Церква Святої Параскеви, Дрогобич

Церква святої великомучениці Параскеви П'ятниці - парафіяльна православна дерев'яна церква на честь святої та великомучениці Параскевії П'ятниці у Дрогобичі. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Парафія належить до Дрогобицького деканату, Дрогобицько-Самбірської Єпархії ПЦУ. Престольне свято - 10 листопада (Параскевії П'ятниці). Розташована у передмісті Завіжне, в західній частині Дрогобича, посеред парафіяльного цвинтаря, на вулиці Михайла Коцюбинського, 24. Храм розміщений на тій же  самій лінії, що і два древні шедеври міста - церква Святого Юра і церква Воздвиження Чесного Хреста біля старого цвинтаря (передмістя Завіжне).

На початку 18 сторіччя більшість храмів зводили на місці колись зруйнованих. Церква Параскеви не стала винятком. З 15 по 18 століття на місці сучасного храму знаходилася звичайна сільська каплиця. 

Перші згадки про церкву святої великомучениці Параскеви П'ятниці датуються 1496 роком. У 1683 році була перебудована. 1814 року, під час святкування Різдва Христового, церква згоріла через неакуратне поводження з вогнем прислуги. У 1815 році на місці старої церкви побудовано, без єдиного цвяха, сучасну дерев'яну церкву святої Параскеви П'ятниці. Дзвіницю споруджено в оборонному стилі. На дзвіниці встановлено три дзвони, які були виготовлені у 1804, 1835 та 1858 роках. 

Хоч церква належить до наймолодших у місті дерев'яних храмів, у її архітектурі простежується вплив українського сакрального мистецтва більш давніх часів. Водночас в архітектурі храму виявилися впливи місцевого бойківського будівництва. Переконливим у цьому відношенні є верх із заломами, правда дещо зменшений, подібний до багатоступеневих високих верхів  бойківських храмів, що нагадують стрункі смереки. Збудована існуюча дерев'яна церква тризрубна, одноверха, завершена під навою восьмериковим верхом, увінчаним  шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. Добре обладнано і оздоблено церковний інтер'єр, іконостас мальований.

Щоб розширити площу храму, до бабинця і нави  прибудували великі додаткові приміщення(які спотворили оригінальний вигляд святині). На південний захід від неї розташована оборонного виду дзвіниця.

У церкві зберігалися: Служебник, друкований у Супралі 1695 року Божого, рукописний Апостол, Служебник із 1702 року, чотири Євангелія, стара люстра, фелони, хрест, вівтарі, кивот, ікони, виконані на дереві і металі, мальовані на полотні.

З 1960 року до 1990 року церква була закритою. З церквою Параскеви-П'ятниці пов'язані також важливі події сьогодення: 2 травня 1989 року Божого перед замкненим входом до церкви відправлено Богослужіння в Греко-Католицьому обряді українською мовою за величезного здвигу народу. Ця історична подія справді була незабутньою.

У 1990 році церква передана громаді Української автокефальної православної церкви.

Примітно, що новозведеного святиня стала справжнім шедевром української народної архітектури. Одноповерхова трехнефное споруда, збудована за технологією "без єдиного цвяха", і сьогодні вважається одним з найкрасивіших храмів країни. Послугами храму в минулому користувалися селяни навколишніх сіл Рихтич, Попелів, Стебника і Дережич, які в ті часи не мали власних церков.

Дивно, що за свою 200-річну історію церква Святої Параскеви не зазнала масштабної реконструкції. Це дозволило зберегти автентичний вигляд і первісне оздоблення храму.

Протягом 30 років - з 1960 по 1990 роки - церква не виконувала своїх релігійних функцій. На щастя, стародавня споруда була закрита, а не стало складом. Такий крок радянських властей дозволив уберегти від руйнування іконостас та ікони церкви, які прикрашають будівлю сьогодні. Тепер храм у віданні Київського патріархату.

Побачити їх може будь-який відвідувач. Двері храму відкриті в будь-який час доби. Настоятелем храму святої мучениці Параскеви-П'ятниці є отець Михайло Бачинський.