Не беріть і грибів, яких не знаєте, особливо стережіться блідої поганки.

І ось ви на Михалковій горі. Такої краси годі шукати десь-інде. З вершини відкривається панорама Косова та навколишніх сіл, а ген там праворуч в’ється вдалині швидкоплинний, оспіваний у піснях Черемош, що розділяє два прекрасні регіони України - Буковину і Галичину. А перед вами, від сходу до заходу, - фантастична панорама гір. Здається, немає їм ні кінця, ні краю. В добру погоду на південному заході можна навіть побачити легкі контури цариці українських Карпат - гори Говерли.

Якщо у вас теж є звичка не вертатися тією ж дорогою з мандрів назад, то можу запропонувати три варіанти:

• Перший - злізати стежкою до ставка на Левадах і назад до Косова "траверсною дорогою", про яку я вже писав раніше;
• Другий, - йти від Левадів направо, - до присілка Сокири і в селі Город спускатися;
• А можна повернути на ліво і лісовою дорогою йти до присілка Волійці села Черганівка (на фото). Серед цікавинок цього шляху – можливість побачити гору Михалків та хребет Голиця зовсім з іншого боку. Частенько дорогу пересікає невеличка річка Волійця. Загалом її вода теж дуже популярна серед мешканців Косівщини! В кінці подорожі вийдете знову на вулицю Дружби, (об’їзну) і в село Смодна.

Цікаві факти про Михалкову гору

1. 6 травня, на свято Юрія (Георгія) Змієборця, на вершині гори Михалків традиційно розпалюють величезні вогнища, які видно з усіх куточків Косова. Цей звичай прийшов до нас з древніх часів, але зберігся і до наших днів. Раніше цим займалися пластуни, адже Святий Юрій є їхнім покровителем, проте в останні роки ватри палять всі охочі.
2. В добру погоду, з Михалкової можна навіть побачити найвищу точку України - гору Говерлу (на південному заході).
3. На горі Михалків розташований канатно-бугельний підйомник, збудований ще у 1975 році. Його довжина - 1400 м, а перепад висот 250 м. Є траси середньої і високої складності, проте загалом "канатка" в запущеному стані і вже давно є застарілою.
4. Найкращий час для підкорення Михалкової – це звісно ніч з 31 грудня на 1 січня! Я вже двічі зустрічав Новий Рік на вершині і це було чудово! З висоти гори видно, як вибухають феєрверками та новорічними вогнями не лише Косів і села нашого району, але і Верховина, Коломия та багато інших населених пунктів. До речі, Косів чомусь починає "стріляти грошима в небо", коли всі вже давно закінчили, іноді доводиться чекати 15-20 хвилин.
5. На схилах гори також є велосипедна траса для тренувань з "даунхілу". Там косівські молоді екстримали відриваються не лише літом, але й зимою.
6. На самій вершині гори Михалків розташована комунікаційна вишка з електропідстанцією. Можливо, вона допомагає людям добре чути один одного в мобільних телефонах і це наше благо цивілізації, яка своїм жахливим постійним гудінням значно зменшує туристичну привабливість гори.
7. Кажуть, що в двохтисячних роках були в Косові інвестори, які хотіли купити територію гори і збудувати хороший гірсько-лижний курорт з готелем, як на Буковелі. Проте, отримали від влади відмову. Ніби через те, що за зимовий період гора приносить до районної скарбниці 60000 грн, які потім йдуть на дитячий спорт в районі. А нові власники платили б лише мінімальні податки. Згодом, ці ж люди вирішили забути про Косів і збудували чудовий курорт в селі Мигове (Вижницький район Чернівецької області), який і в наші дні є досить популярним.
8. Якось в кінці 90-х років, за державний кошт, перед виборами, зробили спеціальне покриття на Михалковій, - для катання на лижах не лише зимою, але і літом. Таке саме покриття є в Яремчі та Ворохті, - для тренування спортсменів. Проте почату справу так і не довели до кінця, як це часто буває в косівських чиновників. Як наслідок, наші гуцули то все гарно розтягнули по хатах, використовуючи їх, як коврики для витирання ніг.
9. Не хотілось би дарма лякати людей, але після заходу сонця, в лісі, неподалік від 8 і 10 опори канатної дороги, чути якісь дивні голоси тварини чи птаха.