Церква Святої Параскеви, Буськ

Найближче проживання

Церква святої Параскеви - дерев'яна сакральна споруда в місті Буськ, Львівська область. Розташована в історичному передмісті Довга Сторона в північно-східній частині міста. Храм внесено до реєстру пам'яток архітектури національного значення під охоронним номером 441/1. Церква не є постійно діючою.

Збудована в 1708 році в передмісті Довга Сторона (сьогодні - вулиця Шашкевича) згідно напису на надпоріжнику дверей до бабинця (переклад з "Інскрипції на дерев'яних церквах" В.Слободян): "Під покровом Святого Духа збудований храм цей року 1708 місяця травня дня 19 ...". Під кінець XVIII століття народний майстер розмалював барабан і верхню частину стін в техніці клеєвого стінопису.

Перша перебудова церкви відбулась у 1807 році, коли було піднято стіни вівтарного зрубу задля встановлення нового більш високого вівтаря. В 1833 році для бабинця були намальовані два полотна художником Василем Лепоновичем. Можливо, що на поч. ХІХ ст. без перев'язки з навою і був добудований бабинець. Старі двері з одвірками і ганок перенесли до західної сторони бабинця. У 1889-1890 роках храмовий живопис оновив художник М. Сірський. На початку ХХ століття з північного боку вівтаря було прибудовано ризницю. У 1963 році церкві надано статус пам'ятки архітектури. В 1983 році проведено реставраційні роботи з реконструкцією первісного вигляду згідно з проектом архітекторів Могитича І. Р. та Швеця В. Я. Зняті бабинець і ризниця, понижений рівень стін вівтаря до первісної помітки, відкриті колишні вікна. Отже пам'ятці повернено вигляд двозрубних одноверхих церков, які походять від староруських ротонд.

Сьогодні церква перебуває в аварійному стані. У 2007 році храм навіть було відімкнено від електопостачання, щоб уникнути можливої пожежі від електричного замикання. Потребує заміни ґонтове покриття даху, а також частина брусів, які або прогнили, або сильно понищені шкідниками, через що в стінах утворились отвори і щілини, а сама церква трохи похилилась. У 2007 році було виготовлено проектно-кошторисну документацію на відновлення храму, проте кошти на реставрацію так і не було виділено.

У 1860 році парохом церкви призначено о. Омеляна Петрушевича, батька президента Західноукраїнської Народної Республіки Євгена Петрушевича. Ймовірно, що саме в цьому храмі був хрещений майбутній громадсько-політичний діяч та президент ЗУНР.

Храм зведено за канонами народної архітектури галицької школи. Це дерев'яна двозрубна одноверха церква. Побудована з соснових брусів. Належить до рідкісного типу центричних споруд, що нагадують своєю планово-просторовою структурою ротонду. Центральний восьмигранний зруб витягнутий по осі схід-захід, до нього зі сходу примикає гранований пятистінний зруб. Центральний об'єм перекритий восьмигранним шатровим верхом, який поставлено на восьмерик з двома заломами і завершено сліпим ліхтарем. Центральний і східний зруби оточені піддашшям на приставних кронштейнах. Покриття ґонтове. Хори розміщені в центральному зрубі над аркою.

Розташовується в північно східній частині Буська, на колишньому передмісті Довга Сторона, біля забудови. Дуже цікава церква, домінантою в якій є велика восьмибічна нава розпланована на основі квадрату 8,3 м. Х 8,3 м., завершена восьмериком з одним заломом, вкритим восьмибічним наметом, увінчаним ліхтарем з маківкою. До неї зі сходу притутлився маленький п'ятибічний вівтар, а з заходу - маленький присінок.

Нава та вівтар оточені піддашшям на приставних кронштейнах. Стіни підопасання складаються з відкритих брусів зрубу, надопасання - кожуховані гонтами. Дахи також покриті гонтами, які вимагають заміни. Зовні на підвалині основного зрубу нави та її брусах вирізьблені поминальні написи.

У 2018 році проводили зовнішню реставрацію святині (реставровано стіни, замінені підвалини, зроблений новий фундамент, замінено перекриття, стіни оббиті гонтами). Нині церква св. Параскеви у Буську є недіючим храмом, хоча деколи у церкві або біля неї проводять Богослуження парафіяни церкви святого Миколая. Храм відноситься до яскравих зразків дерев'яного зодчества XVІІІ століття і належить до пам'яток архітектури національного значення. Потрібна реставрація.

Разом з підсиленням фундаментів працювали археологи. Науковий співробітник інституту археології Львівського національного університету ім. І.Франка Петро Довгань, який спільно із членами товариства “Бужани” проводить археологічне дослідження на території храму, повідомив про знахідку на місці розкопок 80-ти стародавніх монет, двох срібних перснів та наіконного обрамлення.